- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
3. Аналіз і синтез у журналістському творі
Аналіз (від грец. αναλυσις — розклад, рос. анализ, англ. analysis, нім. Analyse) — розчленування предмета пізнання, абстрагування його окремих сторін.
Метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета за допомогою уявного або реального розчленування його на складові елементи (частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Протилежне — синтез.
Синтез (від грец. συνθεσις — поєднання, з'єднання, складання) — поєднання абстрагованих сторін предмета і відображення його як конкретної цілісності; метод вивчення об'єкта у його цілісності, у єдиному і взаємному зв'язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов'язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв'язок і пізнати предмет як єдине ціле.
Аналіз і синтезналежать до поширених методів пізнання дійсності (поряд із методами спостереження, вивчення документів тощо).
Журналістика - це своєрідний акт творчості, що безперервно супроводжується аналізом, спирається від початку і до кінця на аналіз і синтез.
У теоретичній літературі зустрічаємо таке визначення аналізу: "Аналіз - логічний прийом, метод дослідження, який полягає у тому, що досліджуваль-ний предмет (факт, ситуація, явище) подумки розчленовується на складові елементи, кожний з яких потім досліджується окремо як частина розчленованого цілого для того, щоб виділені в ході аналізу елементи поєднати за допомогою іншого логічного прийому - синтезу - в ціле, збагачене новим значенням".
Аналіз у журналістиці не можна зводити лише до розчленування фактів і явищ на складові елементи. Він, як і синтез, набуваючи різноманітних модифікацій (коментування, зіставлення, протиставлення, аналогія тощо), дає можливість розкрити суть, зміст фактів, предметів чи явищ, виявити їхню соціальну значимість.
Аналіз- це лише початок вивчення того чи іншого предмету (явища, процесу). Він не є самоціллю. В публіцистиці він потрібний для того, щоб досягти певного раціонального результату, розв'язати на основі фактів конкретне завдання.
"Синтез- це мисленнєве поєднання частин факту (системи фактів), події, розчленованих у процесі аналізу, встановлення їхнього взаємозв'язку і пізнання явищ як єдиного цілого...". Якщо в процесі аналізу, предмет пізнання подумки розчленовується на складові елементи, то в процесі синтезу елементи його так само уявно об'єднуються в єдине ціле. Однак при цьому відбувається не механічне складання, а віднаходження нових зв'язків, нової якості, нового предмета, народженого взаємодією по-новому об'єднаних частин. В дійсності розчленування і об'єднання становлять єдиний процес - логічний аналіз і синтез, що є відображенням закономірностей буття.
Аналіз і синтез - це складна логічна операція, що має чітко визначене діалектичне спрямування (розчленовуючи, водночас інтегрувати), яка, при всій, здавалось би, суперечливості, різнонаправленості дій, має одну мету - дати читачеві вичерпне і ємне уявлення про досліджувальний предмет (факт, явище, процес), його гносеологію, генетику, історію, сучасний стан і перспективи розвитку.