
- •Мар'яна б. Лановик Зоряна б. Лановик
- •Від редактора
- •Розділ 1. Фольклор і фольклористика §1. Фактори впливу на розвиток фольклору та його етнічні особливості
- •§2. Фольклор та фольклористика
- •§3. Усна народна творчість і професійна художня література
- •§4. Періодизація фольклору
- •Періодизація фольклору доісторичної епохи
- •Періодизація фольклору історичної епохи
- •§5. Напрями та школи фольклористики
- •Література
- •Розділ 2. Основні світоглядні системи українського фольклору §6. Дохристиянські вірування давніх слов'ян
- •§7. Християнство і його вплив на розвиток української народної словесності
- •Література
- •Розділ 3. Магія і міфологія §8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§8. Магія як найдавніший пласт народної творчості та її форми
- •Поетика жанрів магії
- •§9. Давня праслов'янська міфологія
- •Література
- •Розділ 4. Календарно-обрядова творчість
- •§10. Ритуально-міфологічна основа зимового циклу календарної обрядовості
- •§11. Жанри зимового циклу календарно-обрядової творчості
- •§12. Ритуально-міфологічна основа весняного циклу календарної обрядовості
- •§13. Жанри весняного циклу календарно-обрядової творчості
- •§14. Ритуально-міфологічна основа літнього циклу календарної обрядовості
- •§15. Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості
- •§16. Ритуально-міфологічна основа осіннього циклу календарної обрядовості
- •§17. Жанри осіннього циклу календарно-обрядової творчості
- •§18. Драматизовані календарно-обрядові дійства. Форми функціонування молодіжних громад
- •§19. Зв'язок жанрів календарно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 5. Родинно-обрядова творчість
- •§20. Весільна обрядовість, її виникнення та становлення
- •§21. Весілля як драма. Його основні етапи та народнопісенний супровід
- •Зв'язок весільного обряду з іншими жанрами
- •§22. Народна обрядовість, пов'язана з народженням дитини
- •§23. Похоронна обрядовість
- •§24. Голосіння та їх жанрові різновиди
- •Розвиток жанру голосіння, його різновиди
- •§25. Обряди, пов'язані з будівництвом дому та новосіллям
- •§26. Зв'язок жанрів родинно-обрядової творчості з художньою літературою та їх дослідження
- •Література
- •Розділ 6. Героїчний епос
- •§27. Билини Походження і визначення жанру
- •Цикли билинного епосу
- •Аналіз циклів билинного епосу
- •Поетика билин
- •Історія збирання та дослідження билин
- •§28. Думи Історія походження жанру
- •Визначення та поетика жанру
- •Класифікація дум
- •Суспільно-побутові думи
- •Історія дослідження дум
- •Про кобзарів
- •§29. Історичні пісні. Пісні-хроніки
- •Жанрово-стильові ознаки історичних пісень
- •Класифікація історичних пісень
- •Поетика історичних пісень
- •Пісні-хроніки
- •Поетика пісень-хронік
- •Дослідження історичних пісень
- •§30. Зв'язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою
- •Література
- •Розділ 7. Балади §31. Українські народні балади, їх тематично-стильові особливості і поетика
- •Класифікація балад
- •Тематичний аналіз основних сюжетів
- •§32. Дослідження жанру народної балади та його зв'язок з художньою літературою Народна балада і художня література
- •Дослідження жанру української народної балади
- •Література
- •Розділ 8. Ліричні пісні
- •§33. Родинно-побутові пісні
- •§34. Суспільно-побутові пісні
- •Козацькі пісні
- •Чумацькі пісні
- •Ремісницькі пісні
- •Солдатські та рекрутські пісні
- •Жовнірські пісні
- •Бурлацькі пісні
- •Наймитські пісні
- •Жебрацькі пісні
- •Заробітчанські та робітничі пісні
- •Емігрантські пісні
- •Тюремно-каторжанські пісні
- •Групи суспільно-побутової лірики 20 ст.
- •§35. Танкові пісні
- •§36. Пісні літературного походження
- •§37. Романси
- •Художньо-тематичні особливості жанру романсу
- •§38. Зв'язок жанрів пісенної лірики з художньою літературою та їх дослідження
- •Збирання та дослідження ліричних пісень
- •Література
- •Розділ 9. Казкова проза
- •§39. Художньо-стильові особливості казкового епосу
- •§40. Культово-анімістичні (міфологічні) казки. Звіриний епос
- •Казки про тварин
- •Кумулятивні казки
- •Архітектоніка кумулятивної казки
- •§41. Чарівні (героїчні) казки
- •Система прадавніх культів як основа виникнення чарівної казки
- •Сюжетно-композиційна будова чарівних казок
- •§42. Соціально-побутові казки, анекдоти та небилиці
- •Родинно-побутові казки
- •Суспільно-побутові казки
- •Анекдоти
- •Небилиці
- •Художні прийоми у соціально-побутових казках та анекдотах
- •Зв'язок соціально-побутових казок з іншими жанрами усної народної творчості
- •§43. Притчі
- •§44. Зв'язок народної казкової прози з художньою літературою, збирання та дослідження казкового епосу
- •Дослідження казкової прози
- •Література
- •Розділ 10. Історична проза
- •§45. Легенди Легенда як жанр народної словесності, її художня природа
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд
- •Коротка характеристика тематичних груп легенд (продовження)
- •Легендарний ліро-епос. Старцівські пісні
- •§46. Перекази
- •§47. Народні оповідання. Бувальщини
- •Бувальщини
- •§48. Поетика жанрів неказкової прози, їх зв'язок з художньою літературою та дослідження
- •Дослідження жанрів народної неказкової прози
- •Література
- •Розділ 11. Пареміографія §49. Художня природа, жанрові різновиди та класифікація народних паремій
- •Виникнення і розвиток жанру
- •Жанрові різновиди паремій
- •Класифікація паремій
- •§50. Поетика малих жанрів фольклору
- •Особливості композиції паремій
- •Художньо-виражальні засоби паремій
- •Риси версифікації паремій
- •§51. Історичний розвиток паремій, їх зв'язок з писемною літературою та дослідження
- •Збирання та дослідження прислів'їв та приказок
- •§52. Загадки
- •Класифікація загадок
- •Зв'язок загадок з іншими жанрами фольклору та з писемною літературою
- •Збирання та дослідження загадок
- •Література
- •Розділ 12. Дитячий фольклор
- •§53. Колискові пісні
- •Поетика жанру
- •Зв'язок колискових пісень з іншими жанрами фольклору
- •§54. Забавлянки
- •§55. Жанри, які перейшли в дитячий фольклор із загальної народної творчості
- •§56. Жанри, що виникли в дитячому середовищі. Дитяча пареміографія
- •Дитячий епос
- •Дитяча пареміографія
- •§57. Зв'язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження
- •Дослідження жанрів дитячого фольклору
- •Література
Анекдоти
Анекдот (від гр. anekdotus — невиданий, неопублікований) — коротка гумористична оповідь побутового характеру про смішний випадок чи подію з дотепним несподіваним закінченням.
Жанр пройшов досить довгий шлях розвитку, під час якого зазнав певних змін і шліфувань. Первісно анекдотами називали не лише веселі, а різні історії з життя — вони були близькими до новелістичних казок та народних оповідань. Найбільшого поширення набували оповіді гумористичного змісту. Великою мірою вони розвивалися в зв'язку з писемною літературою. З неї запозичений і сам термін на означення жанру — вперше його застосував Прокопій Кесарійський у кінці твору «Таємна історія», датованого 6 ст. В епоху Середньовіччя подібні твори поширювались під назвами фабльо (фабули), фацеції — гумористичні оповідання новелістичного плану. У переважній більшості вони переходили в усне побутування з книжних джерел і були побудовані на мандрівних сюжетах. Пізніше, втративши зв'язок з літературою, гумористичні розповіді трансформувались у стислий жанр народної прози зі своїми специфічними рисами і жанровими ознаками.
Визначальною рисою анекдотів, як зазначає Ф. Колесса, є локальний колорит. Простежуються риси, спільні з усіма жанрами прози, жартівливими піснями. Але у функціональному плані вони найближчі до соціально-побутових казок. Часто анекдот є окремим епізодом із казки, часто соціально-побутова казка сприймається як серія анекдотів.
Тематично анекдоти охоплюють усі явища і реалії дійсності, характеризують різні верстви, суспільні стани, професії, з гумором виявляють особливості етнопсихології, вади різних народів і національностей; риси характеру людей, взаємини тощо. Умовно анекдоти можна помістити на межі між казковою і неказковою прозою, бо в них синтезовані риси, властиві різним жанрам народного епосу. Значна частина творів, в яких дійовими персонажами виступають тварини, близько споріднена з казками про тварин, байками. Виділяють групи суспільно-побутових та родинно-побутових анекдотів. Окрему групу становлять твори, пов'язані з історичними подіями та особами, зокрема сучасні політичні анекдоти, що набули особливого поширення у період застою напередодні розпаду СРСР. Цей жанровий різновид — унікальне явище у світовій народній словесності.
Поетика жанру. На відміну від інших епічних жанрів, анекдоти — лапідарні, дуже стислі. Якщо сюжет соціально-побутової казки-новели будується на кількох фактах, то анекдот — лише на одному, дія ніколи не розгортається, подається схематично у сконденсованому вигляді. Для них характерна своєрідна система художніх засобів: відсутня описовість і прийоми, пов'язані з нею; використовуються різні засоби гумористичного освоєння дійсності: сарказм, пародія, іронія. Більшість із них побудовані в гротескному стилі-Тут часто вживаються засоби, яких немає в інших жанрах неказкової прози: наприклад, алогізм, як непередбачене попереднім змістом завершення дії; більше уваги надається підтексту чи езоповій мові.
Важливу функціональну роль виконують прийоми контрасту, антитези, гіперболи, ретардації — акцентуючи на несподіваності розв'язки. Багато анекдотів побудовано у формі діалогів. У їх вико панні особливо важливі індивідуальні акторські здібності оповідача, який супроводжує мовлене мімікою, жестами — тобто вагомими є всі позатекстові компоненти, невербальні засоби.
До характерних прийомів належать також фігури, пов'язані з каламбурним обігруванням слів чи перефразуванням відомих прислів'їв, приказок, а також — пародіювання мови видатних людей. Народна традиція анекдотів вплинула на художню літературу, зокрема, розвинулась у творчості Г. Квітки-Основ'яненка, С. Руданського. Народний анекдот став основою літературної гуморески.