Київський національний університет

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Кафедра міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

________І.О. Мінгазутдінов

«____»____________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ

для студентів

напрям підготовки 0302 – Міжнародні відносини

спеціальність 6.030204 –Міжнародна інформація

КИЇВ – 2013

Робоча програма дисципліни «Теорія масової комунікації» для студентів напряму підготовки 0302 міжнародні відносини, спеціальності 6.030204 - міжнародна інформація.

«27» серпня 2013 року ─34 с.

Розробник: д. політ. н., доцент Даниленко Сергій Іванович

Робоча програма дисципліни «Теорія масової комунікації» затверджена на засіданні кафедри міжнародних медіакомунікацій і комунікативних технологій

Протокол № 1 від «27» серпня 2013 року

Завідувач кафедри ________________________ В.В. Копійка

(підпис)

«27» серпня 2013 року

Схвалено науково-методичною комісією Інституту міжнародних відносин

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії _________________________ О.А.Коппель

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

© С.І. Даниленко, 2013 рік

© ____________, 201_ рік

© ____________, 201_ рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Теорія масової інформації» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з напряму підготовки – 0302 міжнародні відносини, спеціальності - 6.030203 – міжнародна інформація.

Дана дисципліна входить до циклу нормативних дисциплін. Викладається у четвертому семестрі ІІ курсу в обсязі – 108 год. (3 кредити ECTS) зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття – 17 год., самостійна робота – 57 год. У курсі передбачено 2 змістових модулі. Завершується вивчення дисципліни іспитом.

Мета навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації»: дати знання та навички щодо сутності процесів масової комунікації та методів її дослідження, сформувати поняття про світові тенденції розвитку засобів масової комунікації, поглибити розуміння та скласти уявлення про систему політичних, економічних та соціокультурних трансформацій, спричинених розвитком індустрії медіа, а також розкрити особливості взаємозв’язку медійної та зовнішньополітичної сфер.

Завдання навчальної дисципліни «Теорія масової комунікації»: вивчення процесу поширення масової комунікації, основних методологічних підходів до його дослідження, застосування методів, методик та інструментарію під час дослідження масово-комунікаційних явищ; розуміння причин та наслідків медіавпливу на людину та суспільство, розуміння ролі медіа у сучасних міжнародних відносинах.

Курс складається з двох змістових модулів. У першому розглядається історія та основні етапи дослідження феномену масової комунікації, її впливу на особистість, розвиток суспільних відносин, державну політику, зокрема у галузі міжнародних відносин. Докладно аналізуються основні теоретичні школи, їх практичне значення, особлива увага приділяється вивченню специфіки масово-комунікаційного процесу.

Другий – вивчається взаємодії системи масових комунікацій держав чи груп держав та їх ролі на міжнародній арені, можливості застосування інструментів медіа у реалізації зовнішньополітичних завдань.

За результатами вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

• сутність понять, що складають теорію масової комунікації;

• основні концепції масово-комунікаційної діяльності;

• методи дослідження ЗМК;

• складові моделі масово-комунікаційного процесу;

• методи та стратегії проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з використанням каналів масової комунікації;

• особливості каналів комунікації різних рівнів;

• принципи взаємодії медіасистем та політичних систем різних країн;

• тенденції розвитку національної системи масової комунікації в Україні;

• особливості функціонування національних медіасистем та їх застосування у дипломатичній практиці окремих країн;

• роль сучасних комунікативних технологій у політичному дискурсі з питань міжнародних відносин.

вміти:

• визначати детермінанти масово-комунікаційних процесів;

• здійснювати когнітивний аналіз ЗМК;

• враховувати особливості перебігу масово-комунікаційних процесів у різних зовнішньополітичних контекстах;

• здійснювати моніторинг вітчизняних та світових медіа за визначеними критеріями пошук;

• готувати матеріали для окремих типів та груп масової аудиторії;

• прогнозувати ефективність засобів масової комунікації у реалізації інформаційно-роз’яснювальних кампаній;

• складати прогнози розгортання інформаційної кампанії у засобах масової комунікації, зокрема нових медіа;

• використовувати загальнонаукові методи дослідження масової комунікації: соціологічний, функціональний, соціологічний, системний, інституціональний, антропологічний;

• застосовувати знання моделей масової комунікації у практиці дипломатичної діяльності;

• специфіку роботи із різними типами масової аудиторії;

• реалізувати завдання з просування національних інтересів у інформаційній сфері за умов медіасистеми держави перебування;

• застосовувати у дипломатичні практиці навички роботи із поширення інформації у всіх різновидах медіа.

Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин: навчальна дисципліна «Теорія масової комунікації» є однією із базових складових програми підготовки бакалаврів спеціальності «Міжнародна інформація».

Зв’язок з іншими дисциплінами.Навчальна дисципліна «Теорія масова комунікації» базується на нормативних та за вибором навчальних дисциплінах, зокрема «Теорія та практика комунікації», «Основи інформаційного суспільства» і є необхідною для опанування подальших навчальних дисциплін «Конфліктологія» та «Теорія і практика переговорів», «Зв’язки з громадськістю у МВ», «Іміджелогія», «Міжнародні медіакомунікації», «Прес-служба» та ін.

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу, зокрема оцінювання теоретичної підготовки (20%) включає: презентацію (20%), глибинність методології у репрезентованому дослідженні (20%), здійсненність та узгодженість пропозицій (20%), ступінь оригінальності (20%) та визначення методологічних проблем теми, ситуації (20%); оцінювання практичної підготовки (80%) включає: якісну цілісність спостереження (25%), здатність оцінити проблему (25%), ідентифікація шляхів та методологія вирішення проблеми, яка виникла чи може виникнути (25%), окреслення шляхів вирішення специфічних (неординарних) проблем (25%). Курс складається з двох змістових модулів.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 6, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 7 - 12. Обов’язковим для іспиту є написання модульних контрольних робіт і відповіді на семінарських заняттях із підготовкою презентації та опрацюванням рекомендованих джерел.

Оцінювання за формами контролю:

	ЗМ1		ЗМ2
	Min. – 12 балів	Max. – 30 балів	Min. – 12 бали	Max. – 30 балів
Відповідь на семінарі	„5” х 1 = 5	„10” х 1 = 10	„2” х 1 = 2	„10” х 1 = 10
Доповнення	„1” х 1 = 1	„4” х 1 = 4	„1” х 1 = 1	„4” х 1 = 4
Модульна контрольна робота	„4” х 1 = 4	„10” х 1 = 10
Підсумкова модульна контрольна робота			„8” х 1 = 8		„20” х 1 = 20

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 60 бальною шкалою. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 20 балів для допуску до іспиту обов’язково проводиться контрольна робота підвищеної складності, що оцінюється у 60 балів, при цьому попередньо набрані бали анулюються. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 38 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:

	Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Іспит	Підсумкова оцінка
Мінімум	12	12	21	60
Максимум	30	30	40	100

Шкала відповідності

За 100 – бальною шкалою	За національною шкалою
90 – 100	відмінно	5
85 – 89	добре	4
75 – 84
65 – 74	задовільно	3
60 – 64
1 – 59	незадовільно	2