ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН (Б) у 1940–1942 роках

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

цистами. Основна мета книжки – довести факт того, що співпраця між українськими націоналістами та гітлерівцями носила не тимчасовий і тактичний характер, а була стратегічним курсом Організації. Про науковий рівень заміток (вміщених після документальної частини книги) можна судити хоча б з того, що батальйон "Нахтігаль", формуванням якого займався абвер, тричі (на сторінках 85, 101, 110) називається "есесівським", а Українська національна армія (створена в березні 1945 р. з дивізії "Галичина" та Другої української дивізії за ініціативою Українського національного комітету) ототожнюється з УПА. "Головою УНК та головнокомандуючим УПА (насправді УНА – І.П.) став генерал Павло Шандрук. УПА в складі двох дивізій (в тому числі й переформованої дивізії СС "Галіцієн") була миттєво відправлена на фронт"2 і таких "неточностей" у книзі чимало.

Деякі матеріали з історії ОУН(Б) опубліковані у різноманітних радянських документальних збірниках з історії Вітчизняної війни. У книзі "Історія застерігає" оунівцям та іншим націоналістичним організаціям присвячено окремий розділ: "Нацистські пособники" (док. №№ 143м161)3. Однак до періоду 1940–1942 рр. належать тільки декілька документів – витяг з Акту 30 червня 1941 р., уривок пастирського послання митрополита Андрея Шептицького, лист Я.Стецька до А.Гітлера, а також стаття зі станіславської газети "Українське слово" про формування в місті допоміжної поліції.

Згадки про ОУН(Б) можна також відшукати у документі № 277 вміщеному в книзі "Німецько-фашист- ський окупаційний режим на Україні"4 та в обох виданнях збірника документів "Советская Украина в годы Великой Отечественной войны". Але в остан-

51

І.К.Патриляк

ній праці до досліджуваного нами періоду належить тільки документ № 244 у першому томі першого видання 5 і той самий документ під номером 233 у першому томі другого видання 6.

Всі інші опубліковані джерела з історії ОУН(Б) слід поділити за місцем видання на дві підгрупи. До першої належать збірники видані на Заході й укладачі яких мали пряме відношення до бандерівської Організації, до другої – документальні праці видані в Україні у роки незалежності.

Власне, до виданих у діаспорі документів, які мають цінність для нашого дослідження, потрібно віднести брошуру "Політична програма й устрій ОУН"7; збірник "ОУН у світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 рр."8 й пастирські послання Преосвященного Владики Полікарпа й митрополита Андрея Шептицького у зв'язку з проголошенням Акту від 30 червня 1940 р.9 Брошура "Політична програма й устрій ОУН" важлива, насамперед, через те, що вона є першим офіційним виданням документів Революційного проводу після розколу ОУН у лютому 1940 р. У брошурі подана видозмінена й доопрацьована стара програма колись єдиної Організації, також в ній можна знайти перші важливі натяки на посилення мілітаризації ОУН(Б) та розробку масштабних планів військового будівництва.

На особливу увагу заслуговує збірник "ОУН у світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929м1955 рр." Попри доволі претензійну назву, згідно з якою до збірника повинні були б потрапити всі без винятку офіційні документи Великих зборів та конференцій ОУН, праця, на жаль, є далеко не повною. В ній, наприклад, немає спеціальних інструкцій для оунівських

52

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

підпільників на території УРСР та завдань для бандерівської СБ (затверджених, до речі, на Великих зборах і конференціях), протоколів і постанов Першої конференції ОУН(Б). З кола зору упорядників дивовижним чином випали десятки меморандумів та звернень до "фірера Велоконімеччини", якими перед війною та в перші тижні після нападу Німеччини на СРСР, Революційний провід "бомбив" Рейхсканцелярію. Деякі ж матеріали, що потрапили до збірника зазнали дивовижних метаморфоз. Так, відомий всім "Акт" від 30 червня 1941 р., "втратив" свій третій параграф у якому містилися подяки Гітлеру за "звільнення" та висловлювалася надія на подальшу плідну "співпрацю". Тож, до матеріалу вміщеного в цій книзі, доводиться підходити надзвичайно прискіпливо та критично, зіставляючи, при можливості, всі документи з їхніми архівними аналогами.

Пастирські послання предстоятелів українських церков цінні, насамперед тим, що в них у надзвичайно лаконічній формі, висловлено загальні настрої тогочасної західноукраїнської інтелігенції та духовних провідників народу, стосовно питання створення незалежної української держави. Якщо ж взяти до уваги високий ступінь релігійності західноукраїнського суспільства на початку 40-х рр. ХХ ст., то можна припустити, що звернення духовних лідерів нації мало величезний пропагандистський і агітаційний успіх.

Цілий масив раніше засекречених документальних джерел з історії ОУН(Б) опубліковано в Україні після проголошення незалежності. Однак абсолютна більшість цих матеріалів (особливо виданих до 1997 року) стосується діяльності ОУН та УПА тільки з початку антигітлерівської боротьби10* .

53

І.К.Патриляк

Зокрема, в "Українському історичному журналі" у 1994 р. з'являється серія публікацій з історії ОУН-У- ПА де всі без винятку документи хронологічно належать до періоду після виникнення УПА11. Аналогічно й у другому (документальному) томі відомої праці І.Біласа в третьому розділі "Особливості функціонування репресивної системи у воєнний період (19411945)", де вміщено масу цікавих документів радянських розвідників, партизанів та органів НКВСНКДБ, на жаль, немає документів про посилення боротьби з оунівськими диверсіями та про збройні виступи націоналістичного підпілля в перші дні війни12.

Певним кроком вперед, порівняно з документальними працями попередників, став збірник "ОУН-УПА в роки війни" підготовлений до друку В.Сергійчуком. У книзі впорядник вмістив цілу низку оунівських та німецьких документів датованих 1941-1942 рр., але в основному пріоритет було віддано матеріалам, що стосувались похідних груп ОУН(Б), спроб державного будівництва на окупованих німцями територіях, в той час, як документи, які проливають світло на військовий аспект діяльності ОУН(Б) в 1940-1942 рр. до збірника не потрапили. В наступній же документальній праці укладеній В.Сергійчуком містяться документи лише з історії УПА13.

Майже повністю відсутні документи з історії військовотворчих потуг ОУН(Б) у 1940–1942 році і в

Погана традиція оминати увагою "незручні" документи з історії ОУН(Б) періоду 1940–1942 рр. перекочувала до нас із діаспори. Наприклад, у широковідомому документальному збірнику "Літопис УПА" навіть у першому томі немає згадок військовотворчі заходи ОУН(Б) здійснені Організацією перед створенням УПА, зокрема про співпрацю з вермахтом тощо (див. Літопис УПА. – Т. 1., Волинь і Полісся. Німецька окупація. – Торонто, 1976.).

54

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

"Літописі нескореної України"14 упорядкованому групою фахівців Львівського науково-дослідного центру історії національно-визвольних змагань України. У ньому можна знайти лише маніфести та постанови ВЗ ОУН передруковані зі згадуваної нами праці "ОУН у світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 рр. ", а також окремі газетні публікації

1941–1942 рр.

Аналогічні вади має і підготовлений Інститутом історії України збірник документів "Національне примирення чи конфронтація?"15, виданий в рамках роботи комісії Кабінету міністрів України з вивчення діяльності ОУНмУПА. Перший документ, який відкриває збірник датований вереснем 1942 р. Складається враження, що або до того часу не було війни, або не було ОУН, або оунівці нічого не робили.

Значний масив документів з історії ОУН на початковому етапі німецько-радянської війни опублікований у збірниках німецьких архівних матеріалів упорядкованих В.Косиком16. Однак специфіка німецьких архівних установ, на базі яких готувалися книжки, спричинила певну уривчастість та несистематичність у підборі документів, які зокрема, відображають військовий аспектдіяльностіОУН(Б) в1941–1942 рр.

У 1998 році в Москві побачили світ два фундаментальні томи документального видання "1941 год", у якому більше 20 документів містять згадки про військовотворчу діяльність ОУН(Б) напередодні та в перші дні німецько-радянської війни 17. Це, головним чином, агентурні донесення радянських спецслужб про підготовку оунівських бійців на території Генерального губернаторства та про мілітарні плани бандерівської ОУН.

Програмні документи ОУН, в тому числі й ті, що

55

І.К.Патриляк

стосувалися військових планів Організації були опубліковані у 8-му томі фундаментального, дев'ятитомного видання "Тисяча років української суспільнополітичної думки" 18. Окремі архівні матеріали про військову діяльність ОУН(Б) у досліджуваний період побачили світ у цікавому документальному збірнику "Відновлення Української Держави в 1941 році"19.

Надзвичайно важливою для нашої роботи документальною працею є збірник "Українське державотворення. Акт 30 червня 1941" 20, виданий львівським відділенням Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського та Всеукраїнським Братством УПА у 2001 році. У солідній за обсягом та рівнем підготовки книзі, вміщено чимало документів із історії ОУН(Б) 1940–1943 рр., зокрема пов'язаних із військовою діяльністю Організації. Однак дана праця має також певні суттєві недоліки. Зокрема в опублікованих Інструкціях "Боротьба й діяльність ОУН під час війни" чомусь немає найбільшого розділу – інструкції "Г" - "Вказівки на перші дні організації державного життя". З огляду на це, ми вирішили подати всі розділи Інструкцій у "Додатках" до нашої книги, адже цей документ був базовим для роботи бандерівського підпілля влітку 1941 року і він залишається ключем для розуміння багатьох подій і фактів.

Наступна велика група джерел м це т. зв. документи особистого походження або наративні джерела: спогади і щоденники безпосередніх учасників подій, які суб'єктивно висвітлювали та характеризували побачене і пережите. Незважаючи на свою суб'єктивність ці матеріали були необхідними для написання окремих глав монографії. Щоб зменшити ризик попадання до праці різноманітних неточностей, вміщених у мемуарах, ми йшли шляхом співстав-

56

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

лення спогадів різних людей, відбираючи факти, які зустрічалися у декількох авторів, а також, при можливості, намагалися порівнювати їх із синхронними документальними джерелами. Ретельний критичний аналіз мемуарної літератури дозволяє більш детально відтворити історичний процес, зрозуміти психологію, настрої та сподівання людей досліджуваної епохи. У зв'язку з цим значний інтерес становлять спогади оунівців та відомих діячів інших українських політичних угруповань, які здебільшого видавалися в діаспорі, а з 1991 року почали публікуватись і в Україні.

Мабуть, першими спогадами про участь ОУН у війні були мемуари О.Зовенка, опубліковані в 1946 р. 21. Після їхньої появи на світ, спомини оу- нівців-емігрантів до сьогодні друкуються із завидною інтенсивністю.

Насамперед, слід відмітити збірник есе, спогадів та свідчень виданий під красивою назвою "В боротьбі за Українську державу" 22. Більше, як на тисячі двохсот сторінках зібрані унікальні свідчення і згадки про цілу плеяду неординарних подій та людей. Широко використовувалися у дослідженні мемуари одного із засновників ОУН (секретаря ПУНу) В.Мартинця. В них автор доволі детально описав і охарактеризував усі головні етапи становлення Організації, в тому числі й розкрив історико-ідеоло- гічні витоки мілітаризації ОУН 23.

Корисними та інформативними є спомини і щоденники бійців українських добровольчих Легіонів при вермахті 24. У 1953 р. в Мюнхені побачила світ книга "Дружини Українських Націоналістів у 1941–1942 рр. (Спогади комбатантів)", наукова вартість якої полягає, насамперед, у тому, що з її допомогою можна встановити різноманітні деталі

57

І.К.Патриляк

пов'язані з побутом, формою одягу, структурою підпорядкування та системою комплектації Легіонів, а також скласти уявлення про стосунки між українськими та німецькими офіцерами. Після майже тридцятилітньої перерви, у 1982 р. було опубліковано ще дві збірки спогадів легіонерів. Першу упорядкував М.Кальба 25, а автором другої став командир куреня "Роланд" майор Є.Побігущий 26. У цих книгах міститься багато інформації про бойові операції ДУН, детально описано бої з частинами Червоної армії і радянськими партизанами.

Навдивовижу цікавими є спогади легіонера ДУН П.Сороки, який проходив вишкіл на фільварку Квель поблизу Бранденбургу. В них широко висвітлені не тільки особливості побуту та підготовки легіонерів, але й містяться унікальні свідчення про відбір абвером з числа українських добровольців окремих диверсантів для виконання спецзавдань за лінією фронту 27.

Деякі важливі дані про історію ДУН та загалом про хід і мотиви співпраці між ОУН і вермахтом, почерпнуто зі спогадів офіцерів німецької військової розвідки – Г.Гросскурта 28 та П.Леверкюна 29.

Окрему підгрупу спогадів про українські Дружини складають писання польських євреїв, які, за їхніми власними словами, були свідками "злочинів" вчинених бійцями "Нахтігалю" проти цивільного населення Львова 30. Проте ці спогади і щоденники були написані й видані в часи панування в Польщі комуністичного режиму, що дуже негативно відобразилося на їхньому змісті та інформативній цінності. Зокрема, будь-які згадки про українців обов'язково супроводжувалися звинуваченнями у колабораціонізмі, натомість усі факти співпраці з гітлерівцями у середовищі поляків та євреїв старан-

58

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

но ретушувалися.

Таким чином, джерельна база досліджуваної тематики є цілком задовільною, багатоплановою і багатовидовою (за класифікацією джерел). Вона дає змогу комплексно вивчити військовий аспект діяльності ОУН(Б) у 1940м1942 рр., відтворює основні військовотворчі процеси, які протікали в рамках Організації у досліджуваний період. Складність полягає в тому, що всі головні комплекси й види джерел досі не були опубліковані. Широке ж використання мемуарної літератури змушує дуже ретельно перевіряти подану в спогадах інформацію з метою запобігання автоматичному перенесенню в монографію значної частини партійного та особистого суб'єктивізму.

1Обвиняет земля. Организация украинских националистов:

документы и материалы. / Редколлегия: Масловский В.И., Мартынюк А.И., Писловский А.В., Помогаев В.В., Пыриг Р.Я. – Москва: Политиздат, 1991.

2Там само. – С. 117.

3Історія застерігає: трофейні документи про злочини ні- мецько-фашистських загарбників та їх пособників на тимча-

сово окупованій території України в роки Великої Вітчизняної війни. - К.: Політвидав України, 1986. – С. 221-225.

4Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні. Збірник документів і матеріалів. - К.: Держполітвидав, 1963. –

С. 285–303.

5Советская Украина в годы Великой Отечественной войны 1941–1945: Документы и материалы в трёх томах. – Т. 1. –

К.: Наукова думка, 1980. – С. 328–330.

6Советская Украина в годы Великой Отечественной вой-

59

І.К.Патриляк

ны 1941–1945: Документы и материалы в трёх томах. – 2-е издание – Т. 1. – К.: Наукова думка, 1985. – С. 302–304.

7Політична програма й устрій ОУН. - Б. м., 1940.

8ОУН у світлі постанов Великих Зборів, Конференцій та інших документів з боротьби 1929–1955 рр. – Мюнхен, 1955.

9Архипастирське послання Преосвященного Владики Полікарпа // Визвольний шлях. – Лондон, 1991. – № 6. – С. 647–648.;

Пастирський лист Митрополита Кир Андрея Шептицького // Визвольний шлях. – Лондон, 1991. – № 6. – С. 646–647.

10ОУН і УПА в Другій світовій війні // УІЖ. – 1994. – № 4–7.; Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953.

Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. У двох книгах. Книга друга. Документи і матеріали. – К.: Либідь – Військо України, 1994. – С. 280–361.; 13 Сергійчук В. ОУН–УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1996.; Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944–1953 рр. Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1998.; Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга 2. – Львів: Галицька видавнича спілка, 1997. та ін.

11ОУН і УПА в Другій світовій війні // УІЖ. – 1994. – № 4–7.

12Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. У двох книгах. Книга друга. Документи і матеріали. – К.: Либідь – Військо України, 1994. – С. 280–361.

13Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1996.; Сергійчук В. Десять буремних літ. Західноукраїнські землі у 1944–1953 рр. Нові документи і матеріали. – К.: Дніпро, 1998.

14Літопис нескореної України. Документи, матеріали, спогади. Книга 2.–- Львів: Галицька видавнича спілка, 1997.

15Національне примирення чи конфронтація? Збірник документів // Національна академія наук України. Інститут істо-

рії України. Упорядник Веселова О.М. Відповідальний редактор Кульчицький С.В. – К., 1999.

16Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1941–1942). Зібрав і упорядкував В.Косик. – Т. 1. – Львів, 1997. – Т. 2. – Львів, 1998.

17 1941 год. В 2-х книгах. Документы. – Кн. 1.– М., 1998. – 839 с.; 1941 год. В 2-х книгах. Документы. – Кн. 2. – 749 с.

18 Тисяча років української суспільно-політичної думки.

У9-ти томах. – Т. 8 (40-80 рр. ХХ століття). / Упоряд. Т.Гунчак, Р.Сольчаник. – К.: Дніпро, 2001.

60