- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
Дослідження показують ,що більшість читачів знайомляться з газетою досить-таки капітально, а це забезпечує оголошенню високу вірогідність бути поміченим. Але є й інші дані, згідно з якими щоденні газети читають наспіх і в середньому впродовж 20-30 хвилин. Отже, не зважаючи на високу ймовірність рекламного контакту, при розробці рекламних матеріалів треба враховувати короткочасність читання. Як відомо, найбільше газета служить місцевим і загальнонаціональним рекламодавцям. Але найбільше місце у ній займають місцеві роздрібні торговці, на долю яких випадає значна частина рекламних затрат. Близько 60-80 % витрат на рекламу в газетах випадає на роздрібних торговців, приватних підприємців. Газета, фактично, для більшості з них є ідеальним рекламоносієм. Щоденні видання добре відповідають вимогам оперативності, що дуже важливо для регулювання збуту товару. Рекламне друковане звернення ефективно доносить зображення товару, відомості про його особливості і ціну. У споживачів є звичка звертатися до газет у пошуках торгівельної інформації. Великий вибір рекламних модулів і рубрик публікацій дає можливість оптимально розміщувати свою рекламу як дрібним торговцям та фірмам, так і середнім чи великим. І не дивно, що для багатьох з них газета є єдиним засобом масової комунікації, яким вони постійно користуються. Крім того, безплатні районні та метрополітенівські газети, розподіляючи свій тираж по необхідних зонах, можуть прицільно здійснювати рекламний вплив. Маючи на увазі кілька прагматичних міркувань, використовують газети загальнонаціональні рекламодавці:
1.Для максимального охоплення ринку; 2. Для необхідного врахування регіональних відмінностей у своїй рекламі. З. Для отримання вигоди із "подієвості", властивій новим товарам і послугам. 4.Для проведення спеціальних акцій зі стимулювання збуту.
Спеціальні заходи зі стимулювання збуту ,такі як купонаж, лотереї, вікторини тощо, вимагають акцентованої репрезентації у місцевих виданнях. Організовують такі заходи часто на паях з місцевими роздрібними торговцями. Газети добре прилаштовані для подібної комерційної інформації. Парадоксально, але своєрідна телегазета успішно існує на комерційному телебаченні. Крім того, може з’ясуватися, що в деяких містах такі потужні рекламоносії як телебачення і радіо, не забезпечують достатнього чи сегментного охоплення населення. Тому для ліквідації цих „прогалин" можна використати газети. Регіональні, кліматичні та географічні відмінності (у способі життя, доходах) впливають і на специфіку споживання товарів. У цьому випадку, газети також допоможуть рекламодавцю краще пристосуватися до регіональної ментальності. Природа газети як рекламоносія у специфіці цього типу видання. Саме тому газети, порівняно з іншими ЗМІ, мають свої особливості, які повинні враховувати рекламодавці: 1. Газети є справжнім масовим засобом інформації, що проникає в усі сегменти суспільства. Газети читає практично кожен, хто може розглядатися як споживач. 2. Газети є локальним засобом Інформації, що охоплює конкретні географічні ділянки, де існує як ринок, так і спільнота людей, об’єднаних загальними інтересами. 3. Газети характеризуються широким масштабом, тому що торкаються практично всіх сфер життєдіяльності людини. 4. Газети читаються вибірково. тому що кожний читач шукає в них те, що корисно і цікаво особисто йому. 5. Газети сучасні, тому що в першу чергу, призначені для подання новин. 6. Читання газети сконцентровано у часі тому, що газета, як правило, прочитується в той же день.
7. Газети являють собою постійний носій інформації, яким активно користується суспільство. Реклама в газеті не зникає, так що її можна перечитати, осмислити заново, передати іншій особі.
Фахові журнали чи не найбільше сегментують аудиторії, ,що й забезпечує пріоритетне спрямування до них реклами. Галузеві журнали також відрізняються високою селективністю. Вочевидь, що вони майже зовсім не опираються на територіальні особливості свого поширення. Сфери діяльності, які вони обслуговують., як правило, не обмежуються рамками якого-небудь конкретного регіону (тим більше області), адже головну роль тут відіграє не адреса, а рід занять. Хоча це є проблема, оскільки рекламодавець завжди прагне прицільніше охопити свою аудиторію. В якійсь мірі це розв’язано в США, що може бути цікавим й для українських редакцій та рекламістів. Так, журнали вважаються загальнонаціональним засобом поширення. Але по-перше, деякі навіть великі часописи завжди мали там лише регіональне розповсюдження. По-друге, серед журналів, що, передусім, поширювалася по всій країні, зростає тенденція надавати в розпорядження рекламодавця, який просуває свої марки товару в різних районах діючого і на географічно обмеженому ринку, спеціальні видання. Практикується ще й такий варіант. У багатьох випадках, якщо журнал не має регіональних видань, можна домовитися про публікації оголошень з розбивкою тиражу, за якого два чи кілька товарів, що продаються в різних районах, рекламуються на одному й тому ж місці журналу. Причому, на долю кожного рекламодавця дістається та частина загального тиражу номера, яка буде розповсюджена в зацікавленому для нього географічному районі. У результаті обидва методи, спрямовані на використання тільки тієї частини загальнонаціонального тиражу, яка потрібна для виконання план- маркетингу даного рекламодавця, приводить до однакового підсумку. Але за наявності регіональних видань, замовних може просто закупити місце в одному з них, не турбуючись про інше, В той же час, як публікація з розбивкою тиражу вимагає спеціального узгодження з видавцем, наприклад, розподілу накладу між кількома рекламодавцями. Тенденція сучасних часописів - пропонувати рекламодавцям не тільки загальнонаціональні видання, але й регіональні. Все це розширює і сприяє подоланню одного з традиційних недоліків журналу —відсутності гнучкості в географічному плані, продукуючи з цього пріоритет.
Інша інформація
Рекламні матеріали у пресі можна умовно розділити на дві групи:
Рекламні оголошення
Публікації оглядово-рекламного характеру, до якого відносяться різні статті, репортажі, огляди, що несуть іноді пряму, часто і непряму рекламу.
Рекламні оголошення – платне, розміщене в пресі повідомлення. У класичному варіанті починається із великого заголовку-слогана, що відбиває суть і особливість пропозиції.
Останнім часом при публікації рекламного оголошення все частіше друкують і поворотний відрізний купон чи бланк-замовлення.
Статті й інші публікації являють собою редакційний матеріал, написані у формі огляду про діяльність підприємства чи у формі інтерв’ю з його керівниками, партнерами, споживачами. Все частіше такі матеріали супроводжуються великою кількістю ілюстрацій. Згідно з українським законодавством рекламні статті повинні бути позначені,що це реклама,але часто цим правилом нехтують.
Дослідження показують, що більшість читачів знайомляться з газетою досить-таки капітально, а це забезпечує оголошенню високу вірогідність бути поміченим. Але є й інші дані, згідно з якими щоденні газети читають наспіх і в середньому впродовж 20-30 хвилин. Отже, не зважаючи на високу ймовірність рекламного контакту, при розробці рекламних матеріалів треба враховувати короткочасність читання. Газета, фактично, для більшості з них є ідеальним рекламоносієм. Щоденні видання добре відповідають вимогам оперативності, що дуже важливо для регулювання збуту товару
Великий вибір рекламних модулів і рубрик публікацій дає можливість оптимально розміщувати свою рекламу як дрібним торговцям та фірмам, так і середнім чи великим. Спеціальні заходи зі стимулювання збуту ,такі як купонаж, лотереї, вікторини тощо, вимагають акцентованої репрезентації у місцевих виданнях. Організовують такі заходи часто на паях з місцевими роздрібними торговцями. Газети добре прилаштовані для подібної комерційної інформації. Парадоксально, але своєрідна телегазета успішно існує на комерційному телебаченні. Крім того, може з’ясуватися, що в деяких містах такі потужні рекламоносії як телебачення і радіо, не забезпечують достатнього чи сегментного охоплення населення. Тому для ліквідації цих „прогалин" можна використати газети. Регіональні, кліматичні та географічні відмінності (у способі життя, доходах) впливають і на специфіку споживання товарів. У цьому випадку, газети також допоможуть рекламодавцю краще пристосуватися до регіональної ментальності. Фахові журнали чи не найбільше сегментують аудиторії,що й забезпечує пріоритетне спрямування до них реклами. Галузеві журнали також відрізняються високою селективністю. Вочевидь, що вони майже зовсім не опираються на територіальні особливості свого поширення.
Тенденція сучасних часописів - пропонувати рекламодавцям не тільки загальнонаціональні видання, але й регіональні. Все це розширює і сприяє подоланню одного з традиційних недоліків журналу —відсутності гнучкості в географічному плані, продукуючи з цього пріоритет.
41. Новітні жанрові форми журналістської практики.
В результаті продуктивно-творчої інтерграції публ. і худ. літератури, особливо поезії, розвилися і утвердилися у журн. практиці такі жанри: газетне оповідання, газетний вірш, віршована текстівка, віршований коментар.
Репортаж, нарис, щоденник, лист мають свої поетичні еквіваленти. Сатиричну групу жанрів урізноманітнюють віршований фейлетон, віршований памфлет, а також пародія, епіграма, мініатюра, байка.
Аудівізуальні ЗМІ виробили цілу низку жанрових модифікацій, окремі види груп. Так, радіомовленню притаманні й так жанри як радіовиступ, радіооповідання, радіокомпозиція, радіоп’єса, радіофільм, радіопостановка. Аналогічні жанри властиві й телебаченню, однак жанрова палітра його дещо багатша – ток-шоу, ігри, телемости тощо.
Суч. журн. практика виробила певні форми подачі фотожурналістики. В системі жанрів фотожурн. слід виділити тількі ті форми, які цілком склалися: фотозамітка, фотоінформація з її позитивно-критичними різновидами, фоторепортаж і фотонарис