8. Вивчення ступеню і характеру тріщинуватості порід. Генезис тріщин. Кількісні показники тріщинуватості.

Показниками тріщинуватості порід:1.Модуль тріщинуватості – кількість тріщин, що припадає на 1 погонний метр розрізу породи.2.Коефіцієнт тріщинної пустотності , тобто відношення площі тріщин до площі поверхні породи, в межах якої зарисовуються і вимірюються тріщини(виражається у відсотках); К_тр = (s/S) 100%, де s – площа поверхні тріщин; S – площа поверхні відслонення, на якому виконуюються виміри. Користуючись цими показниками, Л.І.Нейштадт (1957) запропонувала наступну класифікацію порід за ступенем тріщинуватості:1.Породи слабко тріщинуваті (К_тр ) (спостерігаються тріщини волосні і шириною  1 мм); 2.Породи середньотріщинуваті (К_тр= 2-5%) (тріщини шириною 2-5 мм); 3.Породи сильнотріщинуваті (К_тр= 5-10 %) (поряд з тріщинами шириною до 5 мм спостерігаються тріщини шириною від 20 до 100 мм);

9. Основні відмінності руху рідини у тріщинуватому середовищі. Основне диференційне рівняння руху рідини в пласті з прямолінійною однорідною анізотропією.

Тріщинувате середовище:Водопритоки в окремі рудники цих родовищ звичайно не перевищують 50-150 мз/годину. Коефіцієнт водонасиченості частіше коливається від 1 до 3 і, як виключення, може досягати 6.Пористе середовище: водоприток, досягає 100-300, а іноді і більше кубічних метрів за годину. Значення коефіцієнта обводненості може коливатися в широких межах: від 2 до 15.

10. Групи інженерно-геологічних явищ за походженням та проявом.

При розробці родовищ корисних копалин відкритим та закритим способами під впливом різних чинників виникають інженерно-геологічні явища, які можна умовно об’єднати в чотири групи за генезисом:І група – явища, що виникають під дією гравітаційних сил. ІІ гідродинамічна група - явища, що виникають під впливом зміни гідрогеологічногорежиму ІІІ група (гідрогеохімічна) – явища викликані порушенням режиму вологості, хімічного складу порової вологи і мінерального складу гірських порід ІV група – геотермічні явища. Виникають в результаті порушення температурного режиму гірських порід.Очевидно, що більшість з цих явищ, наприклад просадки, мають складну природу і невкладаються лише в одну з груп.

11. Гідрогеологічні та інженерно-геологічні умови на гірничих виробках родовищ, у геологічному розрізі яких переважають тріщинуваті породи. III тип. Родовища, у геологічному розрізі яких переважають тріщинуваті й у меншій мірі беруть участь піщані породи. Водонасиченість родовищ цього типу залежить від ступеня тріщинуватості і тектонічної роздробленості скельних порід, а також від фізико-географічних умов. Для родовищ даного типу характерна перевага атмосферних опадів над величиною випаровування. При наявності гідравлічного зв'язку з поверхневими водами водоприток ушахти таких родовищ може досягати 400—600 і навіть більш кубометрів у годину. Звичайно водоприток наростає зі збільшенням об’єму і глибини гірничих виробок. Коефіцієнт водонасиченості на окремих родовищах може досягати 10-15.

12. Інженерно-геологічні явища та процеси при розробці родовищ відкритим способом. При відкритій розробці р.к.к спостерігаються такі процеси обвали,зсуви,осипи, просадки,опливини,зсунення г.п.При зсунені мають місце всі види деформацій:зсув,вигин, розтягнення,стиснення.Зсуви класифікуються :дрібні,середні,великі,дуже великі.За типом розташ. зсуви,обвали бувають:підпідошвені,надпідошвені,підошвені,складні,прості.Складні складаються з видавлювання,опливання,просідання. Характерні явища,що виникли під дією гравітаційних сил.гравітаційних сил.