Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Влада. Зеленський. Звернення та відповіді Болгарчук Р.Ю 2024.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
17.10.2026
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

10.10.2024 Вн№4 друп гунп

Підполковнику поліції Михайлу Кабаненку було складено та підписана мною пояснення. Яке я передав старшому лейтенанту поліції Якуніну Ільї Олександровичу

По суті заданих мені питань можу повідомити наступне… Хочу сказати, що я звернувся до відділення поліції із зверненнями яка зареєстрована за №14335 від 30.09.2024 з метою інформування та фіксації

7 § Висновки

На основі детального аналізу матеріалів даної збірки, що містить відкриті звернення громадянина Болгарчука Р.Ю. за період 2024–2025 років та офіційні відповіді державних органів України, можна зробити наступні підсумкові висновки:

  1. Системність та предметика правової кампанії Протягом вказаного періоду автором було реалізовано послідовну спробу задіяти внутрішні правові та конституційні механізми для захисту законності та притягнення вищого керівництва держави до відповідальності. Звернення охоплюють ключові резонансні питання:

  2. Підозри у вчиненні державної зради (зокрема за статтею 111 Кримінального кодексу України у зв'язку зі зривом спецоперації Вагнергейт та розформуванням/розмінуванням оборонних рубежів на Півдні України, Чонгар).

  3. Питання дотримання норм Конституції України щодо п'ятирічного терміну президентських повноважень та аналіз процедур відсторонення або імпічменту (ст. 111 Конституції України).

  4. Правова оцінка тривалого продовження режиму воєнного стану замість оголошення стану війни (ст. 85 п. 9 та ст. 106 п. 19 Конституції України) та відсутності передачі військово-управлінських функцій Генеральному штабу ЗСУ.

  5. Факти кумівства, кадрові призначення партнерів із Студії Квартал 95 на державні посади, офшорні активи (згідно з матеріалами Pandora Papers) та факти ігнорування повісток у 2014-2015 роках.

  6. Характер та правова кваліфікація відповідей державних інстанцій Офіційна переписка з ведомствами виявила чітку тенденцію до формального розгляду та відмови у відкритті проваджень:

  7. Державне бюро розслідувань (ДБР) та Служба безпеки України (СБУ) відмовилися вносити відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відповідно до ст. 214 КПК України, зазначаючи про відсутність об'єктивних даних або посилаючись на право недоторканності Президента під час виконання повноважень (ст. 105 Конституції України).

  8. Міністерство юстиції та Міністерство оборони України надали роз'яснення щодо нормативної бази імпічменту та воєнного стану, однак заявили, що вирішення питань про відсторонення посадових осіб чи зміну військово-політичного курсу виходить за межі їхніх дискреційних повноважень.

  9. Секретаріат Конституційного Суду України та Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини роз'яснили, що процедура імпічменту або перевірка конституційності дій Президента і Верховної Ради може ініціюватися виключно народними депутатами України (більшістю від конституційного складу), а звернення окремого громадянина не є процесуальним приводом для відкриття таких проваджень.

  10. Офіс Генерального прокурора та Генеральний штаб ЗСУ перенаправляли звернення за підслідністю до структур нижчого рівня (Київська міська прокуратура, Нацполіція), які у свою чергу констатували відсутність повноважень щодо розслідування дій вищих посадових осіб.

  11. Інституційний тупик правової системи Збірка матеріалів документально фіксує наявність замкненого кола в українській правозастосовній практиці під час війни: громадянин позбавлений реального механізму ініціювати перевірку дій Президента, оскільки силові органи посилаються на недоторканність за ст. 105 Конституції України, а парламентські та судові процедури імпічменту за ст. 111 Конституції України заблоковані через відсутність політичної волі у Верховній Раді.

  12. Практичне та юридичне значення зібраного матеріалу Зібраний архів звернень і відповідей є офіційним підтвердженням того, що громадянин вичерпав усі доступні національні засоби правового захисту. Це створює юридичне підґрунтя для подачі скарг до міжнародних правозахисних інституцій (ЄСПЛ, Комітет з прав людини ООН), а також залишається цінним документальним свідченням спроби відновити законність через офіційні державні процедури.