Теми лекцій і практичних занять, завдання для самостійної роботи студентів модуль і. Масова комунікація як об’єкт дослідження. Теорії масової комунікації

Тема І. Вступ до теорії масової комунікації. Масова комунікація як об’єкт дослідження. 7 год.

Лекція 1. Предмет теорії масової комунікації. Масова комунікація як об’єкт дослідження. 2 год.

Ключові поняття масових комунікацій. Особливості масової комунікації. Теорія масової комунікації у колі суспільствознавчих наук. Методологічні засади теорії масових комунікацій. Предмет, об’єкт, завдання і методи дослідження масових комунікацій. Масова комунікація як соціальна система. Сучасний стан у вітчизняній теорії масової комунікації. Медіаосвіта, медіаграмотність та медіакультура.

Завдання для самостійної роботи. 5 год.:

• «Міжнародник» як засіб масової комунікації: чи відповідає він основним ознакам та характеристикам МК? Формат наукового есе: до 3 стор.

• Гіденс, Ентоні. Соціологія. Розділ 14: Засоби масової інформації та популярна культура. – К.: Основи, 1999. - С. 429 – 466. Чи замінить кіберпростір спілкування людей «з плоті та крові»?

• Публічність і влада - реферування розділу книги: Канетті, Еліас. Маса і влада // Аспекти влади. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2001. – С. 321 – 340.

• Підготувати власний глосарій категорійного апарату сучасної теорії масової комунікації.

• Обґрунтувати важливість набуття комунікативної компетентності у сфері ЗМК для фахівця з питань міжнародних відносин.

Контрольні запитання та завдання:

1. Дати визначення основним поняттям теорії масової комунікації.

2. Порівняти масову комунікації з іншими видами спілкування та обміну повідомленнями.

3. Навести аргументи на користь того, що дипломатична діяльність дотична і послуговується каналами масової комунікації.

4. Розкрити зміст понять медіаосвіта, медіаграмотність, медіакультура.

5. Що досліджує теорія масової комунікації?

6. Який зв’язок теорії масової комунікації із іншими суспільствознавчими науками?

Рекомендована література:

1. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.

2. Почепцов, Георгій. Від Facebook’у і гламуру до WikiLeaks: медіакомунікації. – К.: Спадщина, 2012. – 464 с.

3. Чічановський А.А., Старіш О.Г. Інформаційні процеси в структурі світових комунікаційних систем: Підручник. – К.: Грамота, 2010. – 568 с.

4. Гіденс, Ентоні. Соціологія / Пер. з англ. В. Шовкун, А. Олійник; Наук. ред. О. Іваненко. – К.: Основи, 1999. – 726 с.

5. Основы теории коммуникации / Под ред. проф. М.А.Василика: - М.: «Гардарики», 2006. – 615 с.

Тема 2. Базові теорії масової комунікації. 11 год.

Лекція 2, 3. Базові теорії масової комунікації. Періодизація вивчення феномену масової комунікації. 4 год.

Теорія навчання і теорія пізнання. Теорія когнітивного дисонансу. Неомарксистський підхід до вивчення масової комунікації. Теорії представників Франкфуртської школи. Структуралізм та постструктуралізм. Культурологічні теорії масової комунікації. Структурно-функціональний підхід. Інформаційна теорія. Теоретичні погляди засновників постмодернізму. Теоретичні основи свободи преси. Авторські теорії масової комунікації: М.Маклюєн, Н.Луман, П.Бурд’є, М.МакКобс і Д.Шоу, К.Левін. Теоретичні узагальнення Д.МакКуела.

Семінар 1. Базові теорії масової комунікації. Періодизація вивчення феномену масової комунікації. 2 год.

План:

1. Історичні періоди вивчення масових комунікації.

2. Основні теорії масової комунікації.

3. Структурно-функціональний підхід у дослідженні масової комунікації.

4. Теоретичні узагальнення Д.МакКуела.

Завдання для самостійної роботи. 5 год.:

• Підтвердити чи спростувати тезу про те, що дослідження масової комунікації – це, власне, вивчення ефекту впливу МК. Формат наукового есе: до 3 стор.

• Підготувати добірку текстового та відеоматеріалу, який підтверджує, що люди в реальному житті відтворюють сюжеті з мас-медіа: мінують установи, вчиняють самогубства, «грають» у кіношних героїв тощо.

• Перемога партії «П’ять зірок» на парламентських виборах в Італії у лютому 2013 року як медійний феномен.

Контрольні запитання та завдання:

1. Дати періодизацію історії дослідження феномену масової комунікації.

2. Розкрити зміст та практичну цінність теорії когнітивного дисонансу.

3. Культурологічні теорії масової комунікації та їх застосування у реалізації медійних завдань.

4. Теоретичні концепти про роль масової комунікації та технологічних трансформації у роботах М. Маклюєна.

5. Наукові здобутки представників Франкфуртської школи.

6. У чому полягає авторський внесок Н.Лумана у розвиток теорії масової комунікації?

7. Теоретичні ідеї якої школи найбільш широко використовуються у практиці сучасних медіа?

Рекомендована література:

1. Іванов, Валерій. Основні теорії масової комунікації і журналістики. – К.: Центр вільної преси, 2010. – 258 с.

2. Квіт С. Масові комунікації: Підручник. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 с.

3. Аналітика, експертиза, прогнозування: Монографія / Макаренко Є.А., Рижков М.М., Ожеван М.А. та ін. – К.: Наша наука і культура, 2003. – 614 с.

4. Канетті Е. Маса і влада. – К.: Видавничий дім “Альтернативи”, 2001. – 416 с.