NPK_do_Kriminalno-protsesualnogo_kodexu

2.Слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження

укористуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1)обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2)сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

1. Тимчасовеобмеженняпідозрюваногоукористуванніспеціальнимправомможе бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців. Цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

У клопотанні прокурора, крім реквізитів, зазначених у ч. 2 ст. 150 КПК, повинно бути вказано, що: продовжують існувати обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких булообмежено користуванняспеціальнимправом, іншимиспособамипротягомдіїпопередньоїухвали. Прокурормаєзвернутисяізтакимклопотаннямдослідчогосуддідозакінченнядвомісячного строку досудового розслідування. Слідчий суддя, установивши, що клопотання пропродовженнястрокутимчасовогообмеженняукористуванніспеціальнимправом подано без додержання встановлених вимог, повинен повернути його прокурору, про що постановляє ухвалу.

Клопотання про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника. Під час його розгляду слідчий суддя має право за клопотанням сторін кримінального провадження або за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про продовження строку тимчасового обмеження підозрюваного у користуванні спеціальним правом.

2. За наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) мотиви продовження строку застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовженнястрокузастосуваннятимчасовогообмеженняукористуванніспеціальним правом; 2) перелік документів, які посвідчують користування спеціальним правом та які підлягають поверненню підозрюваному або вилученню на час тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; 3) строк, до якого продовжено тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) порядок виконання ухвали. Копія ухвали надсилається прокурору, який звернувся з відповідним клопотанням, підозрюваному, іншим заінтересованим особам не пізніше дня, наступного за днем її постановлення, та підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень.

301

ГЛАВА 14 ВІДСТОРОНЕННЯ ВІД ПОСАДИ

Стаття 154

Загальні положення відсторонення від посади

1.Відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину, і незалежно від тяжкості злочину – щодо особи, яка є службовою особою правоохоронного органу.

2.Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під часдосудового розслідування чисуду підчассудового провадження настрокнебільшедвохмісяців. Строквідсторонення відпосадиможебутипродовженовідповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

3.Питання про відсторонення від посади осіб, що призначаються Президентом України, вирішується Президентом України на підставі клопотання прокурора в порядку, встановленому законодавством. Відсторонення судді від посади здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України в порядку, встановленому законодавством.

1. Відсторонення від посади є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді або суду. Застосування такого заходу допускається, якщо слідчий, прокурор доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для відсторонення від посади; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертаються із клопотанням.

Спеціальними умовами відсторонення від посади є: наявність у особи процесуального статусу підозрюваного, обвинуваченого; перебування його на посаді; щодо підозрюваного, обвинуваченогонезастосовуєтьсязапобіжнийзахідувиглядітримання під вартою.

Відсторонення відпосади переслідує нетількиметупопередити спробипідозрюваного, обвинуваченогоперешкоджатикримінальномупровадженню, айзабезпечити виконання обвинувального вироку. Передусім даний захід процесуального примусу забезпечує виконання майбутнього покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю (ст. 55 КК).

Відсторонення від посади можна визначити як тимчасове, вимушене недопущення особи, яка перебуває у певних службових відносинах з органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами чи організаціями, до виконання своїх функціональних обов’язків з підстав і в порядку, передбачених КПК.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на

302

яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, а також гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

У зв’язку із цим будь-які обмеження щодо реалізації вказаного права, у тому числі відсторонення особи від посади під час кримінального провадження, повинні мати обмежений, тимчасовий характер, здійснюватись виключно з підстав та у порядку, передбачених КПК.

Відсторонення особи від посади, що має тимчасовий характер, необхідно відрізняти від звільнення з роботи. Питання щодо звільнення з роботи вирішується відповідно до вимог трудового законодавства керівництвом підприємства, установи чи організації.

Відсторонення від посади під час кримінального провадження слід також відрізняти від позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що є видом покарання і застосовується за вироком суду до осіб, визнаних винними у вчиненні злочину.

За загальним правилом відсторонення від посади застосовується щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину середньої тяжкості, тяжкого чиособливотяжкогозлочину. Відповідно доч. 3 ст. 12 ККзлочиномсередньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більшедесятитисячнеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадянабопозбавленняволі на строк не більше п’яти років. Тяжким злочином є злочин, за який передбачено основнепокаранняувидіштрафунебільшедвадцятип’ятитисячнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п’ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276–279 КПК, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення. Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку,передбаченому ст. 291 КПК.

До службових осіб правоохоронних органів відсторонення від посади застосовується незалежно від тяжкості злочину.

Під службовими особами слід розуміти осіб, визначених у ст.18 КК, а також у п. 1 примітки до ст. 364 КК.

Відповідно дост. 18 КК службовими особами єособи, які постійно, тимчасово чи заспеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чимісцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціяхпосади, пов’язанізвиконанняморганізаційно-розпорядчихчиадміністративно- господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним стату-

303

сом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

ЗУ «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р. №3724-XII (ст. 2) передбачено, зокрема, що посадою є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 4 лютого 1994 р. № 3925-XII до правоохоронних органів належать органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Наведений у Законі перелік правоохоронних органів не є вичерпним, тому для визначення належності службової особидоправоохоронних органів, крім передбаченого їх переліку, необхідно встановити, чи не здійснюють відповідні органи, установи правозастосовні або правоохоронні функції.

2. Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження.

Відсторонення від посади пов’язане із застосуванням примусових заходів, спрямованих на забезпечення кримінального провадження, які певною мірою обмежують гарантовані Конституцією України права особи. Як наслідок, рішення про його застосування під час досудового розслідування приймає виключно слідчий суддя (суд під час судового провадження).

Рішенняслідчогосудді(суду) уданомувипадкуєгарантієюзабезпеченнявказаних прав, реалізацією повноважень щодо здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (відповідно до п.18 ст. 3 КПК, ст. 21 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-VI).

При цьому відсторонення від посади не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе слідчому судді (суду), що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою до його застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у відповідному клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, задля виконання якого слідчий, прокурор звертається із таким клопотанням (див. коментар до ст.132 КПК).

Відсторонення від посади здійснюється на строк не більше двох місяців, що відповідає визначеному цим Кодексом строку, протягом якого, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, досудове розслідування повинно бути закінчено (ст. 219 КПК), а також вимогам щодо розумних строків кримінального провадження, визначених статтями 28, 318 КПК.

Строк відсторонення від посади може бути продовжено у порядку, визначеному ст. 158 КПК. Проте, враховуючи тимчасовий характер цього заходу, строк його дії не може перевищувати строків досудового розслідуванням або судового провадження.

304

3. Перелік осіб, які призначаються на посаду Президентом України, визначається ст.106 Конституції України, Законами України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації».

Згідно з вимогами ст. 106 Конституції України Президент України призначає глав дипломатичних представництв України в інших державах, Прем’єр-міністра України тачленівКМУ, керівниківіншихцентральнихорганіввиконавчоївлади, атакожголів місцевих державних адміністрацій, Генерального прокурора України, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, вище командування Збройних Сил України, половину складу Ради Національного банку України та інших посадових осіб.

За поданням Прем’єр-міністра України Президентом України призначаються на посаду: 1) Перший віце-прем’єр-міністр України, віце-прем’єр-міністри України, міністри; 2) перший заступник, заступник міністра та заступник міністра – керівник апарату, керівник центрального органу виконавчої влади, його перший заступник та заступник, державний уповноважений Антимонопольного комітету; 3) голова місцевоїдержавноїадміністрації. Відстороненнявідпосадиосіб, якихпризначаєПрезидент України, вирішується главою держави на підставі мотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Недоторканність суддів забезпечується, крім іншого, особливим порядком відсторонення їх від посади. Відповідно до ст. 48 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. № 2453-VI відсторонення судді від посади у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України.

Стаття 155

Клопотання про відсторонення від посади

1.Прокурор, слідчийзапогодженнямзпрокуророммаєправозвернутися дослідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади. Із клопотанням про відсторонення особи від посади до органів державної влади, зазначених у частині третій статті 154 цього Кодексу, має право звернутися прокурор.

2.У клопотанні зазначаються:

1)короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2)правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3)викладобставин, щодаютьпідставипідозрюватиособуувчиненнікримінального правопорушення, і посилання на обставини;

4)посада, яку обіймає особа;

5)виклад обставин, що дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення;

6)викладобставин, щодаютьпідставивважати, щопідозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають

305

суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином;

7) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

До клопотання також додаються:

1)копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2)документи, якіпідтверджують наданняпідозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

1. Коментована стаття визначає порядок звернення слідчого, прокурора до слідчого судді під час досудового розслідування або суду під час судового провадження із клопотанням про відсторонення особи від посади, а також встановлює зміст відповідного клопотання.

Клопотання слід розглядати як письмове звернення прокурора або слідчого за погодженням з прокурором до слідчого судді (суду) з проханням вирішити питання про відсторонення особи від посади під час кримінального провадження.

Зклопотанням провідсторонення підозрюваного від посади прокурорможе звертатись до слідчого судді самостійно, а слідчий обов’язково повинен його погодити з прокурором. Таке погодження є формою реалізації функції прокурорського нагляду за дотриманням закону при проведенні досудового розслідування та обмеженням у зв’язку із цим конституційних прав особи. Таке погодження означає, що прокурор дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та правових підстав для відсторонення підозрюваного від посади. Якщо до суду надійшло клопотання, яке не погоджено з прокурором або з якого не зрозуміло, який саме прокурор дав згоду на нього, слідчий суддя залишає його без розгляду, оскільки такий документ не має юридичної сили.

Повноваження прокурора щодо погодження або відмови у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення у випадках, передбачених КПК, певних процесуальних дій, у тому числі й відсторонення особи від посади, виходить із його загальних повноважень, визначених ст. 36 цього Кодексу. У зв’язку із цим ст. 155 співвідноситься як спеціальна норма з п. 10 ч. 2 ст. 36 КПК.

Прокурор при складанні клопотання про відсторонення особи від посади, або погоджуючи таке клопотання слідчого, насамперед повинен встановити наявність у матеріалах кримінального провадження підстав підозрювати особу у вчиненні злочинусередньоїтяжкості, тяжкогочиособливотяжкогозлочинутавідповіднонаявність письмовогоповідомленняособіпропідозруувчиненнізлочину, правовукваліфікацію дій особи, посаду, яку обіймає особа. Прокурор має також пересвідчитись, чи не є ця особаслужбовоюособоюправоохоронногооргану. Уклопотанніможебутинаведений перелік документів, що посвідчують обіймання особою посади.

Особливу увагу необхідно звернути на наявністі у визначених законом достатніх підстав для відсторонення особи від посади, тобто застосування до особи саме такого заходу забезпечення кримінального провадження. Необхідність відсторонення особивідпосадиспричиненопередусімтим, щопідозрюваний, обвинувачений, пере-

306

буваючи на посаді, використав своє службове становище для сприяння вчиненню кримінального правопорушення.

Відсторонення від посади може бути викликано й тим, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді та використовуючи своє службове становище, продовжуватиме злочинну діяльність, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатименасвідківтаіншихучасниківкримінальногопровадження, утомучислійтих, які перебувають в його підпорядкуванні, або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Вказані обставини повинні бути встановлені під час досудового розслідування (судового розгляду), підтверджуватись показаннями свідків, документами, іншими матеріалами. Інформація про це має відображатися у тексті клопотання прокурора, слідчого.

Відповідно до ч. 3 ст. 154 КПК Генеральний прокурор України має право звернутись із вмотивованим клопотанням до Президента України про відсторонення від посадислужбовихосіб, якихзгіднозположеннямст.106 КонституціїУкраїнипризначає Президент України, а також про відсторонення судді від посади до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

2. У частині 2 ст. 155 КПК визначено вимоги щодо змісту клопотання про відсторонення від посади.

Зокрема, у клопотанні вказується: обставини кримінального правопорушення; правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; найменування посади, яку обіймає особа; обставини, які дають підстави вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; обставини, якідаютьпідставивважати, щопідозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значеннядлядосудовогорозслідування, незаконнимизасобамивпливатименасвідків та інших учасників кримінального провадження або будь-яким іншим чином протиправноперешкоджатимекримінальномупровадженню; переліксвідків, якихслідчий, прокурор вважає за необхідне допитати у суді під час розгляду клопотання.

Уклопотанні, враховуючивимогич. 2 ст. 154 КПК, слідчий, прокурорзазначаєтакож строк відсторонення особи від посади, який не може перевищувати двох місяців.

Копії клопотання про відсторонення від посади, а також матеріали, що обґрунтовують його, слідчий, прокурор перед зверненням до слідчого судді або суду повинні надати підозрюваному, обвинуваченому. Ознайомившись з ними, підозрюваний, обвинувачений та їх захисники матимуть можливість під час розгляду клопотання подаватислідчомусудді(суду) доказищодообставин, викладенихслідчим, прокурором, а також надавати докази та відстоювати позицію щодо суті клопотання про відсторонення від посади.

Невиконання слідчим, прокурором цієї вимоги позбавить підозрюваного, обвинуваченоговказаноїможливостітапризведедопорушеннявизначенихКПКзагальних засад кримінального провадження. Зокрема, змагальності сторін, їх рівного права та

307

свободи в обранні та наданні до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (див. коментар до ст. 22 КПК).

Копіїматеріалів, якимислідчий, прокуроробґрунтовуєдоводиклопотання, атакож документи, якіпідтверджуютьнаданняпідозрюваному, обвинуваченомукопійклопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання, додаються до клопотання. Зокрема, доклопотанняпровідстороненнявідпосадидодаються: а) копіїматеріалів, які обґрунтовують, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення, що, перебуваючи на посаді, він знищить чипідробитьречіідокументи, незаконнимизасобамивпливатименасвідківтаінших учасниківкримінальногопровадженняабопротиправноперешкоджатиме кримінальномупровадженнюіншимчином; б) документи, якіпідтверджуютьнаданняпідозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що його обґрунтовують; в) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання відповідно до ч. 6 ст. 132 КПК. Слідчий, прокурор зобов’язаний надати підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання про відсторонення від посади та матеріалів, що його обґрунтовують.

Клопотання про відсторонення від посади подається до місцевого суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Клопотання та додані до нього матеріали підлягають обов’язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду, яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день їх надходження. До цієї системи в обов’язковому порядку вносяться дата надходження клопотання, прізвище підозрюваного, обвинуваченого, стосовно якого воно подане, та його суть, дані про слідчого, прокурора, від якого надійшло клопотання, прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію, та інші дані, передбачені Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Радою судів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України.

Визначення слідчого судді для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації клопотання про відсторонення особи від посади за принципом вірогідності.

Стаття 156

Розгляд клопотання про відсторонення від посади

1.Клопотанняпровідстороненняособивідпосадирозглядаєтьсяслідчимсуддею, судом не пізніше трьох днів з дня його надходження до суду за участю слідчого та/ або прокурора та підозрюваного чи обвинуваченого, його захисника.

2.Слідчийсуддя, суд, встановивши, щоклопотанняподанобездодержаннявимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.

3.Під час розгляду клопотання слідчий суддя, суд має право за клопотанням сторінкримінальногопровадженняабозавласноюініціативоюзаслухатибудь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

308

1. Статтею визначено порядок розгляду слідчим суддею, судом клопотання слідчого, прокурора про відсторонення особи від посади.

Таке клопотання розглядається не пізніше трьох днів з дня надходження до суду, що відповідає загальним вимогам розумності строків, які не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняттяпроцесуальнихрішень(див. коментардост. 28 КПК). Вказанийстроквраховує передбачену ч. 2 ст. 113 КПК вимогу щодо виконання будь-якої процесуальної дії під час кримінального провадження без невиправданої затримки.

На початку судового засідання слідчий суддя, суд оголошує, яке клопотання розглядатиметься, з’ясовує, хто з учасників розгляду з’явився, необхідні дані про них та роз’яснює їм права заявляти відводи і клопотання в межах предмета судового дослідження, давати пояснення, висловлювати свою думку щодо клопотань і пояснень іншихучасниківрозгляду, оскаржуватиухвалуслідчогосудді. Суддятакожповідомляє своє прізвище, прізвище прокурора, слідчого і секретаря судового засідання, захисника підозрюваного, з’ясовує наявність відводів та клопотань і вирішує їх.

У розгляді клопотання беруть участь слідчий, прокурор, підозрюваний чи обвинувачений, йогозахисник. Прицьомупрокурорбереучастьурозглядіразомзіслідчим, післяпогодженнявідповідногоклопотання, абосамостійно, якщоклопотанняподано до слідчого судді (суду) безпосередньо прокурором.

Отже, участь прокурора у розгляді вказаного клопотання у будь-якому випадку є обов’язковою, оскільки він відповідно до ч. 2 ст. 36 КПК здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

Кожна зі сторін наводить докази щодо обставин кримінального правопорушення, наявності підстав для відсторонення особи від посади, інших даних, викладених у клопотанні слідчого, прокурора.

Слідчий, прокурор як представники сторони обвинувачення мають довести наявність підозри у вчиненні кримінального правопорушення відповідного ступеня тяжкості, наявністьпевнихпосадовихобов’язківуособи, необхідністьвтручаннясаме утакийспосіб управаісвободиособи, проякуйдеться уклопотанні, длязабезпечення завдань конкретного кримінального провадження.

Слідчий, прокурор під час розгляду клопотання насамперед доводять наявність достатніх підстав того, що саме відсторонення особи від посади необхідно для припинення або запобігання кримінальному правопорушенню, припинення або запобігання іншій протиправній поведінці підозрюваного чи обвинуваченого, який, перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення длядосудовогорозслідування, незаконнимизасобамивпливатименасвідківтаінших учасників кримінального провадження абовіншийспосіб протиправноперешкоджатиме кримінальному провадженню.

Підозрюваний, обвинувачений та його захисник під час розгляду клопотання мають право надавати слідчому судді (суду) докази, що спростовують доводи слідчого, прокурора щодо необхідності відсторонення особи від посади та доводять їх переконливість.

Слідчий суддя (суд) повинен дотримуватися загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження, згідно з якими під час розгляду

309

клопотання сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (згідно з ч. 5 ст. 132 КПК).

2.Частиною другою вказаної статті передбачено повноваження слідчого судді, суду повертати клопотання про відсторонення від посади прокурору, якщо буде встановлено, що воно подано без додержання вимог ст. 155 КПК.

Клопотання повертається у разі недодержання слідчим, прокурором порядку зверненнязнимдослідчогосудді, суду, атакожвимогщодойогозмістутаструктури. Так, підставами для повернення клопотання є невиконання слідчим, прокурором вимог закону про надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання про відсторонення від посади, а також матеріалів, що обґрунтовують клопотання.

Клопотання повертається прокурору, коли у ньому не викладено обставин кримінального правопорушення та його правової кваліфікації, обставин, що дають підставипідозрюватиособуувчиненнікримінальногоправопорушення, обставин, якідають підстави вважати, щоперебування напосадіпідозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненнюкримінальногоправопорушення, обставин, якідаютьпідставивважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або іншим чином протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню, не зазначено посаду, яку обіймає особа, відсутній перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання.

Клопотаннятакожповертаєтьсяуразівідсутності передбачених закономдодатків до нього: копій матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; документів, які підтверджують надання підозрюваному, обвинуваченому копій клопотання та матеріалів, що обґрунтовують його.

Про повернення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, яка відповідно до положень статей 309, 392 КПК оскарженню не підлягає.

Після усунення слідчим, прокурором допущених порушень вимог ст. 155 КПК, клопотання про відсторонення від посади, за наявності передбачених законом підстав, може бути повторно подано на розгляд слідчого судді, суду.

3.Підчасрозглядуклопотаннястороникримінальногопровадженняможутьзвертатись з клопотанням до слідчого судді, суду про допит свідків, а також дослідження документів, інших матеріалів, що підтверджують або, навпаки, спростовують доводи клопотання про відсторонення від посади. Водночас слідчий суддя, суд має право не тільки за клопотанням сторін, а й за власною ініціативою заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про відсторонення від посади.

Під час судового розгляду клопотання предметом дослідження є ті обставини, з якими закон пов’язує можливість відсторонення підозрюваного, обвинуваченого від посади. Розглядаючи клопотання, слідчий суддя, суд з’ясовує, чи є обставини, що дають підстави: а) підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення; б) вважати, що перебування на посаді підозрюваного, обвинуваченого сприяло вчиненню кримінального правопорушення; в) вважати, що підозрюваний, обвинувачений, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить речі і документи, які мають суттєве

310