NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu
.pdf
значеннядлядосудовогорозслідування, незаконнимизасобамивпливатименасвідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Стаття 157
Вирішення питання про відсторонення від посади
1.Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщослідчий, прокурорнедоведенаявністьдостатніхпідставвважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення абозапобіганняпротиправнійповедінціпідозрюваногочиобвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
2.При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов’язаний врахувати такі обставини:
1) правову підставу для відсторонення від посади; 2) достатність доказів, які вказують на вчинення особою кримінального право-
порушення; 3) наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
3.За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:
1) мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади;
2) перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади;
3) строквідстороненнявідпосади, якийнеможестановитибільшедвохмісяців; 4) порядок виконання ухвали.
4.Копія ухвали надсилається особі, яка звернулася з відповідним клопотанням, підозрюваному чи обвинуваченому, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.
1. Під час судового розгляду клопотання про відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади слідчий, прокурор зобов’язаний довести наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, якімаютьзначеннядлядосудовогорозслідування, незаконнимизасобами впливатинасвідківтаіншихучасниківкримінальногопровадження абопротиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Слідчий суддя, суд за результатами розгляду клопотання слідчого, прокурора задовольняєклопотаннятазастосовуєвідстороненняособивідпосадинастрокдодвох місяців або відмовляє у задоволенні такого клопотання.
311
Рішення про відсторонення особи від посади приймається за результатами змагального процесу, коли кожна зі сторін наводить докази в обґрунтування своєї правової позиції. Слідчий, прокурор, що звернулися з відповідним клопотанням до слідчогосудді(суду), підчасйогорозглядуповиннідовестинаявністьдостатніхпідставдля відстороненняособивідпосадиузв’язкуізвчиненнямкримінальногоправопорушення, обґрунтованість викладених у клопотанні обставин.
У разі якщо слідчий, прокурор не доведуть наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення особи від посади необхідно для припинення кримінального правопорушення, припинення абозапобігання іншій протиправній поведінці підозрюваногочиобвинуваченого, який, перебуваючи напосаді, може знищитичипідробити речі і документи, що мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншим чином протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади.
2.При вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд насамперед зобов’язаний врахувати наявність правових підстав для відсторонення особи від посади та достатніх доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення, а також наслідки відсторонення від посади для інших осіб.
Вказаніобставиниповиннібутивстановленізарезультатамирозглядуклопотання, підтверджуватись показаннями свідків, матеріалами кримінального провадження.
При цьому слідчий суддя, суд мають звернути особливу увагу на можливі наслідки для інших осіб, у тому числі й негативні, у разі прийняття рішення про відсторонення від посади. З огляду на загальні засади застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначених ст. 132 КПК, слідчий суддя або суд при оцінці потреб досудового розслідування зобов’язані врахувати можливість досягнення завдань у конкретному кримінальному провадженні без застосування вказаних заходів.
3.В ухвалі, яку слідчий суддя або суд постановляє за наслідками розгляду клопотання, зазначаються мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про відсторонення від посади та перелік документів, які посвідчують обіймання особою посади та які підлягають поверненню особі або вилученню на час відсторонення від посади, вказується строк відсторонення від посади, який не може становити більше двох місяців, а також порядок виконання ухвали.
4.Не пізніше дня, наступного за днем постановлення ухвали, її копія надсилається: а) слідчому, прокурору, який звернувся до слідчого судді, суду з відповідним клопотанням; б) підозрюваному чи обвинуваченому; в) керівнику підприємства, установи, організації, де працює підозрюваний, обвинувачений; г) іншим заінтересованим особам. Ухвала слідчого судді, суду про відсторонення особи від посади підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому розд. 8 КПК для виконання судових рішень.
Згідно з положеннями п. 11 ч. 1 ст. 309, п. 3 частин 1, 2, 3 ст. 392 КПК ухвалу слідчого судді чи суду про відсторонення від посади або відмову у ньому може бути оскарженовапеляційномупорядку. Ухваласлідчогосуддіоскаржуєтьсяуп’ятиденний строк з дня її оголошення в апеляційному порядку під час досудового розслідування. Порядок і строки оскарження ухвали визначено статтями 392, 395 КПК.
312
Після набрання законної сили ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, передбаченомудлявиконаннясудовихрішеньвідповіднодостатей532–535 КПК. Суд разом зі своїм розпорядженням про виконання судового рішення про відсторонення особи від посади надсилає його копію відповідному органу чи установі, на які покладено обов’язок його виконання. Органи, що виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Стаття 158
Продовження строку відсторонення від посади та його скасування
1.Прокурор має право звернутися з клопотанням про продовження строку відсторонення від посади, яке розглядається в порядку, передбаченому статтею 156 цього Кодексу.
2.Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади, якщо прокурор не доведе, що:
1)обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати;
2)сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
3.Відсторонення від посади може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудовогорозслідування чисудупідчассудовогопровадженнязаклопотаннямпрокурора або підозрюваного чи обвинуваченого, якого було відсторонено від посади, якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба. Розгляд клопотання проскасування відсторонення відпосадиздійснюється заправиламирозглядуклопотання про застосування цього заходу.
1.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чисудупід час судовогопровадження настрок небільше двох місяців. Разом з тим прокурор може звернутися до слідчого судді, суду з клопотанням про продовження такого строку. У клопотанні зазначається, що продовжують існувати обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.
Клопотанняпрокурорапропродовження строкувідсторонення відпосади, визначеного слідчим суддею або судом, розглядається слідчим суддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та прокурора, або прокурора, атакожпідозрюваногочиобвинуваченого, йогозахисника. Розглядклопотання про продовження відсторонення від посади, як зазначено у статті, відбувається у порядку, передбаченому ст. 156 КПК.
313
У клопотанні про продовження строку відсторонення від посади прокурор зазначає про: наявність обставин, які стали підставою для відсторонення особи від посади та наявність підстав для продовження строку відсторонення від посади; причини, за яких устрок дії попередньої ухвали небуло досягнуто цілей досудового розслідування, заради яких здійснено відсторонення від посади.
Крім того, у клопотанні можуть також наводитись відомості про: кримінальне правопорушення, у зв’язку з яким подавалось клопотання про відсторонення від посади; підстави щодо підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення; посаду, яку обіймала особа; обставини, які дають підстави вважати, що у разі перебування на посаді особа продовжуватиме злочинну або іншу протиправну діяльність, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження, приховуватиме докази, іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню; перелік свідків, які, на думку прокурора, можуть підтвердити доводи клопотання і яких він вважає за необхідне допитати під час його розгляду.
До клопотання можуть також додаватись документи, інші матеріали, якими підтверджуються викладені прокурором у клопотанні відомості, а також обґрунтовується його позиція щодо необхідності продовження строку відсторонення від посади.
Коментована стаття не містить вказівки про надання прокурором підозрюваному, обвинуваченомукопійклопотанняпропродовженнястрокувідстороненнявідпосади та матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Проте така дія є обов’язковою, виходячи з положень статей 155, 156 КПК, які визначають порядок розгляду та зміст клопотання про відсторонення від посади, у тому числі наявність документів, які підтверджуютьнадання підозрюваному, обвинуваченому копійклопотаннятаматеріалів, що обґрунтовують його.
Ненадання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про продовження строкувідстороненнявідпосадитаматеріалів, щообґрунтовуютьклопотання, суперечить загальним засадам кримінального провадження, визначеним КПК, зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та свободи в обранні та поданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).
Під час судового провадження прокурор повинен довести, що: продовжують існувати обставини, які стали підставою для відсторонення підозрюваного, обвинуваченоговідпосади; сторонаобвинуваченнянемаламожливостізабезпечитидосягнення цілей, заради яких було здійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали. Якщо прокурор не доведе, що обставини, які стали підставою для відсторонення від посади, продовжують існувати, слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку відсторонення від посади.
2.Слідчий суддя, суд відмовляє також у задоволенні вказаного клопотання, якщо буде встановлено, що сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких булоздійснено відсторонення від посади, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.
3.Відстороненнявідпосадиможебутискасовано, коливподальшомузастосуванніцьогозаходузабезпеченнякримінальногопровадженнявідпалапотреба. Такеможе мати місце у випадку, наприклад, звільнення підозрюваного, обвинуваченого з робо-
314
ти, прийняття у встановленому законом порядку рішення стосовно його переведення на іншу роботу, застосування стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Відсторонення від посади скасовується при закритті кримінального провадження, постановленні виправдувального вироку.
Клопотанняпроскасування відсторонення відпосадиможебутиподанопрокурором або підозрюваним чи обвинуваченим, якого було відсторонено від посади.
Розгляд клопотання про скасування відсторонення від посади здійснюється за правилами розгляду клопотання про застосування цього заходу (див. коментар до ст. 156 КПК).
Відсторонення від посади скасовується ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження.
Враховуючи зміст ч. 1 ст. 309 КПК, ухвалуслідчого судді абосудупроскасування відсторонення від посади може бути оскаржено в апеляційному порядку. Порядок оскарження ухвали визначено КПК (див. коментар до гл. 31 КПК).
315
ГЛАВА 15
ТИМЧАСОВИЙ ДОСТУП ДО РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ
Стаття 159
Загальні положення тимчасового доступу до речей
ідокументів
1.Тимчасовийдоступдоречейідокументівполягаєунаданністоронікримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
2.Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
1.Тимчасовий доступ до речей і документів – це один із видів забезпечення кримінального провадження. Застосування такогозаходунедопускається, якщослідчий, прокурорнедоведе, що: 1) існуєобґрунтованапідозращодовчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідуваннявиправдовуютьтакийступіньвтручанняуправаісвободиособи, проякий ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.
Сторонами кримінального провадження, які мають право звернутися до слідчого судді, суду із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, є: з боку обвинувачення – слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий та його представник; з боку захисту – підозрюваний, обвинувачений, підсудний, їхні захисники та законні представники.
Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки (ст. 179 ЦК). Документом є спеціально створений
зметою збереження інформації матеріальний об’єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини.
Особа, у володінні якої знаходяться речі і документи, зобов’язана надати можливість стороні кримінального провадження ознайомитися з ними тільки у разі прийняттяслідчимсуддею, судомрішенняпротимчасовийдоступдоречейтадокументів. Суб’єкт сторони, якому надано це рішення, має право ознайомитися з ними, зробити їх копії, вилучити речі та документи.
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотан- нямпротимчасовийдоступдобудь-якихречейідокументів. Винятокстановлятьлише речі і документи, зазначені у ст. 161 КПК.
2.Тимчасовийдоступдоречейідокументівздійснюєтьсянапідставіухвалислід-
чого судді, суду. У цій ухвалі має бути зазначено: прізвище, ім’я та по батькові особи,
316
якійнадається правотимчасовогодоступудоречейідокументів; датупостановлення ухвали; положення закону, на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ доречей ідокументів; назву, опис, інші відомості, які дають можливістьвизначитиречіідокументи, доякихповиненбутинаданийтимчасовийдоступ; розпорядження надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.
Стаття 160
Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів
1.Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених
устатті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
2.У клопотанні зазначаються:
1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;
2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3)речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4)підставивважати, щоречіідокументиперебуваютьабоможутьперебувати
уволодінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5)значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6)можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7)обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
1. Клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів – це письмове звернення сторони кримінального провадження до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час провадження судового розгляду з проханням надати можливість ознайомитися з певними речами та документами, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, зробити їх копії або вилучити їх.
317
До клопотання слідчого, прокурора про застосування тимчасового доступу до речей і документів додається витяг з ЄРДР щодо кримінального провадження, у рамках якого до слідчого судді, суду подається клопотання.
Сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до будь-яких речей і документів. Однак є виняток. Не може бути наданий доступ до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта,
узв’язкузнаданнямправовоїдопомоги; об’єктів, якідоданідотакоголистуванняабо інших форм обміну інформацією.
Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням тільки за погодженням з прокурором, який здійснює нагляд за законністю провадження досудового розслідування. При вирішенні цього питання прокурор зобов’язаний ознайомитися з матеріалами, що дають підстави для тимчасового доступу до речей і документів, перевірити законність одержання доказів. Слідчий суддя не повинен брати до провадження клопотання слідчого, якщо воно не було погоджено з прокурором, або той із ним не погодився, або з клопотання незрозуміло, який саме прокурор дав згоду.
2.Клопотання починається з короткого викладення обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання. Далі вказуються кваліфікація кримінальногоправопорушення, речіідокументи, тимчасовийдоступдоякихпланується отримати, підстави вважати, що вони перебувають або можуть перебувати
уволодінні відповідної фізичної або юридичної особи. Зазначається, яке значення мають речі і документи для встановлення обставин, що підлягають доказуванню
укримінальному провадженні: події кримінального правопорушення; винуватості підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення; виду та розміру шкоди, яку було завдано кримінальним правопорушенням; обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого, обтяжуютьчипом’якшуютьпокарання, виключають кримінальну відповідальність або єпідставою закриття кримінального провадження; обставин, що є підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Увипадкуподанняклопотанняпротимчасовийдоступдоречейідокументів, якімістять охоронювану законом таємницю, зазначається про можливість використання як доказів відомостей, щомістятьсявречахідокументах, танеможливістьіншимиспособамидовестиобставини, якіпередбачаєтьсядовестизадопомогоюцихречейідокументів. Наприкінціклопотанняміститьсяобґрунтуваннянеобхідностівилученняречейідокументів.
Стаття 161
Речі і документи, до яких заборонено доступ
1. Речами і документами, до яких заборонено доступ, є:
1)листування або інші форми обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги;
2)об’єкти, якідоданідотакоголистуванняабоіншихформобмінуінформацією.
318
1. Захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачуіноземнійдержаві(ч. 1 ст. 45 КПК). Адвокаттакожєпредставникомпотерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (ч. 1 ст. 58, ч. 1 ст. 63 КПК).
Одним із принципів діяльності адвокатури є принцип конфіденційності (ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). У статті 9 Правил адвокатської етики наголошується на тому, що дотримання принципу конфіденційності є необхідною і щонайважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких є неможливим належне надання правової допомоги. Одна із гарантій адвокатської діяльності полягає в тому, що забороняється втручання у приватне спілкування адвокатів зі своїми клієнтами. Тому сторони кримінального провадження не мають права звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про надання тимчасового доступу до: листування або інших форм обміну інформацією між захисником та його клієнтом або будь-якою особою, яка представляє його клієнта, у зв’язку з наданням правової допомоги; об’єктів, які додані до такого листування або інших форм обміну інформацією.
ЄСПЛпоширюєсвоюпозиціюпронеухильне забезпечення спілкування адвоката зі своїм клієнтом на будь-які способи такого спілкування: листування, телефонні розмовитощо. Цебулопідтвердженоусправі«КемпбеллпротиСполученогоКоролівства» (1991 р.), у якій заявник скаржився, що листи до і від його адвоката були розкриті та перечитані персоналом в’язниці.
Стаття 162
Речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю
1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать:
1)інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
2)відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
3)відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій;
4)конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таєм-
ницю;
5)відомості, які можуть становити банківську таємницю;
6)особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
7)інформація, яказнаходитьсявоператорівтапровайдерівтелекомунікацій, про зв’язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
8)персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
9)державна таємниця.
319
1. До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
Під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і продовжувані, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Журналістом редакції друкованого засобу масової інформації є творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для друкованого засобу масової інформації та діє на підставі трудовихчиіншихдоговірнихвідносинзйогоредакцією абозаймається такоюдіяльністю за її уповноваженням (ч. 1 ст. 1, ст. 25 ЗУ «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні»). Журналіст має право на збереження таємниці авторства та джерел інформації, за винятком випадків, коли ці таємниці обнародуються на вимогу суду.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити лікарську таємницю. Визначення лікарської таємниці наведено у ст. 40 «Основ законодавства України про охорону здоров’я». Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимнуісімейнусторонижиттягромадянина, немаютьправарозголошуватицівідомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься вречах і документах, належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій. Під нотаріальноютаємницеюслідрозумітисукупністьвідомостей, отриманихпідчасвчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо (ст. 8 ЗУ «Про нотаріат»).
Доохоронюваноїзакономтаємниці, якаміститься вречахідокументах, належить конфіденційна інформація, у тому числі така, що містить комерційну таємницю. Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в ціломучиупевнійформітасукупностіїїскладовихєневідомоютанеєлегкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить,
узв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодозбереження їїсекретності, вжитихособою, яка законноконтролює цю інформацію. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничоготаіншогохарактеру, завиняткомтих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці (ст. 505 ЦК). Комерційна таємниця є одним з об’єктів інтелектуальної власності.
До охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать відомості, які можуть становити банківську таємницю. Банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку
упроцесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при надані послуг банку і розголошення якої може завдати матеріальної чи моральної шкоди клієнту. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про стан рахунків клієн-
320
