41. Метод “великого колодязя”. Наведіть формули для безнапірних та напірних умов.
За методом “великого колодязя” площа, зайнята гірничими виробками або дренажними спорудами, прирівнюється до рівновеликого за площею колодязя. Виводиться формула водопритоку з напірного горизонту до діючого “великого колодязя” на основі рівняння Дарсі.
Дебіт колодязя в напірному водоносному горизонті визначається з рівняння:
де R0 - радіусу впливу одиночної свердловини або колодязя ; h0 – стовп води в дрені при відкачці, м.
За умов, коли в результаті зрушення та просадки в покрівлі корисної копалини утворюється зона техногенної тріщинуватості на повну потужність слабопроникних порід (від 20 до 40-80 товщин шару корисної копалини), прогноз додаткового надходження води до гірничої виробки із водоносного горизонту, що залягає вище, слід здійснювати із застосуванням формули Тейса(безнапірних умов):
де kmp – водопровідність перекриваючого водоносного горизонту, м2/добу;
S – зниження рівня у перекриваючому водоносному горизонті, м;
а – п’єзопровідність (рівнепровідність) перекриваючого водоносного горизонту, м2/добу;
Rt - радіус площі зрушених порід слабопроникного шару,м;
t - прогнозний період, діб.
42. Визначення водо притоку безнапірних вод до стволів шахт, закладених поблизу від річки (формула Сироватко)
- формула Сироватко
Застосовується у випадках, коли потік напівобмежений, тобто з однієї сторони є, наприклад, річка. Радіус впливу у такому випадку дорівнює двом відстаням до річки, тобто R=2L.
43. Гідродинамічний метод оцінки водопритоку з використанням моделювання. Коли він застосовується ?
Цей метод дозволяє не тільки визначити загальний водоприток у гірничі виробки (дебіти водозаборів), але й здійснювати прогноз формування депресійної воронки у процесі розробки родовища, використовуючи аналітичні залежності отримані для ряду типових розрахункових схем, що відповідають певним граничним умовам. Моделювання доцільно застосовувати в тих випадках, коли основні фактори, що впливають на величину експлуатаційних запасів підземних вод, в процесі розвідочних робіт або за даними експлуатації можуть бути визначені в такому ступені, який забезпечить можливість їх закладення у модель і отримання більш точних результатів у порівнянні з розрахунковими, які виконано іншими методами. На відміну, скажімо, від гідравлічного методу кожен з факторів, що визначають величину експлуатаційних запасів, повинен бути оцінений кількісно. У тих випадках, коли така оцінка не може бути виконана, застосування методу моделювання не забезпечує бажаного ефекту в порівнянні з результатами аналітичних розрахунків
44. Типи родовищ за впливом на хімічний склад підземних вод.
О.М. Овчинніков за характером взаємовідношень з підземними водами виділяє три групи родовищ: а) ті, що включають легкорозчинні породи, вилуговування та повне розчинення яких призводить до руйнування цих родовищ та утворення високомінералізованих вод; б) нафти та газу, що формуються в межах водонапірних систем та гідравлічно пов’язані з підземними водами; в) ті, що містять рудні мінерали, які в зоні окислення утворюють легкорозчинні солі, що надають водам специфічні властивості. Родовища твердих корисних копалин за характером взаємодії підземних вод з породами родовища можна об’єднати у три групи: 1) родовища, що міcтять легко розчинні солі, які призводять до утворення високомінералізованих вод з підвищеним вмістом Br,B, Li, Sr; 2) екзогенні родовища , що містять мінерали, які в зоні вивітрювання утворюють розчинні солі, надаючи водам специфічних властивостей; за особливими процесами та специфікою хімічного складу серед них виділяються сульфідні і несульфідні родовища; 3) ендогенні родовища, що містять підземні води, склад яких відповідає даній гідрохімічній зоні і складу вміщуючих гірських порід. Тут на ділянках рудних покладів може бути підвищеним вміст важкорозчинних рудних елементів у воді, таких як V, Al, Zn, Pb та деяких інших.