3) Удосконал сис-ми упр п-вом та всіма видами його діяльності.

Тут доцільно розглядати внутрішні та зовнішні відносно до підприємства фактори. Адже факторами внутрішнього середовища можливо оперувати на рівні підприємства, а от зовнішніми факторами управляти майже неможливо, оскільки вони потребують зазвичай суттєвих структурних зрушень, розгалуження інфраструктури підприємства, залучення інституціональних механізмів для забезпечення належних передумов функціонування підприємства, і взагалі – удосконалення та розробки дієвих державних економічних та соціальних програм розвитку суспільства.

58. Формування виробничого процесу та його структура

Виробничий процес - це сукупність предметів, знарядь праці в просторі та часі, що ф-ціонують для задовол. потреб вир-ва.

Ресурси: роб сила, інформація, прир.рес, предмети праці

Результати:воконана робота, продукція, послуги

Головна складова виробничого процесу- технологічний процес-сукупність дій зі зміни та визначення стану предмета праці.

Осн структурна одиниця виробн.. процесу- Операція –це закінчена частина вир. процесу, яка виконується або на одному робочому місці без переналагодження обладнання, або коли кількома робітниками над тим самим предметом праці без переналагоджування устаткування.

Розрізняють операції основні та допоміжні. Осн: предмет оброблення змінює свою форму, розмір, певні властивості та якісні характеристики. Допоміжні операції забезпечують нормальне виконання основних операцій. До них можна віднести складські операції, контроль якості тощо.

Принципи організації вир. процесу: спеціалізації, пропорційності, паралельності, прямо точності, безперервності, ритмічності, автоматичності, гнучкості, гомеостатичності.

Класифікація вир процесів:

1 За призначенням: 1)Основні (перетворенням предметів праці у готову продукцію)

2)Допоміжні (лише сприяють безперебійній роботі підприємства, але безпосередньої участі у виготовленні продукції не беруть: ремонт обладнання, прибирання території тощо)

3)Обслуговуючі (створюють умови для здійснення осн та допоміжних: транспортні та складські процеси)

2. В залежності від ступеня автоматизації: ручні, механізовані, автоматизовані

3.За характером впливу на предмет: механічні; фізичні; хімічні тощо.

4.За ступенем неперервності: неперервні (відсутні перерви між різними видами операцій); дискретні (мають місце технологічні перерви).

59. Принципи організації виробничих процесів

1) Спеціалізації (обмеження різноманітності елементів виробничого процесу. Спеціалізація – процес поділу виробничого процесу на складові частини і закріплення за кожним підрозділом виготовлення певного виробу)

2)Пропорційності (вимагає відносно однакової продуктивності у всіх виробничих підприємствах. Цей принцип передбачає рівномірне і повне завантаження усіх видів устаткування, необхідного для виконання виробничої програми.)

3)Паралельності (одночасне виконання окремих операцій і процесів. Додержання цього принципу особливо важливе при виготовленні окремих виробів, що компонуються з багатьох процесів)

4)Прямоточності ( предмети праці в процесі їх обробки повинні мати найкоротші маршрути по всіх стадіях і операціях виробничого процесу. досягається при умові розташування цехів, дільниць, робочих місць за ходом технологічного процесу. Допоміжні і обслуговуючі виробництва розташовують найближче до тих підрозділів, які вони обслуговують.)

5)Безперервності (перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальні, або повністю ліквідовані. Найбільшою мірою цей принцип реалізується у безперервному виробництві. В перервному виробництві повністю ліквідувати перерви неможливо. Для скорочення перерв необхідно застосовувати прогресивні методи оперативного управління виробництвом.)

6) Ритмічності ( робота всіх підрозділів повинна здійснюватися з певним ритмом. При додержанні даного принципу в різні проміжки часу виготовляється однакова або рівномірно зростаюча кількість продукції і забезпечується рівномірне завантаження робочих місць.)

7) Автоматичності (економічно обґрунтоване звільнення люд. від безпосереднього виконання виробничих операцій)

8) Гнучкості (виробничий процес повинен оперативно адаптовуватись до змін організаційно-технічних умов, пов’язаних з переходом на виготовлення іншої продукції.)

9) Гомеостатичності (здатність стабільно виконувати свої ф-ції в межах допустимих відхилень, наявність механізмів саморегулювання та стабілізації)