2 Розділ. Практичні аспекти відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану та на період мобілізації.

2.1. Порядок відчуження та вилучення майна у юридичних та фізичних осіб в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану та на період мобілізації.

Порядок вилучення та відчуження майна під час воєнного та надзвичайного стану не дуже відрізняються між собою за принципами та способами відчуження та вилучення майна, та за актами які при цьому оформлюються. Розглянемо ці моменти детальніше.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану та на період мобілізації є: Конституція України [1], Закони України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» [15], «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію »[27], постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про військово-транспортний обов’язок» [32], Цивільний кодекс України [4] інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану та запровадження мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Процедура вилучення та відчуження майна в різних правових режимах не дуже між собою відрізняється, оскільки вилучається на схожі цілі та за схожими принципами, розглянемо їх детальніше.

Процедура вилучення та відчуження майна при введенні правового режиму надзвичайного стану описана у Законі України «Про правовий режим надзвичайного стану».[9]

Так вищезазначений закон [9; ст.16] визначає, що при виданні Президентом України Указу про введення правового режиму надзвичайного стану в інтересах національної безпеки та громадського порядку може бути примусово вилучене або відчужене майно у юридичних або фізичних осіб.

Також може бути мобілізовані та використані ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності та переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, які необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт.

При введенні правового режиму воєнного стану на всій її території або територіально, у певній місцевості, також можуть бути використані потужності та трудові ресурси підприємств і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їх роботи, можуть проводитись інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю.[8]

І так само, як і при введенні правового режиму надзвичайного стану, може вилучатися майно для тимчасового використання необхідне для потреб оборони міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, територіальних громад, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та громадян, у тому числі згідно «Положення про військово-транспортний обов’язок» [32] – транспортні засоби, споруди, машини, механізми, обладнання та інші об’єкти, пов’язані з обслуговуванням транспорту, та видавати про це відповідні документи (акт вилучення) встановленого зразка.

Також може бути вилучена вогнепальна зброя та боєприпаси, холодна зброя та боєприпаси, а у підприємств, установ і організацій також навчальну та бойову техніку, вибухові, радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини, оскільки вони також підлягаю під визначення категорії «майно» та також визначаються індивідуальними ознаками.[8; ст.15]

Відмітимо способи примусового відчуження або вилучення майна:

1. З попереднім повним відшкодуванням його вартості.

2. З наступним повним відшкодуванням його вартості.

3. Без відшкодування вартості такого майна.[16]

Згідно цивільного кодексу України [4; ст.346] підставами для припинення права власності на майно можуть бути:

1. Відчуження власником свого майна

2. Відмови власника від права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі

3. Припинення власності на майно, яке за законом не може належати цій особі

4. Знищення майна

5. Викуп пам’яток культурної спадщини

6. Примусове відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону

7. Звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника

8. Реквізиції

9. Конфіскації

10. Припинення юридичної особи чи смерті власника

Також право власності на майно муже бути припинена у інших випадках передбачених законом.

Що до передачі комунального майна то З ініціативою про безоплатну передачу у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:

1) для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

2) для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Передача комунального майна у державну власність здійснюється за рішенням:

1) сільських, селищних, міських, районних у містах рад – щодо об’єктів права комунальної власності відповідних територіальних громад;

2) районних, обласних рад – щодо об’єктів права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних, обласних рад.

У разі неможливості прийняття місцевою радою рішення про передачу комунального майна у державну власність таке рішення приймається сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради з наступним його затвердженням відповідною радою згідно із законом. Відповідне рішення приймається зазначеними особами у порядку, встановленому законом.

Передача комунального майна у державну власність у разі прийняття про це відповідного рішення оформляється актом приймання-передачі, який підписується сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради або секретарем, заступником голови відповідної ради та уповноваженою особою військового командування або органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану, та скріплюється печатками місцевої ради і військового командування чи органу, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану відповідно до закону. Акт приймання-передачі підписується зазначеними особами у порядку, встановленому законом.

Можна розглянути порядок відчуження на прикладі відчуження нерухомого майна.

Крок 1. Рішення про примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану приймається військовим командуванням, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідно до діючої законодачої бази змін що до території Крим не вносилось, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з іншими органами.

Крок 2. Власник та уповноважені особи військового командування мають скласти акта про примусове відчуження або вилучення майна. В цьому акті зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

• для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

• для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Крок 3. Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Крок 4. Власник майна має подати заяву про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану – військовому комісаріату;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану – органу виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, іншого для анексованої території не зазначалось, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

У заяві слід зазначити такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається!

Крок 5. Органи, зазначені у четвертому кроці, розглядають заяву протягом десяти робочих днів з дня її подання.

За результатами розгляду заяви відповідний орган влади оформляє висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У висновку зазначаються:

• дата його видачі, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видала;

• дата прийняття і номер акта, на підставі якого здійснено примусове відчуження майна;

• найменування майна, що примусово відчужене;

• розмір компенсації, що підлягає виплаті;

• відомості про заявника, зазначені в пункті 6 цього Порядку;

• інші дані.

Уповноважена посадова особа підписує висновок із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплює підпис печаткою.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця.

Крок 6. Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Спори, пов'язані з виплатою наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правого режиму воєнного чи надзвичайного стану, вирішуються в судовому порядку.

Отже, можна зробити висновок, що порядок відчуження та вилучення майна досить простий, особливо це стосується відчуження майна в умовах правового режиму військового стану. Але при вилученні майна має здійснюватися його оцінка, що має проводитись або професійним оцінщиком, або у разі його відсутності, представниками органів влади. Нажаль, це може викликати випадки зловживань злужбовим становищем стосовно правдивої оцінки майна.

В Україні ще не було випадків введення воєнного чи надзвичайного стану по всій країні, тому багато аспектів щодо вилучення та відчуження майна залишаються не уточненими.