- •1. Автобіографіям у журналістиці
- •2. Автор як персонаж публіцистичного твору.
- •3. Аналіз і синтез у журналістському творі
- •4. Аналітико-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •5. Архітектоніка журналістського втору.
- •6. Взаємодія змісту і форми в журналістському творі.
- •7. Деталь у журналістському творі
- •8. Діалогічні форми в журналістській творчості
- •9. Домисел і вимисел, їхні творчі методи
- •10. Естетичні проблеми журналістської творчості.(??????)
- •11. Жанр і проблема метафоричного, іронічного письма.
- •12. Жанри Віршованої Публіцистики
- •13. Жанровий арсенал літературно-мистецької критики
- •14. Журналістика в контексті з іншими видами творчої діяльності
- •15. Журналістика і художня література: продуктивно-творча інтеграція.
- •16. Журналістика як політико-комунікативна діяльність: мотиви і функції.
- •18. Журналістський пошук: особливості і жанрова специфіка.
- •19.Журналістський твір: зміст і форма, елементи і структура.
- •20. Журналістський текст як продукт професійного мовлення
- •21. Заголовчний комплекс. Вимоги до нього.
- •22. Задум-тема-концепція – ідея журналістського твору
- •23. Змі у контексті громадської думки: формування і жанрові прийоми
- •24. Інтер’єр, пейзаж як елементи поетики журналістського твору.
- •25. Інформаційно-публіцистичні жанри та їх різновиди.
- •26. Іронія в журналістському творі.
- •27. Композиційні прийоми в журналістиці
- •28. Конфлікт – основа сюжетної дії. Вплив конфлікту на вибір жанру.
- •29. Конфлікт та його види у публіцистичному творі
- •30. Конфлікт як засіб розкриття характеру. Типи конфліктів.
- •31. Лексико-стилістичні та фразеологічні засоби мови, їх використання у журналістському творі.
- •32. Логіка і психологія доказів і переконань у журналістиці
- •33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
- •34. Методи і прийоми журналістської праці.
- •35. Методика роботи над текстом твору. Зачин і кінцівка.
- •37. Мовна характеристика героя і її роль у творі
- •38. Мовно-стилістичні ознаки журналістського тексту
- •39.Національний інформаційний простір: структура і потенціал.
- •40. Нові явища та тенденції підготовки рекламних матеріалів у пресі
- •42. Образ автора і авторське «я».
- •43.Образна структура журналістики.
- •44. Основні типи аргументації та узагальнень в журналістиці.
- •45.Особистість в журналістиці і особистість журналіста
- •46. Поет і газета. Художність і образність в журналістській творчості.
- •47.Поетика журналістського твору.
- •48. Політична кампанія в пресі: типи та етапи.
- •49. Політична кар’єра журналіста
- •50. Політичний портрет у пресі та його жанрові складові.
- •51. Портрет у журналістському творі
- •53. Преса і електорат: специфіка взаємовідносин
- •54. Проблемна ситуація в творчості журналіста.
- •55. Публіцистичність як стильова ознака, манера письма.
- •56.Раціональне й емоційне, їх поєднання.
- •57. Реклама і інформація: спільне і відмінне. (джерела – Закони про рекламу та інф-цію)
- •58. Розслідувальна (адвокатська) журналістика
- •59. Роль засобів масової інформації в забезпеченні політичних прав і свобод громадян у демократичному суспільстві
- •60. Роль творчої уяви (фантазія), інтуїція
- •61. Свобода слова і цензура в Україні.
- •62. Свобода слова і професійна відповідальність журналіста.
- •3. Сумлінність і чесність. 4. Вірність загальнолюдським цінностям.
- •5. Професійна солідарність.
- •63. Сенсація у пресі та її різновиди.
- •64. Синтез документального й художнього в журналістському творі
- •65. Система жанрів журналістики
- •66. Соціологічні методи в діяльності змі.
- •67. Сучасна політична культура та мас-медіа
- •68. Сучасна українська портретистика.
- •69.Сюжет – конфлікт – характер. Параметри авторського «я».
- •70. Типізація і індивідуалізація в журналістиці.
- •71. Факт у природі і факт у журналістському творі.
- •72. Фактори ефективності впливу журналістського тексту.
- •73. Функціональні особливості діяльності інформаційних агентств: світовий і вітчизняний досвід.
- •74. Характер у журналістському творі
- •75.Художньо-публіцистичні жанри та їх різновиди.
33. Мас-медіа як соціальний інститут: особливості взаємин з владою.
1) Як і більшість сучасних інститутів, мас-медіа є институционально-организационное єдністю, поєднуючи характеристики інституту і їх організаційне оформлення;
2) виконують особливу, тільки йому властиву функцію створення информаційного аналога суспільства шляхом створення певної картини світу, а також освітлення функціонування інших соціальних інститутів;
3) виступаючи як рупор громадської думки, інститут масової комунікації в силу свого мобілізаційного потенціалу - способности впливати на великі групи людей - грає особливу роль в сучасному політичному процесі.
Нині можна стверджувати, що латентна функція впливу журналістики на громадський настрій а пізніше - на формування громадської думки в цілому перейшла в розряд явних, коли суб'єкти дії соціального інституту усвідомлюють її значущість і формують соціальне замовлення. Іншою латентною функцією журналістики, що проявилася пізніше, є контроль за дією влади. Виявилось, що інформація, що публікується в ЗМІ, окрім усіх завдань, які на неї покладаються, дає можливість громадськості стежити за діями влади, своєчасно на них реагувати і силою громадської думки запобігати небажаним наслідкам. Чим демократичніше суспільство, тим повніше інформація про діяльність уряду, президента, адміністрації. У тоталітарному суспільстві влада дозує подібну інформацію, прикрашає її, приховує справжні цілі і наміри. Журналісти, навпаки, виступаючи з гаслами свободи слова, прагнуть зробити дії влади прозорими. Звідси слідує вивід: можлива ситуація, коли цілі різних інститутів розходяться і між ними виникає зіткнення, що переростає у відверту боротьбу. Така боротьба може привести до того, що влада підпорядкує "бунтуючі" соціальні інститути, і вони діятимуть за її правилами. Інший варіант: усередині головного інституту - журналістики - будуть закриті деякі особливо непримиренні видання, інші закриються самі, задушені штрафами, податками, тому що в демократичному суспільстві це найголовніші важелі дії на невдоволених. Але може створитися і така ситуація, коли, "бунтуючі" соціальні інститути, об'єднавшись, ламають колишні засади суспільства. Це відбувається тоді, коли число невдоволених досягає критичного порогу. Система стає некерованою, починають мимоволі виникати нові структури, що об'єднують колишніх маргіналів, які визначають нові цілі, нові завдання. Тобто з'являється нова влада, яка визначає нову ідеологію, захищає її і в цьому руслі формує дії інших соціальних інститутів, в їх числі і журналістики. Особливість журналістики полягає в тому, що це один з самих "неспокійних" соціальних інститутів. Вона має широкі можливості, передусім, гласністю, здатністю "зробити приватний інтерес загальним" (До. Маркс), здатністю об'єднати і направити в потрібне руло дії невдоволених. Це дало їй основу оголосити себе "четвертою владою", разом із законодавчою, виконавчою і судовою. І в такій якості журналістика постійно вступає в конфлікт з іншими політичними інститутами, передусім, - з владою.
йдеться про юридичну основу функціонування журналістики, а вона знаходить відображення в основному законі країни - Конституції та в законах, що стосуються засобів масової інформації в періодичних виданнях, зокрема, як, наприклад, прийнятий З березня 1996 року Указ Президента "Про державну підтримку періодичних видань у 1996 році". За цим документом на державну підтримку мають розраховувати друковані органи, засновниками яких є урядові установи, товариства, трудові колективи, а серед них і журналістські, видання місцевого самоврядування, наукових та навчальних закладів. Цей Указ викликав критичні стріли з боку засновників комерційних, недержавних видань, а також тих, які ввійшли до законодавчої "номенклатури", а також й у народних депутатів. Указ певною мірою дискримінує підприємництво, не сприяє утвердженню справжньої свободи слова в країні. Діяльність окремих засобів масової інформації регламентується в різних документах, зареєстрованих державними органами, а також редакційними статутами, Кодексом професійної етики українського журналіста (про правові норми та професійні обов'язки - у попередньому розділі і додатку).
Отже, з викладеного можна зробити висновок про те, що роль засобів масової інформації в суспільстві полягає в тому, що вони є специфічними інформаційними інституціями, які впливають на хід подій, життя суспільства, громадян, задовольняють усю систему різноманітних інтересів суспільства. Варто наголосити також на тому що журналістська діяльність має суспільно-політичну спрямованість, і покликана збуджувати громадську думку навколо проблем, що ними живе суспільство. Свою високу і відповідальну місію журналіст може виконати лише за тих умов, коли його працю поважатимуть і шануватимуть, визнаватимуть незалежність його позицій, що над ним не висітиме дамоклів меч цензури на всіх рівнях.