Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6-9.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
172.54 Кб
Скачать

7. Загальна характеристика джерел приватного права Великої Британії та сша.

Загальна характеристика приватного права Великобританії (база для розвитку судового прецеденту):

  • основне джерело права - судовий прецедент,

  • відсутність поділу на публічне та приватне право, на галузі права,

  • значення має поділ права на загальне право та право справедливості,

Виникнення судового прецеденту – з поч. 13 ст. В цей період діють королівські суди, що керуються при вирішенні питань звичаєм, для королівських судів були характерні виїзні засідання, але постійно виїжджати – поступово перестають виїжджати, адже і звичаї були зібрані, на основі застосування цих звичаїв виникає судовий прецедент. Це право, створене на основі звичаїв називається загальне право. В кін. 13 склалась система судових наказів, які вважались судовим прецедентом, не всі рішення судів, а лише вищих інстанцій. Згодом за одне століття 1285 – прийняття вестмінстерського статуту – наклав заборону про прийняття судових прецедентів, але ті, що бути створені – продовжували діяти. - застосований судовий прецедент. В цей період виникає право справедливості – на час, коли були заборонені судові прецеденти, залишалось правило – суд короля, згодом король передає цю функцію лорду – канцлеру і створюється суд лорда – канцлера – вони керувались власним переконанням – право справедливості. Ці суди досить довго застосовували право справедливості – на їх основі виписувались судові рішення, є частиною прецендентного права. Станом на 18 ст. суд лорда – канцлера був панівним в Англії і виникла проблема співвідношення загального і права справедливості. 1873 року приймається Закон про судочинство система загального права і права справедливості були об’єднані (в основному відбулось злиття в процесуальній частин). На сьогодні немає чіткої відмінності між цими системами.

Надання юридичної сили судовому прецеденту:

  1. рішення вищих судовий інстанцій: Палати лордів, Апеляційного суду та Високого суду.

  2. Судовий прецедент є обов’язковим для судів, які його прийняли і для нижчих судів.

Тенденція: у 19ст. виникає статутне (писане) право. Спочатку закон відіграє другорядну роль, закон виникає у сфері торгівлі – закон про продаж речей, 1893р., закон про вексель, 1882р., закон про власність, 1925, закон про компанії, 1928.

  • Норми носять не загальний характер, що характерно для романо – германської системи,

  • конкретний характер норм,

  • норми деталізовані, сформульовано багато презумпцій,

  • застосовується субсидіарно до статутного права.

Поширені приватні кодифікації. Найпоширеніші кодифікації по інститутах права, є хронологічні прецеденти.

США

США історично колонія Великобританії, прецедент потрапив штучно – був завезений із Англії. На цей час в Англії вже була дуже складна система застосування прецедентів, у США не було достатнього досвіду застосування прецеденту – відбувається процес адаптації англійського права – діє спрощене англійське право і паралельно застосовується звичаєве право поселенців – на цій основі виникає власне прецедент не право. Судові прецеденти – лише рішення вищих інстанцій, проте є певна специфіка – федеративна система територіального устрою – в кожному штаті – суд штатів + Верховний суд штатів. Судовий прецедент видають лише Верховні суди штатів і Верховний суд США.

Діє принцип не зв’язаності судовим прецедентом вищих судів – лише зв’язаність лише нижчих судів.

Кожен штат має відокремлену прецедентну базу.

Проблема кодифікації – провідні університети є держателями баз судових прецедентів, мають вихід до баз, доступ до них платний, але для студентів – безкоштовно.

19 ст. – статутне право: Єдиний торговий кодекс, застосовується Кодекс Наполеона у штаті Луїзіана - з 1808 – до сьогодні.

На поч. 20 ст. – 1933р. – створений Інститут американського права, завданням якого – систематизувати і впорядкувати систему прецедентів, на основі цієї систематизації необхідно було створити звід законів – раціо десіденті виписувалось у закон, це негласний цивільний кодекс. Ця «кодифікація» не створювала нових норм, проблема: як бути, коли одне ж питання по – різному вирішено у різних штатах – аналізували та обирали най прогресивній і найобгрунтованіший варіант. Були включені:

  • загальні положення про договори,

  • деліктне право,

  • право довірчої власності,

  • колізійне право,

Немає інститутів сімейного і спадкового права.

Серед юристів – його роль не вища за роль збірника основних прецедентів

якщо суди не можуть віднайти формулу для вирішення справи – звертаються до цього зводу. Можна орієнтуватись на звід законів, але основне джерело – прецеденти.

Інститут трасту: довірча власність, можна говорити про довірче управління майном.

Став можливим до застосування в контексті специфічного розуміння поняття права власності.

Право власності позбавлене абсолютності, характерне поняття розщепленої власності – поділі правомочностей власника між кількома різними особами одночасно.

в США немає поняття зобов’язань і відсутня класифікація зобов’язань, хоча з аналізу прецедентів: підставою вимкнення прав – договір, квазідоговір, делікт.

Договір – зроблена замість надання публічна обіцянка, виконання якої забезпечено санкцією

Квазідоговір - ( схожа з інститутом безпідставного збагачення і ведення чужих справ без доручення),

Делікти – порушення чужого правоволодіння вторгнення), шкідливість, наклеп, недбалість.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]