ovta-posibnyk
.pdf
Аналогічні формули мають місце для елементів довжин дуг інших координатних ліній dl2 e2dq2 , dl3 e3dq3 .
Векторний елемент площі на |
q3 -координатній поверхні ви- |
|||||||||
значається формулою |
|
|
|
|
|
3 1 2 |
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
1 2 |
|
. |
|
(dS ) |
3 |
dl |
dl |
e |
e dq dq |
g e dq dq |
||||
|
1 |
|
2 |
1 |
2 |
|
|
|
|
|
Аналогічні вирази мають місце для елементів площ інших коор-
динатних поверхонь: |
|
|
|
|
|
|
|
|
2 1 3 |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
3 1 |
|
, |
|||||||
(dS ) |
2 |
dl |
dl |
e |
e dq dq |
|
g e dq dq |
|
|||||||||
|
|
|
3 |
|
1 |
3 |
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
dq |
3 |
|
1 2 |
dq |
3 |
. |
|
(dS ) |
|
dl |
|
dl |
e |
e dq |
|
|
g e dq |
|
|||||||
|
1 |
2 |
|
3 |
2 |
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Шість |
координатних |
поверхонь, що |
відповідають точкам |
||||||||||||||
(q1, q2 , q3) |
та (q1 dq1, q2 dq2 , q3 dq3) , обмежують елемент |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
об'єму (паралелепіпед) dV (dl1 |
, dl2 , dl3 ) : |
|
|
|
|
||||||||||||
|
dV e |
,e |
,e |
dq1dq2dq3 |
|
gdq1dq2dq3 . |
|
|
|||||||||
|
|
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відносна простота отриманих виразів для елементів довжин дуг, площі поверхні та об'єму робить доцільним уведення відповідних систем криволінійних координат для обчислень.
Довільне векторне співвідношення, подане в декартовій системі координат, можна записати у криволінійних координатах, але слід пам'ятати, що базисні вектори у системі криволінійних координат є функціями точки.
§ 2. Ортогональні криволінійні системи координат
Криволінійні координати називаються ортогональними, якщо в довільній точці три координатні лінії, що проходять через цю точку, мають дотичні, що ортогональні між собою. Іншими словами, криволінійні системи координат, для яких вектори лока-
льного базису ортогональні ( ei e j 0 , якщо i j ) у будь-якій
точці простору, називаються ортогональними криволінійними системами координат. Відповідно фундаментальна матриця та обернена до неї мають діагональний вигляд
151
|
|
|
|
|
|
g11 |
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|
gij |
|
|
1 g11 |
|
0 |
|
|
0 |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
gij |
|
|
|
|
0 |
|
g22 |
|
0 |
|
, |
|
|
|
|
0 |
|
|
1 g22 |
|
0 |
|
. |
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
0 |
|
0 |
|
g33 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
0 |
|
1 g33 |
|
|
|
||||
Означимо параметри Ламе H 1,2,3 |
як довжини відпо- |
||||||||||||||||||||||||||||||||
відних векторів локального основного базису: |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
2 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
H |
|
e |
|
r |
|
|
|
|
|
x |
|
y |
|
z |
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
(8.4) |
|||||||||||||||||||
|
|
q |
q |
|
q |
|
q |
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
Вони характеризують у кожній точці простору зміну довжини координатної лінії dl (dl ) залежно від зміни dq відповідної криволінійної координати q .
Тоді g11 H12 , g11 H1 2 , і аналогічно записується для інших
діагональних елементів фундаментальної матриці. Характерною рисою ортогонального базису є те, що вектори локального та взаємного базисів мають однакові напрямки, але відрізняються за довжиною та фізичною розмірністю (оскільки декартові ко-
ординати xi та криволінійні q j можуть мати різну розмірність). Дійсно, наприклад, e1 H1 , але e1 e1 1, тому e1 має довжину e1 1/ H1 . Унаслідок цього й розмірність компонент одного і
того самого вектора, розкладеного за векторами основного і взаємного базисів, може бути різною, що створює незручності при розв'язуванні фізичних задач. Тому вводять локальний базис із
одиничних векторів e( ) , e( ) e( ) (будемо їх позначати
нижніми індексами, взятими у круглі дужки), так званий "фізичний" базис. Зв'язок між векторами локального та взаємного базисів та ортами фізичного базису має вигляд
e H e( ) , 1,2,3, |
(8.5) |
|||
|
|
e( ) |
|
|
e |
|
|
, 1,2,3 |
(8.6) |
H |
||||
(знак суми за індексами, що повторюються, відсутній, оскільки індекси позначені грецькими літерами).
152
На практиці, у прикладних фізичних задачах використовують й інші позначення для векторів фізичного базису. Замість індексу у вигляді цифри, узятої у круглі дужки, використовують літеру, що позначає відповідну криволінійну координату. Напри-
клад, er , e , e – відповідно орти фізичного базису e(1) ,e(2) ,e(3)
у сферичній системі координат. |
|
за ортами e( ) |
|
|
|
|
|
||
Розкладання довільного вектора |
A |
набуває |
||
вигляду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
A = A(1) e(1) A(2) e(2) A(3) e(3) A(i) e(i) , |
(8.7) |
||
де "фізичні" |
компоненти вектора |
A i |
тепер мають однакову |
|
розмірність, |
|
|
|
|
що збігається з розмірністю векторної величини A , |
||||
і зв'язані з коваріантними та контраваріантними координатами співвідношеннями
A |
|
A |
, |
(8.8) |
|
||||
( ) |
|
H |
|
|
|
|
|
||
A( ) A H . |
(8.9) |
|||
Перетворення, що здійснює перехід від декартової системи координат до ортонормованої криволінійної системи координат, є ортогональним, оскільки переводить ортонормований базис у ортонормований. Коефіцієнти розкладання одного базису за ін-
шим є елементами ортогональної матриці переходу ij . Знаючи
їх і компоненти вектора (або тензора) в одній системі координат, можна знайти компоненти цього геометричного об'єкта в іншій системі координат. Причому, зв'язок між компонентами векторів у різних системах координат буде такий самий, як і між ортами, тобто за допомогою тієї ж матриці переходу. Наприклад, якщо ми знайшли розклад для орта сферичної системи координат за ортами декартової системи координат:
er = ex sin cos ey sin sin ez cos ,
то аналогічний зв'язок існуватиме й між компонентами векторів (коефіцієнти розкладання ті самі):
Ar = Ax sin cos Ay sin sin Az cos .
153
|
Диференціал радіус-вектора |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
1 |
|
H |
|
|
dq |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(8.10) |
|||||||
|
|
|
dr H dq e |
|
2 |
|
e |
|
H dq e |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
1 |
(1) |
|
|
|
|
|
|
(2) |
|
|
3 |
(3) |
|
|
|
|
r |
|
|||||||
визначає відстань між нескінченно близькими точками |
та |
||||||||||||||||||||||||||||
r |
dr у фізичному базисі: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
2 |
|
|
2 |
|
1 |
|
2 |
|
|
2 |
(dq |
2 |
) |
2 |
2 |
(dq |
3 |
) |
2 |
. |
(8.11) |
||||||
|
(dr ) |
|
dr |
dr |
H1 |
(dq |
) |
|
|
H2 |
|
|
H3 |
|
|
||||||||||||||
|
Векторний елемент довжини дуги координатної лінії |
q1 |
ви- |
||||||||||||||||||||||||||
значається формулою |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(8.12) |
||||
|
dl |
dl |
dr |
|
|
2 |
3 |
|
|
|
|
|
|
e dq1 |
H dq1e . |
|
|
||||||||||||
|
|
1 |
|
1 |
|
|
q |
,q |
const |
|
1 |
|
|
|
|
1 |
(1) |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
Аналогічні вирази мають місце для елементів довжин дуг інших
координатних ліній:
dl2 H2dq2e(2) , dl3 H3dq3e(3) .
Векторний елемент площі q3 -координатної поверхні визна-
чається формулою |
|
|
|
H |
H |
|
1 2 |
|
|
(dS ) |
3 |
dl |
dl |
2 |
dq dq e . |
(8.13) |
|||
|
1 |
2 |
1 |
|
|
(3) |
|
||
Аналогічні вирази мають місце для елементів площ інших
координатних поверхонь:
(dS )2 dl3 dl1 H1H3dq1dq3e(2) , (dS )1 dl2 dl3 H2H3dq2dq3e(1) .
Шість |
координатних поверхонь, що відповідають точкам |
|||||
(q1, q2 , q3) |
та (q1 dq1, q2 dq2 , q3 dq3) , |
обмежують елемент |
||||
об'єму (паралелепіпед) dV = (dl1,dl2 ,dl3) : |
|
|
||||
|
dV H |
H |
2 |
H dq1dq2dq3 |
, |
(8.14) |
|
1 |
|
3 |
|
|
|
тобто якобіан переходу від декартових до криволінійних координат визначається добутком параметрів Ламе
|
I H1H2H3 . |
(8.15) |
|
|
|
3 |
|
Лінії векторного поля |
A = A(i) e(i) |
у криволінійній системі |
|
i 1
координатізбазисом {e(1) ,e(2) ,e(3)} є розв'язками системирівнянь
154
|
H dq1 |
|
H |
2 |
dq2 |
|
H dq3 |
|
|
1 |
= |
|
|
= |
3 |
, |
(8.16) |
||
|
A |
A |
A |
||||||
|
1 |
|
|
2 |
|
3 |
|
||
що є наслідком умови паралельності малого елемента dr |
векто- |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
рної лінії і вектора A(r ) , тобто |
A(r ) dr |
0 . |
|
||||||
Приклади криволінійних ортогональних систем координат.
Циліндрична система координат (координати , , z ). Кожній |
||||||||||||
точці простору, що задається радіус-вектором r |
, ставиться у |
|||||||||||
відповідність |
трійка |
чи- |
z |
|
|
ez |
|
|||||
|
|
|
||||||||||
сел: – відстань |
від |
точки |
|
|
|
e |
||||||
|
|
|
|
|||||||||
до |
осі |
Oz ; |
– кут, |
що |
|
|
|
|
||||
|
М |
|
|
|
||||||||
утворює |
проекція |
радіус- |
|
|
|
e |
||||||
|
|
|
|
|||||||||
вектора |
r |
у площині xOy |
-лінія |
|
|
|
-лінія |
|||||
із додатним напрямком осі |
|
r |
|
|
||||||||
Ox ; |
z |
збігається з декарто- |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
||||||||
вою |
|
координатою |
z |
O |
|
|
|
|
||||
(рис. 8.4). |
Числа |
, |
, z |
|
|
|
|
у |
||||
відіграють роль криволіній- |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
||||||||
них координат q1, q2 , q3 . |
|
|
|
|
|
|||||||
Декартові |
|
координати |
x |
z- |
лінія |
|
||||||
x, y, z у циліндричній |
сис- |
Рис. 8.4. Циліндрична система коор- |
||||||||||
темі координат визначають- |
динат: координатні лінії |
|||||||||||
ся формулами |
|
|
|
|
та базисні вектори |
|
||||||
|
|
|
|
|
x = cos , |
y = sin , |
z = z |
|
(8.17) |
|||
|
|
|
|
( 0 , 0 2 , z ). |
|
|
||||||
Рівняння для координатної поверхні |
= const |
знайдемо із |
||||||||||
системи рівнянь (8.17), якщо виразимо змінну через декартові
координати і прирівняємо її |
до |
константи. |
Отримаємо |
|
= x2 |
y2 = const , це рівняння |
циліндра. |
Аналогічно, |
|
tg = y |
x = const – півплощина, |
що утворює кут |
із площи- |
|
ною xOz і обмежена віссю Oz, z = const |
– площина. |
|
||
Через кожну точку проходять три координатні лінії, які можна розглядати як результат перетину відповідних координатних
155
поверхонь: коло ( -лінія, уздовж якої змінюється в межах від 0 до 2 , а і z – фіксовані), півпряма ( -лінія, уздовж якої змінюється в межах від 0 до , а і z – фіксовані), пряма ( z -лінія, уздовж якої z змінюється в межах від до , а і – фіксовані).
|
Вектори локального базису можна знайти за допомогою роз- |
|||||||||||||||||||||||
кладання радіус-вектора в декартовій системі координат: |
|
|||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
r |
= |
|
x |
ex |
y ey |
|
|
z |
|
ez |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
= |
( cos ) ex |
( sin ) ey |
z |
ez = cos ex sin ey , |
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
r |
|
= |
x |
ex |
y |
ey |
|
|
z |
ez |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
= |
( cos ) ex ( sin ) ey |
|
z |
ez |
= sin ex cos ey , |
||||||||||||||||||
|
|
|||||||||||||||||||||||
r |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
= |
x ex y ey |
z ez ( cos ) ex |
|
( sin ) ey |
z ez |
= ez . |
||||||||||||||||||
z |
|
z |
z |
z |
|
|
|
|
z |
|
|
|
|
z |
z |
|
||||||||
Звідси знаходимо відповідні параметри Ламе (довжини векторів основного локального базису) H = 1 , H = , H z = 1 та
зв'язок векторів фізичного ортонормованого базису e , e , ez та ортів ex , ey , ez :
Матриця переходу від декартового базису до циліндричного
cos |
sin |
0 |
|
|
|
sin |
cos |
0 |
|
A( ) |
|
|||
|
0 |
0 |
1 |
|
|
|
|||
збігається з матрицею повороту на кут навколо осі Oz . Стовпці цієї матриці задають коефіцієнти розкладання ортів ПДСК
156
через орти циліндричної системи координат. Знаючи матрицю переходу, можна записати зв'язок компонент вектора a в цих базисах, наприклад:
ax = a cos a sin , ay = a sin a cos , az = az .
Цей зв'язок такий самий (коефіцієнти розкладання такі самі), як і для ортів відповідних базисів.
Вектори локального базису та параметри Ламе можна знайти іншим способом – геометрично, не користуючись декартовою системою координат. Для цього візьмемо довільну точку
M 0 , 0 , z0 на рис. 8.4. |
|
Через точку |
M проходять три різні |
|||||||||||||
координатні лінії. Якщо зафіксуємо , |
z |
|
та змінюватимемо , |
|||||||||||||
то радіус-вектор r |
r ( , 0 , z0 ) опише -координатну лінію. |
|||||||||||||||
Якщо приріст радіус-вектора |
r |
r ( , , z) |
за |
-коорди- |
||||||||||||
натною лінією дорівнює , то величина |
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
r |
|
lim |
r |
lim |
|
|
e |
|
|
|||||
|
|
|
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|||||
є вектором, дотичним до -координатної лінії, |
а його довжина |
|||||||||||||||
H = 1 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо зафіксуємо z , |
та змінюватимемо , то радіус- |
|||||||||||||||
вектор r r ( |
|
, , z |
) опише -координатну лінію, а величина |
|||||||||||||
|
0 |
|
r |
0 |
|
|
r |
|
|
e |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
lim |
|
|
lim |
|
|
|
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|||||||
буде вектором, дотичним до |
-координатної лінії, а його дов- |
|||||||||||||||
жина H = . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ez збігається з ортом |
|||
Орт циліндричної системи координат |
||||||||||||||||
ПДСК ez . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сферична система координат (координати r , , |
). Кож- |
|||||||||||||||
ній точці простору, |
що задається радіус-вектором r |
, ставить- |
||||||||||||||
ся у відповідність трійка чисел ( r – відстань від точки до початку координат, – кут, що утворює радіус-вектор із додатним напрямком осі Oz , – кут, який утворює проекція
157
радіус-вектора у площині xOy із додатним напрямком осі
Ox ) за формулами
x = r sin cos , y = r sin sin , z = r cos (8.18) ( 0 r , 0 , 0 2 ).
Через кожну точку з координатами r , , проходять три
координатні лінії (рис. 8.5): коло ( -лінія, уздовж якої
змінюється в межах від 0 до 2 , а r і фіксовані), півпряма ( r -лінія, вздовж якої r змінюється в межах від 0 до, а і фіксовані),
півколо ( -лінія, уздовж якої змінюєтьсяв межах від 0 до ,
|
z |
|
|
r-лінія |
|
|
|
|
er |
e |
|
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-лінія |
|
r |
e |
|
y |
|
|
||||
|
O |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
-лінія |
|
|
аі r фіксовані).
Усферичній системі координат координатними поверхнями є
r = x2 y2 z2 = const – сфера,
x
Рис. 8.5. Сферична система координат: координатні лінії та базисні вектори
tg = |
x2 y2 z = const – конічна поверхня, |
|
tg = y |
x const – півплощина, що утворює кут |
із площи- |
ною xOz і обмежена віссю Oz.
|
|
Вектори локального базису можна знайти за допомогою роз- |
||||||||||||
кладання радіус-вектора в декартовій системі координат: |
|
|||||||||||||
|
r |
|
x ex |
y ey |
z ez |
sin cos ex sin sin ey cos ez , |
|
|||||||
|
r |
|
r |
|
r |
|
r |
|
|
|
|
|||
|
r |
|
x |
|
y |
z |
|
|
|
|||||
|
|
ex |
ey |
|
|
ez |
r cos cos ex r cos sin ey r sin |
ez |
||||||
|
||||||||||||||
|
r |
|
x |
|
|
y |
|
|
z |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ex |
|
|
ey |
|
|
|
ez r sin sin ex r sin cos ey . |
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
158 |
|
|
Звідси знаходимо відповідні параметри Ламе (довжини векторів
основного базису): Hr = 1, H = r , H = r sin та зв'язок векторів
фізичногоортонормованогобазису er , e , e таортів ex , ey , ez :
er = sin cos ex sin sin ey cos ez , e cos cos ex cos sin ey sin ez , e = sin ex cos ey ,
який здійснюється за допомогою ортогональної матриці переходу від декартового базису до сферичного:
sin cos |
sin sin |
cos |
A , cos cos |
cos sin |
sin . |
sin |
cos |
0 |
Стовпці цієї матриці задають коефіцієнти розкладання ортів ПДСК через орти сферичної системи координат. Перехід від декартового базису до сферичного (рис. 8.5) здійснюється в результаті виконання трьох послідовних операцій: повороту на кут
навколо осі |
Oz |
(перехід до циліндричної системи координат); |
||||||||||||||
повороту навколо осі, що задається ортом e , на кут (пере- |
||||||||||||||||
хід до системи координат, яка задається ортами e |
, e |
, |
e ); ци- |
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
r |
клічної перестановки осей (перехід від базису e |
, |
e |
, |
er до ба- |
||||||||||||
зису er , |
e , e ). Перемноживши відповідні матриці, |
|
|
|
||||||||||||
0 |
0 |
1 |
cos |
0 |
sin cos |
sin |
0 |
|
|
|
|
|
||||
1 |
0 |
0 |
|
|
0 |
1 |
0 |
sin |
cos |
0 |
A( , ) , |
|||||
0 |
1 |
0 |
|
sin |
0 |
cos |
|
0 |
0 |
1 |
|
|
|
|
|
|
отримали |
матрицю |
|
переходу |
від |
декартового |
|
базису |
|||||||||
{ ex , ey , ez } |
до сферичного { er , |
e , e }. Знаючи матрицю пе- |
||||||||||||||
реходу, |
можна записати зв'язок компонент вектора a |
|
в цих ба- |
|||||||||||||
зисах, наприклад:
ax = ar sin cos a cos cos a sin , ay = ar sin sin a cos sin a cos , az = ar cos a cos .
159
Він такий самий (коефіцієнти розкладання такі самі), як і для ортів відповідних базисів.
Вектори основного локального базису та параметри Ламе можна знайти іншим способом – геометрично, не користуючись декартовою системою координат. Візьмемо довільну
точку |
M r0 , 0 , 0 |
|
на рис. 8.5. Через |
точку |
M |
проходять |
||||||||||||||||
три різні координатні лінії. Якщо зафіксуємо |
, |
та |
||||||||||||||||||||
змінюватимемо |
r , |
|
то |
|
радіус-вектор |
r |
r (r, 0 , 0 ) |
опише |
||||||||||||||
r -координатну лінію. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Якщо приріст радіус-вектора r r (r, , ) |
за |
r -координатною |
||||||||||||||||||||
лінієюдорівнює r , товеличина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
r |
lim |
r lim |
r r |
|
r |
er |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
r |
r r |
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
r 0 |
r |
r 0 |
|
|
r |
|
|
|
|
||||||||||
є вектором, дотичним до |
r -координатної лінії, |
а його довжина |
||||||||||||||||||||
Hr = 1. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Якщо зафіксуємо r , |
та будемо змінювати , то радіус- |
|||||||||||||||||||||
вектор r r (r0 , 0 , ) |
опише -координатну лінію, а величина |
|||||||||||||||||||||
|
|
r |
|
|
|
|
r |
|
|
e |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
lim |
|
|
|
lim |
|
|
|
|
|
r sin e |
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
буде вектором, дотичним до |
-координатної лінії, а його дов- |
|||||||||||||||||||||
жина H = r sin . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Якщо зафіксуємо |
, |
r |
та будемо змінювати , |
то радіус- |
||||||||||||||||||
вектор |
r r (r , , |
|
) |
опише |
-координатну лінію, а величина |
|||||||||||||||||
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
r |
|
|
|
|
r |
|
|
|
r e |
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
lim |
|
|
lim |
|
|
|
|
|
|
re |
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
0 |
0 |
|
|
|
|
|
|||||||||||
буде вектором, дотичним до |
-координатної лінії, а його дов- |
|||||||||||||||||||||
жина H = r . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Параболічна система координат (координати u , v , ). Якщо
у задачі зустрічаються разом r (сферичний радіус) та z , зручно користуватися параболічними координатами:
160
