7. Загальна характеристика джерел приватного права Великої Британії та сша.
Загальна характеристика приватного права Великобританії (база для розвитку судового прецеденту):
основне джерело права - судовий прецедент,
відсутність поділу на публічне та приватне право, на галузі права,
значення має поділ права на загальне право та право справедливості,
Виникнення судового прецеденту – з поч. 13 ст. В цей період діють королівські суди, що керуються при вирішенні питань звичаєм, для королівських судів були характерні виїзні засідання, але постійно виїжджати – поступово перестають виїжджати, адже і звичаї були зібрані, на основі застосування цих звичаїв виникає судовий прецедент. Це право, створене на основі звичаїв називається загальне право. В кін. 13 склалась система судових наказів, які вважались судовим прецедентом, не всі рішення судів, а лише вищих інстанцій. Згодом за одне століття 1285 – прийняття вестмінстерського статуту – наклав заборону про прийняття судових прецедентів, але ті, що бути створені – продовжували діяти. - застосований судовий прецедент. В цей період виникає право справедливості – на час, коли були заборонені судові прецеденти, залишалось правило – суд короля, згодом король передає цю функцію лорду – канцлеру і створюється суд лорда – канцлера – вони керувались власним переконанням – право справедливості. Ці суди досить довго застосовували право справедливості – на їх основі виписувались судові рішення, є частиною прецендентного права. Станом на 18 ст. суд лорда – канцлера був панівним в Англії і виникла проблема співвідношення загального і права справедливості. 1873 року приймається Закон про судочинство система загального права і права справедливості були об’єднані (в основному відбулось злиття в процесуальній частин). На сьогодні немає чіткої відмінності між цими системами.
Надання юридичної сили судовому прецеденту:
рішення вищих судовий інстанцій: Палати лордів, Апеляційного суду та Високого суду.
Судовий прецедент є обов’язковим для судів, які його прийняли і для нижчих судів.
Тенденція: у 19ст. виникає статутне (писане) право. Спочатку закон відіграє другорядну роль, закон виникає у сфері торгівлі – закон про продаж речей, 1893р., закон про вексель, 1882р., закон про власність, 1925, закон про компанії, 1928.
Норми носять не загальний характер, що характерно для романо – германської системи,
конкретний характер норм,
норми деталізовані, сформульовано багато презумпцій,
застосовується субсидіарно до статутного права.
Поширені приватні кодифікації. Найпоширеніші кодифікації по інститутах права, є хронологічні прецеденти.
США
США історично колонія Великобританії, прецедент потрапив штучно – був завезений із Англії. На цей час в Англії вже була дуже складна система застосування прецедентів, у США не було достатнього досвіду застосування прецеденту – відбувається процес адаптації англійського права – діє спрощене англійське право і паралельно застосовується звичаєве право поселенців – на цій основі виникає власне прецедент не право. Судові прецеденти – лише рішення вищих інстанцій, проте є певна специфіка – федеративна система територіального устрою – в кожному штаті – суд штатів + Верховний суд штатів. Судовий прецедент видають лише Верховні суди штатів і Верховний суд США.
Діє принцип не зв’язаності судовим прецедентом вищих судів – лише зв’язаність лише нижчих судів.
Кожен штат має відокремлену прецедентну базу.
Проблема кодифікації – провідні університети є держателями баз судових прецедентів, мають вихід до баз, доступ до них платний, але для студентів – безкоштовно.
19 ст. – статутне право: Єдиний торговий кодекс, застосовується Кодекс Наполеона у штаті Луїзіана - з 1808 – до сьогодні.
На поч. 20 ст. – 1933р. – створений Інститут американського права, завданням якого – систематизувати і впорядкувати систему прецедентів, на основі цієї систематизації необхідно було створити звід законів – раціо десіденті виписувалось у закон, це негласний цивільний кодекс. Ця «кодифікація» не створювала нових норм, проблема: як бути, коли одне ж питання по – різному вирішено у різних штатах – аналізували та обирали най прогресивній і найобгрунтованіший варіант. Були включені:
загальні положення про договори,
деліктне право,
право довірчої власності,
колізійне право,
Немає інститутів сімейного і спадкового права.
Серед юристів – його роль не вища за роль збірника основних прецедентів
якщо суди не можуть віднайти формулу для вирішення справи – звертаються до цього зводу. Можна орієнтуватись на звід законів, але основне джерело – прецеденти.
Інститут трасту: довірча власність, можна говорити про довірче управління майном.
Став можливим до застосування в контексті специфічного розуміння поняття права власності.
Право власності позбавлене абсолютності, характерне поняття розщепленої власності – поділі правомочностей власника між кількома різними особами одночасно.
в США немає поняття зобов’язань і відсутня класифікація зобов’язань, хоча з аналізу прецедентів: підставою вимкнення прав – договір, квазідоговір, делікт.
Договір – зроблена замість надання публічна обіцянка, виконання якої забезпечено санкцією
Квазідоговір - ( схожа з інститутом безпідставного збагачення і ведення чужих справ без доручення),
Делікти – порушення чужого правоволодіння вторгнення), шкідливість, наклеп, недбалість.