25. Порівняння методів рентгенівських та оптичних методів аналізу.

Рентгенівська спектроскопія

Оптична спектроскопія

Енергетичні переходи між внутрішніми атомними оболонками (залучено «глибинні» електрони):

1) енергії переходів практично не залежать від локального оточення атома та його валентності

2) енергії переходів є особливими для кожного атома та мають монотонну особливість значення Z атома

3) є можливість проведення аналізу без руйнації зразку

Енергетичні переходи між зовнішніми атомними оболонками (залучено лише електрони зовнішніх оболонок):

1) енергії переходів у більшості випадків залежать від локального оточення атома та його валентності

2) енергії переходів не мають однозначної (монотонної) залежності від Z атома

3) руйнація вихідної хімічної форми зразку

Діапазон енергій 15 еВ – 115 кеВ:

1) прозорість речовини залежить від значення Z атома речовини і її густини

2) показник заломлення для всіх речовин складає n = 1 -  ( = 10^-4 – 10^-6), а значна кількість інструментальних прийомів оптичної спектроскопії не може бути застосовано

3)   0,1-1000 Å (1 Å  12,6 еВ), що передбачає наявність дифракції на атомних площинах кристалічної гратки, прояв корпускулярних властивостей випромінювання

4) зазвичай випромінювання реєструють у рахунковому режимі

Діапазон енергій 0,01 – 10 еВ:

1) прозорість речовини залежить від її електронної структури і електропровідності

2) показник заломлення n може бути як 1, так і 1, а випромінювання інструментальними прийомами легко фокусувати та розкладати у спектр

3)   100 нм - 100 мкм, дифракційні явища можливі на текстурованих зразках (чому, зазвичай, легко запобігти)

4) зазвичай реєструють інтегральну інтенсивність випромінювання