3. Система соціального права.

Соціальне право як нова комплексна галузь права має і свою систему.

Система (ціле, складене з елементів; з’єднання) – сукупність елементів, що у відносинах і зв’язках одне з одним утворює певну цілісність, єдність.

Система соціального права – це система взаємопов’язаних, розподілених відповідно до науково обґрунтованої класифікації за відповідними інститутами норм про соціальний захист громадян, які регулюють відповідну сферу суспільних відносин.

Правовий інститут, в який об’єднані норми соціального права – це законодавчо обґрунтований комплекс юридичних норм про соціальний захист громадян, що забезпечує цілісне регулювання цього різновиду відносин.

Юридичні норми про соціальний захист громадян утворюють галузь соціального права не безпосередньо, а через правові інституції.

Правовий інститут – це основа галузі соціального права. Таким чином, розподіл норм соціального права на правові інститути проводиться по предмету правового регулювання цієї галузі права.

Національні норми права про соціальний захист громадян належать до системи соціального права як галузі права. Ці норми права об’єднуються по близькому колу регульованих суспільних відносин у структурні інститути.

Поряд із національними нормами соціального права виділяють і ті норми соціального права, які приймаються громадськими організаціями, а також локальні норми про соціальний захист громадян, які приймають установи та організації різних форм власності і видів господарювання, якщо ці норми регулюють відповідні групи сусільних відносин.

За зв’язками з іншими галузями права інститути соціального права можна поділити на інститути системи права, на міжгалузеві інститути та галузеві. До інститутів системи права відносяться: сукупності правових норм про соціальний захист громадян, які не входять повністю у жодну галузь права та не сформувалися у самостійну галузь. Міжгалузеві інститути це система норм про соціальний захист громадян, яка тим чи іншим способом пов’язана з іншими галузями права. До них слід віднести інститут юридичної відповідальності за порушення та недотримання соціальних прав і свобод громадян, за ухилення від надання їм відповідних видів соціального захисту, на які у громадян виникло суб’єктивне право тощо. Галузеві інститути соціального права є структурними частинами тієї чи іншої галузі права, норми права якої регулюють порядок та умови надання громадянам відповідних видів соціального захисту. Ці інститути можна розглядати як галузеві.

За місцем у системі соціального права розрізняють правові інститути, що становлять загальну частину системи соціального права, а також ті правові інститути, які становлять систему особливої та спеціальної частин соціального права.

Таким чином, систему соціального права як комплексної галузі права складають загальна, особлива і спеціальна частини. До загальної частини входять такі інститути:

- поняття соціального захисту громадян, його організаційно-правові форми та види;

- розвиток конституційних засад та законодавчого закріплення права громадян на соціальний захист;

- поняття соціального права як галузі права;

- предмет, методи соціального права як галузі права;

- система соціального права;

- джерела соціального права як галузі права;

- принципи соціального права;

- суб’єкти соціального права;

- правовідносини у сфері соціального захисту;

- підстави виникнення правовідносин у сфері соціального захисту;

- гарантії здійснення громадянами права на соціальний захист.

У особливу частину соціального права як галузі права входять такі інститути:

-право громадян на працю та конституційні основи його здійснення;

- право громадян на соціальний захист та конституційні гарантії його здійснення;

- правові форми та види соціального захисту громадян у сфері охорони здоров’я;

- правові форми та види соціального захисту громадян у сфері освіти;

- правові форми та види соціального захисту громадян у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища;

- правові форми та види соціального захисту громадян у житловій сфері;

- правові форми та види соціального захисту сім’ї, материнства, батьківства та дитинства.

У спеціальній частині соціального права вивчаються особливості соціального захисту громадян у зарубіжних країнах.