18.Охарактеризуйте зв'язок емоцій з органічними процесами. Який існує зв'язок емоцій і психопатології? Опишіть індивідуальні особливості емоційної сфери.

Ч. Дарвін опублікував книгу «Вираження емоцій у людини і тварин», яка стала поворотним пунктом в розумінні зв'язку біологічних і психологічних явищ, зокрема, організму і емоцій. - між поведінкою твариниі людини непрохідної прірви не існує. Дарвін показав, що в зовнішньому вираженні різних емоційних станів, в експресивно-тілесних рухах багато спільного у антропоїдів і сліпонароджені дітей. - отримала назву еволюційної.Емоціївідповіднодо цієї теорії з'явилися впроцесіеволюції живих істот як життєво важливі пристосувальні механізми, що сприяють адаптації організму до умов і ситуацій йогожиття. Тілесні зміни, які супроводжують різніемоційні стани, зокрема, пов'язані звідповіднимиемоціями руху, за Дарвіном, є не що інше, якрудиментиреальних пристосувальних реакцій організму.Відповіднітілесні зміни були названіорганічними проявами емоцій. Самеорганічні зміни з теорії Джемса-Ланге є першопричинамиемоцій. Відбиваючись в голові людини через систему зворотних зв'язків, вони породжують емоційне переживання відповідноїмодальності. П. Бардом, який показав, що насправді і тілесні зміни, і емоційні переживання, пов'язані з ними, виникають майже одночасно. У більш пізніх дослідженнях виявилося, що з усіх структур головного мозку власне з емоціями найбільше функціонально пов'язаний навіть не сам таламус, агіпоталамусі центральні частини лімбічної системи.

Однією з перших подібних теорій стала теорія когнітивного дисонансу Л. Фестінгер. Згідно з нею позитивне емоційне переживання виникає у людини тоді, коли його очікування підтверджуються, а когнітивні уявлення втілюються в життя, тобто коли реальні результати діяльностівідповідаютьнаміченим, узгоджуються з ними, або, що те жсаме, знаходяться в консонанс. Негативні емоції виникають і посилюються в тих випадках, коли між очікуваними і дійсними результатами діяльності є розбіжність, невідповідність або дисонанс.

Эмоция интереса—возбуждения в психопатологии

эмоция интереса играет значительную роль в аффективной симптоматике этих расстройств. Так, клиницисты постоянно говорят о депрессивных пациентах как о людях, утративших интерес — сексуальный, социальный и интерес к жизни в целом. Наблюдения над депрессивными детьми и взрослыми постоянно обнаруживают, что депрессия характеризуется дефицитом эмоции интереса, и результаты этих наблюдений хорошо соотносятся с тем фактом, что депрессивных больных часто описывают как апатичных, вялых, лишенных энергии.

В клинических описаниях пациентов с маниями часто говорится о хронически высоком уровне эмоции интереса—возбуждения, о ее доминировании над остальными эмоциями. Возможно, расхожее представление о мании как о состоянии повышенной радости, эйфории ошибочно. Мания характеризуется повышенным уровнем возбуждения, ускоренным протеканием психических процессов. маниакальный больной может и не испытывать истинной радости или эйфории.

Можно предположить, что очень низкий или высокий уровень мотива поиска ощущений характеризует патологические состояния интереса—возбуждения. Маршалл и Изард (Marshall, Izard, 1972a), используя шкалу дифференциальных эмоций, обнаружили, что депрессивные больные, как невротики, так и психотики, отличаются чрезвычайно низкими показателями эмоции интереса.