10.Суспільно-географічні зв’язки

Суспільно-географічні відношення характеризують просторову (територіальну, акваторіальну та ін.) взаємодію географічних об'єктів, їх взаємини та впорядкованість, їх ієрархічну підпорядкованість. Конкретним виразом відношень є зв'язки.

Суспільно-географічні відношення і зв'язки пов'язують між собою всі господарські об'єкти й території, формують "соціально-економічну картину" географічної оболонки. Вони змінюються з розвитком людства, і навпаки - принципові зрушення в характері суспільно-географічних зв'язків спричиняють зміни в територіальній організації суспільства.

За допомогою пізнаних суспільно-географічних процесів і зв’язків можна:

• повно описувати цілісність і структуру об’єктів, що досліджуються;

• поповнювати поняттєво термінологічний апарат науки;

• адекватно відображати об’єктивну дійсність.

Зв'язки, що формують життєдіяльність суспільства множинні, складні, ієрархічні (багаторівневі). Вони можуть бути безпосередніми (потоки й переміщення) або опосередненими (відношення, взаємний вплив), прямими і зворотними, явними і прихованими, парними чи множинними. В географії традиційно розрізняють зв'язки матеріально-речовинні, енергетичні, інформаційні.

В географії існують триосновних класи відношень:

1) територія — об'єкт,

2) територія — територія,

3) об'єкт — об'єкт, які в цілому відобра­жають предмет науки.

Вертикальні взаємини звичайно характеризують певну ієрархічну організацію географічних об'єктів: сільради й міськради підпорядковані районним радам, а ті — обласним і т.д.

Горизонтальні (територіальні) відношення та зв'язки встановлюються між географічними об'єктами одного ієрархічного рівня (місто - село; місто - місто; підприємство - підприємство і т.д.).

До соціально-географічних належать демографічні, культурно-побутові, політичні та адміністративні зв'язки і відношення.

Економіко-географічні зв'язки поділяються на технологічні, організаційно-економічні, управлінські (виробничо-інформаційні). Суспільно-географічні зв'язки є дуже різноманітними і охоплюють потоки речовини, енергії, інформації та людей на від­повідній території. У їх формуванні основну роль відіграють три головних агенти: 1) людина або сукупність людей (суспільст­во); 2) виробництво, логічніше вся діяльність людини — вироб­нича і невиробнича; 3) природа, чи навколишнє середовище, що описується таким поняттям, як територія (акваторія).

Виробничі зв'язки у цілому характеризують відношення людини до природи, засобів виробництва і предме­тів праці в процесі її діяльності, забезпечують функціонування виробництва. Вони, в свою чергу, поділяються на такі типи — технологічні, відтворювальні і управлінські зв'язки.

Технологічні зв'язки об'єднують окремі елементи суспільного виробництва по лінії зміни станів, властивостей, форм чи розмі­рів сировини, матеріалу чи напівфабрикатів в процесі отримання готового продукту. До них належать також всі види централізо­ваних матеріальних поставок одного підприємства іншому (за винятком готових виробів, що стають засобами виробництва, а не предметами праці). Технологічні зв'язки, в свою чергу, по­діляються на зв'язки з комбінування і кооперування виробниц­тва. Технологічні зв'язки найповніше проявляються в циклах виробництва.

Відтворювальні зв'язки мають нетехнологічний характер, за­безпечують безперервність процесу суспільного виробництва (за­гально-виробничі, транспортно-економічні, виробничо-інфра-структурні зв'язки).

Управлінські (виробничо-інформаційні) зв'яжи спрямовані на забезпечення виконання виробничої програми, на досягнення певної виробничої мети.

Соціальні зв'язки характеризують взаємовідносини людей поза матеріальним виробництвом. Вони поділяються на такі типи: демографічні, інформаційні, культурні, політичні та адміністративні. Демографічні зв'язки характеризують всі види пе­реміщення людей, зумовлені різними сімейними обставинами. Інформаційні зв'язки — це потоки інформації невиробничого ха­рактеру (різні види кореспонденції, телеграми, телефонні роз­мови, грошові перекази, посилки тощо). Політичні зв'язки харак­теризують національні, класові та інші суспільні відношення, що спрямовані на завоювання, використання і утримання держав­ної влади. Адміністративні зв'язки спрямовані на здійснення влади, управління державними інститутами. В свою чергу, вони можуть бути внутрішньо- і міжвідомчими.

Природні зв'язки вивчає система фізико-географіч­них наук.

В суспільній географії природні зв'язки між матеріальними компонентами неживої природи і біосфери є матеріальною ос­новою виробництва і життєдіяльності людей взагалі.

Вертикальні зв'язки мають такі види: виробничо-природні, соціально-виробничі та соціально-природні.

Виробничо-природні зв'язки характеризують зв'язки між виробництвом і природою, вони представлені таки­ми типами: ресурсними, що характеризують потоки речовини і енергії від природи до виробництва; виробничо-екологічними, що йдуть від виробництва до природи і впливають на охорону на­вколишнього середовища.

Соціально-виробничі зв'язки реалізують як соціальні, так і виробничі потреби людей, вони представлені та­кими типами: трудовими, культурно-побутовими, соціально-інфраструктурними і розподільчими. Трудові зв'язки характери­зують регулярні переміщення людей, викликані територіальним розривом між місцем проживання і місцем прикладання праці. Культурно-побутові зв'язки здійснюються між місцем проживан­ня людей і місцем отримання різноманітних культурно-побуто­вих послуг. Соціально-інфраструктурні зв'язки — це сукупність зв'язків з обслуговування людей. Розподільчі (реалізаційні) зв'яз­ки характеризують потоки кінцевих споживчих продуктів від сус­пільного виробництва до населення (споживачів).

Соціально-природні зв'язки характеризують роль природи у задоволенні позавиробничих потреб населення. Найважливішим їх типом є рекреаційні, що характеризують пере­міщення людей від місця проживання до місця відпочинку. До цього виду ще відносяться соціально-екологічні, що характеризу­ють весь потік речовини та енергії від людей до природи, а також біологічні, що мають зворотний напрям цих потоків; останні вив­чаються біологією.

Список використаних джерел:

1. О. Шаблій «Суспільна географія»

2. О.Г. Топчієв «Основи суспільної географії»