Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

ПОРІВНЯЛЬНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

6.030202 “МІЖНАРОДНЕ ПРАВО”

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних відносин

Кафедра порівняльного

і європейського права

Укладач: кандидат юридичних наук,

доцент Лисенко О.М.

ПОРІВНЯЛЬНЕ КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності

6.030202 “Міжнародне право”

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 6

від 31 січня 2013 р.

Завідувач кафедри

_____________ В.І. Муравйов

Директор Інституту

міжнародних відносин

_____________ В.В. Копійка

Київ – 2013

Робоча навчальна програма з дисципліни “Порівняльне конституційне право”

Укладач:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.

Лектор:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.,

Викладачі:

кандидат юридичних наук, доцент Лисенко О.М.

кандидат юридичних наук, асистент Влялько І.В.

Погоджено

з науково-методичною комісією

“___” ________________2013 р.

_______________ проф. Коппель О.А.

ВСТУП

Нормативна навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр” зі спеціальності 6.030202 − “Міжнародне право” напряму підготовки “Міжнародне право”. Викладається на першому курсі другого семестру в обсязі 144 годин, з них 34 години − лекції, 34 години − семінарські заняття, 76 годин – самостійної роботи. Форма підсумкового контролю – іспит.

Метою і завданням навчальної дисципліни “Порівняльне конституційне право” є надання студентам базових знань з проблем побудови та функціонування держави, місця в ній індивіда та взаємодії його з державою в країнах, що належать до різних правових систем. Курс знайомить студентів з механізмом побудови держави на рівні вищих органів державної влади в зарубіжних країнах та в Україні, з правовим статусом особи в різних правових системах. Значення даного курсу полягає також у вихованні у студентів навичок аналітичного мислення, оскільки він значною мірою побудований на індуктивному методі і концентрує значну наукову інформацію, отриману через предметно-емпіричні, історичні, порівняльні та інші дослідження.

Предметом вивчення навчальної дисципліни “Порівняльне конституційне право” є: конституційне закріплення основних прав і свобод людини і громадянина; способи набуття та припинення громадянства; форми держави; порядок формування, взаємодія та компетенція вищих органів державної влади України та країн світу.

Вимоги до знань та вмінь:

В результаті вивчення дисципліни студенти мають засвоїти:

• основні теоретичні поняття конституційного права, його об’єкт, предмет та систему;

• систему та джерела конституційного права сучасних держав;

• роль та значення конкретних інститутів конституційного права в різних країнах;

• перспективи розвитку науки конституційного права та його основних інститутів.

В результаті вивчення дисципліни студенти мають вміти:

• застосовувати отримані теоретичні знання, світовий досвід на практиці;

• аналізувати та оцінювати ситуацію, що склалась в тій чи іншій країні з точки зору дотримання конституційних норм;

• застосовувати надані можливості для захисту конституційних прав і свобод особи;

• орієнтуватися у відповідному нормативному матеріалі;

• аналізувати процеси і зміст вітчизняної законотворчості з огляду на досвід інших держав.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності

Нормативна навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”, тісно взаємодіє з такими дисциплінами, як “Теорія держави та права”, “Порівняльне адміністративне право”, “Правничі системи сучасності”. Нормативний курс “Порівняльне конституційне право” має при цьому особливе значення, оскільки він формує систематизовані уявлення про побудову державного механізму на рівні вищих органів державної влади та можливості участі особи в управління державою.

Система контролю знань та умови складання іспиту:

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Навчальна дисципліна “Порівняльне конституційне право” складається з трьох змістових модулів (ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3):

• конституційне право: фундаментальні поняття та принципи; джерела конституційного права; конституційно-правовий статус особи; конституційно-правовий статус інститутів громадянського суспільства;

• поняття та форми безпосередньої демократії, держава як категорія конституційного права; форма держави;

• законодавча влада; глава держави; виконавча влада; судова влада; місцеве самоврядування; конституційно-правова відповідальність.

Максимальна кількість балів, які студент може отримати за ЗМ1 − 20, за ЗМ2 −20, за ЗМ3 −20.

Оскільки формою контролю дисципліни є іспит, то оцінювання знань студентів здійснюється шляхом поточного (модульного ЗМ1, ЗМ2, ЗМ3) контролю та семестрового контролю (СК), а підсумковий результат роботи студента впродовж семестру і складання іспиту оцінюється за 100-бальною шкалою і розраховується за формулою:

Підсумкова оцінка = ЗМ1(Оцінка в балах) + ЗМ2(Оцінка в балах) + ЗМ3(Оцінка в балах) + СК (Оцінка в балах)

Параметри	Змістовий Модуль 1 (ЗМ1)	Змістовий Модуль 2 (ЗМ2)	Змістовий Модуль 3 (ЗМ3)	іспит	Разом (підсумкова оцінка)
Оцінка в балах	20	20	20	40	100 (20+20+20+40)

Поточний контроль включає в себе такі форми роботи та порядок їх оцінювання :

- усна відповідь – до 20 балів (до 5 балів на кожному семінарському занятті);

- доповнення – до 10 балів (до 2−3 бали на кожному семінарському занятті);

- виконання домашніх індивідуальних завдань – до 20 балів (до 10 балів за кожне з двох домашніх індивідуальних завдань);

- виконання завдань проміжного залікового модуля – до 50 балів (1 бал за кожну вірну відповідь тестового завдання), проводиться на останньому семінарі змістовного модуля.

У випадку відсутності студента на лекції або семінарському занятті він зобов’язаний відпрацювати пропущене заняття через усне опитування в позааудиторний час (час консультацій викладача) або відпрацювати пропущене заняття шляхом написання реферату на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються незданими і за них не нараховується оцінка в балах.

Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка) переводиться у національну шкалу.

Шкала оцінювання іспиту

Оцінка за шкалою Університету	Оцінка за національною шкалою
90 – 100	Відмінно	5
75 – 89	Добре	4
60 – 74	Задовільно	3
1 – 59	Незадовільно	2

Якщо студент отримав підсумкову оцінку з дисципліни від 1 до 59 балів йому виставляється за національною шкалою оцінка “незадовільно”.

Якщо впродовж семестру студент не з’являвся на заняття (незалежно від причин) або не має модульних оцінок, у відповідних графах екзаменаційної відомості виставляються нулі “0”, а у графі іспиту відмітка пронезадовільно.