Види асоціативного експерименту

Розрізняють вільний А.Е., коли респондентові пропонують відповісти словом, що перше спало йому на думку після пред'явлення стимулу, не обмежуючи вибір реакції жодними критеріями; керований А.Е., коли експериментатор певним чином обмежує вибір реакції, наприклад, дає завдання подати означення до стимулів-іменників тощо; ланцюговий А.Е., у якому респондентові пропонують відповісти будь-якою кількістю реакцій на стимул, не встановлюючи жодних формальних або семантичних обмежень. Можливі також змішані види А.Е., коли респондент отримує завдання відповісти певною кількістю реакцій-означень на стимул-іменник (див. Бутенко, 1989). Асоціативні зв’язки, наявні у свідомості людини взагалі чи присутні у певний момент, пов’язані із протіканням у корі головного мозку тих чи інших психічних процесів, від яких залежить мисленнялюдини взагалі. Відповідь (слово-реакція) на задане слово-стимул дозволяє простежити динаміку асоціативних зв’язків у свідомості людини, визначити як за допомогою мовних знаків відображається об’єктивна дійсність у її свідомості; які зв’язки вона встановлює між окремими предметами і явищами, семантичні зв’язки між словами, який тип мислення у неї домінує.

19 Охарактеризуйте структуру мотиваційно-вольової сфери особистості. Визначте етапи формування і функції потреб. Які існують класифікації видів потреб?

Мотиваційно-вольова сфера свідомості складається із мотивів, інтересів, потреб суб'єкта в єдності зі здібностями у досягненні цілей.

Перша стадія — виникнення потреби. Потреба виявляється як відчуття людиною нестачі в неї чогось. Це відчуття постійно дратує людину і потребує задоволення.

Друга стадія — пошук способів задоволення потреби. Наявність потреби передбачає певну реакцію людини. Люди по-різному можуть домагатись усунення потреби: задовольнити, притлумити, не помічати. Але здебільшого рано чи пізно, а таки постає необхідність щось зробити, здійснити, ужити певних заходів.

Третя стадія — визначення цілей, напрямів дій. Людина визначає, що їй треба конкретно отримати та зробити для задоволення потреби. На цій стадії відбувається погодження чотирьох моментів: що я матиму після задоволення потреби;що я мушу зробити, щоб отримати те, чого бажаю;наскільки досяжне те, чого я бажаю;наскільки те, що я можу реально отримати, задовольнить потребу.

Четверта стадія — виконання конкретних дій. На цій стадії людина докладає зусиль для того, щоб досягти поставлених цілей.

П’ята стадія — отримання винагороди за виконані дії. Зробивши певні зусилля, людина отримує те, що має задовольнити потребу або те, що вона може обміняти на бажаний об’єкт (предмет, послугу, цінність). На цій стадії з’ясовується, наскільки здійснене людиною збігається з очікуваним результатом. Залежно від цього відбувається послаблення, збереження чи посилення мотивації.

Шоста стадія — відчуття задоволення потреби. Залежно від рівня задоволення потреби, величини винагороди і її адекватності докладеним зусиллям людина або чекатиме виникнення нової потреби, або продовжує працю для задоволення потреби наявної.

Виділяють дві основні функції потреб особи: сигнальну і спонукаючу.

Перша полягає в тому, що виникнення потреби сигналізує людині про появу дефіциту, зміну стану (фізичного або психічного), потрібності чогось. Саме змінений стан, що усвідомлюється або неусвідомлюване людиною є сигналом, що запускає діяльність.Друга функція полягає в спонуці активності, діяльності для задоволення потреби, з метою усунення або посилення потребностного стану. Потреба виступає як джерело активності, спонукач діяльності, поведінка людини.

Класифікація потреб мотиви і підстави, з якими підходять різні автори до класифікації, абсолютно різні. Одні підстави у економістів, інші - упсихологів, треті - у соціологів. У підсумку виходить: кожна класифікація - оригінальна, але вузькопрофільна, непридатна для спільного вживання. П. Єршов у своїй книзі «Потреби людини» вважає найбільш вдалими дві класифікації потреб: Ф. М. Достоєвського і Гегеля. Достоєвський ділив безліч інтересів і потреб людей по ускладнення їх змісту на три групи: 1. Потреби вматеріальнихблагах, необхідні для підтримкижиття. 2. Потреби пізнання. 3. Потреби всесвітнього об'єднання людей.

У Гегеля 4 групи: 1. Фізичні потреби. 2. Потреби права, законів. 3. Релігійні потреби. 4. Потреби пізнання.

можна виділити наступні великі групи потреб: 1. Базові потреби: це загальні потреби, притаманні всім людям. До базових потреб відносяться: біологічні,матеріальні, соціальні,духовні потреби.Біологічні (природні) потреби Це загальні первинні потреби життєдіяльності організму: потреби харчуванняі виділення, потреби розширення життєвого простору, дітонародження (відтворення роду), потреба фізичного розвитку, здоров'я,спілкуваннязприродою.Матеріальні потреби - потреби в коштах і умовах задоволення біологічних, соціальних і духовних потреб. Нормаматеріальних потреб повинна забезпечити кожній особистості нормальні умови її трудової та іншої діяльності, комфорт побуту татранспорту, відпочинку і відновлення здоров'я, умови фізичного та інтелектуального розвитку.Соціальні потреби Соціальні потреби існують в нескінченному різноманітті форм. 1. Потреби для інших 2. Потреби для себе 3. Потреби разом з іншими У кожний конкретний момент часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для нього є більш важливою або сильною.Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони включають потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.Потреби в безпеці включають потреби в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового полісу або пошук надійної роботи з гарними видами на пенсію).

Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) включають почуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.Потреби в повазі включають потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточуючих, визнанні.Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби в реалізації своїх потенційних можливостей і зростанні як особистості.

Спочатку споживачі прагнуть задовольнити потреби більш низького рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за значимістю потреби. Основний недолік теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей.