
- •Модуль № 2 Частина 2. Мкт агрегатних станів речовини
- •Тема 1. Газоподібний стан речовини. Властивості пари
- •3. Випаровування рідини у герметично закритій посудині
- •4. Вимірювання вологості
- •Тема 2. Рідкий стан речовини
- •1. Характеристика рідкого стану речовини
- •2. Поверхневий шар рідини
- •5. Спостереження явища поверхневого натягу
- •6. Способи визначення коефіцієнта поверхневого натягу
- •3. Внутрішній шар рідини. Поняття про в’язкість середовища
- •Тема 3. Твердий стан речовини
- •2. Ізотропія та анізотропія
- •3. Механічні властивості.
- •2. Класифікація твердих тіл і їх властивості
- •5. Типи кристалів
- •9. Деформація твердих тіл
- •3. Кількісна характеристика деформації.
- •10. Закон пружних деформацій
- •13. Плавлення і кристалізація
- •16. Теплове розширення тіл
16. Теплове розширення тіл
Всі речовини при нагріванні розширюються, а при охолодженні стискаються.
Залежність розмірів речовин від температури пояснюється тим, що кінетична енергія частинок, з яких складається будь-яке тіло, залежить від температури, внаслідок чого змінюється відстань між ними.
У більшості своїй тверді тіла (полікристали; аморфні тіла) і рідини ізотропні, тому при нагріванні розширюються однаково за всіма напрямками. Проте у багатьох випадках на практиці доводиться враховувати розширення лише в одному напрямі. Наприклад, при прокладанні трубо- і електропроводів, рейок, будуванні залізничних мостів.
Лінійним розширенням (стисканням) – називають зміну одного певного розміру твердого тіла при змінах температури.
Залежність лінійних розмірів твердих тіл від температури має вигляд
l = lo(1+ αt) (33)
де lo – довжина тіла при t = 0оC; l – довжина тіла при t; α – коефіцієнт лінійного розширення – характеризує залежність лінійного розширення при нагріванні від роду речовини і зовнішніх умов і показує, на яку частину довжини тіла, взятого при 0о C, змінюється його довжина при нагріванні на 1оС (на 1К)
.
(34)
Для металів [α] ~ 10-5÷10-3 К-1.
Об’ємним розширенням (стисканням) називають зміну об’єму тіла при його нагріванні.
Залежність об’єму твердих тіл від температури має вигляд
,
(35)
де Vo – об’єм тіла при t = 0oC, V – об’єм тіла при t, β – коефіцієнт об’ємного розширення – характеризує залежність об’ємного розширення від роду речовин і зовнішніх умов і показує, на яку частину об’єму тіла, взятого при 0оС, змінюється об’єм цього тіла при нагріванні на 1оС.
(36)
враховуючи,
що V ~ l3,
маємо
(37)
Оскільки
маса тіла
(у припущенні класичної механіки), то
.
Враховуючи, що
і (33), матимемо
,
(38)
тобто густина тіл при нагріванні зменшується, а при охолодженні збільшується.
З досліду відомо, що рідина при нагріванні розширюється значно більше (в 101÷102 разів), ніж тверде тіло. Тому під час розрахунків, пов’язаних з нагріванням рідин, розширенням посудин, в яких міститься рідина, іноді нехтують.
У точніших розрахунках враховується, і розширення посудини при нагріванні ∆Vn. Справжнє розширення рідини у посудині
(39)
де ∆Vp.п. – позірне розширення рідини при нагріванні, знайдене за зміною її рівня у посудині.
Нагадаємо, що серед рідин є виняток: вода при нагріванні від 0o до 4oC стискається, а при охолодженні від 4o до 0oC розширюється, що пояснюється особливістю ажурної конструкції молекулярної будови води.