44. Структура собівартості продукції та чинники, що її формують.

Собівартість продукції- це виражені у грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і реалізацію.

Собівартість

Витрати
Матеріальні	На оплату праці	Відрахування на соц заходи	Амортизаційні відрахування	Інші витрати

Відповідно до сучасної Системи національних рахунків, собівартість реалізованої продукції складається: з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду; нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості зараховують: прямі матеріальні (виробничі) витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загальновиробничі витрати. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю підприємства, які не зараховують до виробничої собівартості, такі: адміністративні витрати, витрати на реалізацію продукції і витрати на рекламу. Ці витрати відносять на дохід, тобто на зменшення валового прибутку підприємства.

Cпираючись на теоретичну основу економічної думки, можна поділити чинники на дві групи:

1) чинники макроекономічного впливу:

• законодавча база

• облікова політика

• інфляція

• валютний курс

• структурні та циклічні зрушення

• конкуренція

2) чинники мікроекономічного впливу:

• людський фактор

• галузева спрямованість підприємства

• обсяг виробництва ( рівень змінних та постійних витрат)

• номенклатура продукції

• якість продукції

45. Економічний зміст і функції ціни.

Ціна – грошовий вираз товару або кількість грошей, що сплачується або одержується за одиницю товару або послуги. Одночасно відрбражає споживчі властивості товару, купівельноспроможність грошової одиниці, ступінь рідкісності товару.

Функції ціни:

1. Обліково-аналітична (забезпечує облік результатів господарювання та прогнозування)

2. Стимулююча (сприяє раціональному використанню ресурсів, НТП, оновленню асортименту)

3. Розподільча (впливає на розподіл ресурсів, фінансів)

4. Регулююча (збалансовує, забезпечує регулювання державою за допомогою цінової політики пропорцій між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням, нагромадженням та ін.)

5. Інформаційна (передбачає, що ціни є носіями інформації про наявність різноманітних товарів і послуг на ринку, приблизні витрати на їх виготовлення. Це є орієнтиром для інших товаровиробників і змушує їх пристосовуватися до вимог сучасного ринку)

6. Соціальна (забезпечує перерозподіл частини новоствореної вартості (додаткової вартості й частини необхідного продукту) на користь окремих класів, соціальних верств і груп. Реалізується через механізм монопольно високих і монопольно низьких цін, які за капіталізму встановлюються монополіями, а за командно-адміністративної системи — державою.)

Собівартість:

• акцизний збір

• ПДВ

• націнки постачальників

• торговельні надбавки

Цілі оптимізації ціни:

• виживання на ринку (коли ринок досягає граничної ємності)

• максимізація прибутку (співвідношення попиту і витрат)

• лідерство на ринку (зниження витрат і досягнення високого тривалого прибутку)

• лідерство в якості товарів (встановлення відносно високих цін, що передбачає компенсацію великих затрат задля створення високої якості).