51. Теорії походження нафти

Існують 2 основні концепції походження нафти: органічна (осадочно-міграційна,біогенна) та неорганічна (мінеральна, еманаційна).Те, що горючі вуглеводні могли утворюватися шляхом глибинної переробки залишків відмерлих організмів під час дії на них великих тисків і температур підтверджується не лише характерним заляганням більшості знайдених покладів але й лабораторними експериментами .Доведено, що в катагенетичному перетворенні розсіяної речовини веде до накопичення біохімічних газів. Нафтоутв. починається на глибині 1300-1700 до 2700-3000м і закінчується на глибині від 3000-3500 до 5000-6800м.

Дмитро Менделеєв запропонував утворення нафти з глибинних флюїдів, що надходять до земної кори з мантії. Виявлені в другій половині 20 ст. значні запаси нафти в кристалічних породах фундаменту підтвердили цю гіпотезу.Відчизняними геологами було доведено ,що потоки газоподібних вуглеводнів дійсно характерні для глибинних розломів тобто приурочені до великих родовищ нафти і газу.

52.Гіпотези міграції нафти.

Теорії міграції:

1)гіпотеза міграції нафти в суміші з прісними гарячими підземними водами. (на сьогодні вважається необґрунтованою)

2)гіпотеза латерального переміщення нафти в складі підз.вод квазіелізійної гідродинамічної системи западин. (також дуже сумнівна)

3)ця гіпотеза випробувана на основі переміщення нафти у вигляді газів.

4)гіпотеза яка розглядається як переміщення нафтових вуглеводнів у високо гомогенних газорідкісних сумішей.

Для протікання біохімічних процесів які перетворюють органічну речовину в нафту потрібне водне середовище. Без води не відбудеться перетворення)

53. Підземні води родовищ вуглеводнів за походженням і мінералізацією.

Виділяють 4 типи підземних вод на родовищах вуглеводнів: 1) прісні і солонуваті, мінералізація 1-12 г/дм³ хімічнийсклад – гідрокарбонатні, кальцієво-натрієві, глибина залягання – 800- 1200 м, інтенсивний водообмін; 2) опріснені конденсатогенні води рідко супроводжують нафтові родовища, більше зустрічаються на газоконденсатних родовищах, хімічний склад-гідрокарбонатні, натрієві, рідше сульфатно-натрієві; 3) солоні мінералізація – 10-80 г/дм³, глибина залягання більше 1200 м, хімічний склад- хлоридно-гідрокарбонатні, хлоридно-натрієві, значний вміст К, за походженням седиментогенні, іноді змішаного генезису, розбавлені інфільтраційними водами; 4) розсоли, мінералізація 80-400 г/дм³, хлоридні, кальцієво-хлоридні, глибина залягання більше 1500 м, до 6800 м

54. Типи режимів нафто-водо-газоносних пластів.

Під режимом нафтового пласта розуміють поведінку його в результаті сукупної дії всіх чинників, що обумовлюють пересування газо-нафто-водяної суміші до забою свердловини. Основними з цих факторів є початковий пластовий тиск, фізичні властивості нафти і нафтогазоносного пласта з співвідношенням нафти ,газу і води.

Виділяють 5 типів режимів нафтогазоносних шарів:

1.Водонапірний виникає коли по мірі відкачки крайової або підошвеної води,то остання заміщує нафту і контур нафтогазоносної стягується до свердловини

2.Газонапірний: нафта і вода витісняються під напором газу,який міститься над нафтою

3.Розчиненого газу: тиск пластів знижується нижче тиску насичення ,газ при цьому виходить із розчину і розчинюючись сприяє витисканню нафти

4.Гравітаційний режим: а)рідина рухається по пласту по пласту до свердловини ,під дією сили тяжіння ,при цьому дзеркало нафти має вільну поверхню. б)нафта і вода залягають в круто поставленому пласті,який знизу виклинюється ,статичний тиск на забої свердловини визначається висотою на яку простягається поклад вгору.

5.Пружний:головний вплив має об*ємна пружність не тільки газу ,але й нафти ,води і самого пласта.