Висновки

Спілкування – це складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми (міжособистісне спілкування) і групами (міжгрупове спілкування), в якому здійснюється обмін інформацією; обмін діями; сприйняття і розуміння партнера [13, с. 434].

Спілкування - одна із граней способу життя людини, не менш суттєва, ніж діяльність. А спосіб життя - це не тільки те, що і як робить людина, але і з ким, і як вона спілкується.

Ділове спілкування на відміну від його інших видів має свої особливості, а саме: наявність певного офіційного статусу об'єктів; спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв`язків між представниками взаємозацікавлених організацій; відповідність певним загальновизнаним і загальноприйнятим правилам; передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки; конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв'язання конкретних завдань, досягнення певної мети, як правило, не виходячи за рамки певного кола; взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів; значущість кожного партнера як особистості; безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать їх внутрішній світ.

До основних видів ділового спілкування належить: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада, переговори.

Залежно від змісту у діловому спілкуванні можуть проявлятися такі його взаємозв'язані види: товариське, приятельське, робоче, випадкове, професійне, формально-поверхове.

Зрозуміло, що від виду ділового спілкування залежить зміст та відповідна поведінка сторін. Справжньою культурою ділового спілкування є уникнення приниження та образи партнера.

Список використаних джерел

1. Андреева Г. М. Социальная психология: Учебник для вузов. -М.: Изд-во МГУ, 1988. -429 с.

2. Ануфриева Н.М. Социальная психология: Курс лекций. -К.: МАУП, 1995. -86, с.

3. Грехнев В. С. Социально-психологический фактор в системе общественных отношений: -М.: Изд-во МГУ, 1985. -184 с.

4. Джонсон, Дєвид. Соціальна психологія: Тренінг міжособистісного спілкування. -К.: КМ Академія, 2003. -285, с.

5. Ділове спілкування: Підручник. -К., 1998. -122 с.

6. Дороніна М. С.Культура спілкування ділових людей. -К.: Вид. дім "КМ Academia", 1997. -191 с.

7. Коваль А. П. Ділове спілкування: Навч. посібник. -К.: Либідь, 1992. -280 с.

8. Корнєв М. Н.Соціальна психологія. -К.: Б.в., 1995. -303 с.

9. Мікелі, Дена. Як досягти успіху у спілкуванні. -К., 2000. -96 с.

10. Омаров А. М. Управление: искусство общения. -М.: Сов. Россия, 1983. -237 с.

11. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія: У двох книгах: Підручник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Либідь, 2004 - Кн. 1: Соціальна психологія особистості і спілкування. -2004. -573, с.

12. Орбан-Лембрик Л. Е.Соціальна психологія. -К.: Академвидав, 2003. -446, с.

13. Пашко Л. Ділове спілкування як необхідний та неминучий процес пізнання особистості співрозмовників // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. -2000. -№ 3. - С. 433-440

14. Сорокина Е. Деловая беседа как форма делового общения //Справочник кадровика. -2004. -№ 7. - С. 83-86

15. Теоретическая и прикладная социальная психология. -М.: Мысль, 1988. -333, с.

16. Трухін І. О. Соціальна психологія спілкування: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2005. -335 с.

17. Циба В. Т. Системна соціальна психологія: Навчальний посібник. -К.: Центр навчальної літератури, 2006. -327 с.

18. Шевчук С. Культура усного ділового спілкування //Секретарь-референт. -2004. -№ 9. - С. 40-42

Зміст

Введення

1. Поняття "ділове спілкування"

2. Причини, типологія і структура конфлікту

3. Поведінка в конфліктних ситуаціях

4. Профілактика конфліктів в діловому спілкуванні

Висновок

Список використаної літератури

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Введення

Актуальність роботи. Кожна людина протягом свого життя неодноразово стикається з конфліктами різного роду. Ми хочемо чогось досягти, але ціль виявляється важко досяжною. Ми переживаємо невдачі і готові обвинуватити навколишніх людей тому, що ми не змогли досягти бажаної мети. А оточуючі - чи то родичі або ті, з ким ми разом працюєте, вважають, що ми самі винуваті у власній невдачі. Або мета була нами так сформульована, або кошти її досягнення обрані невдало, або ми не змогли вірно оцінити ситуацію, що склалася і обставини нам завадили. Виникає взаємне нерозуміння, яке поступово переростає в невдоволення, створюється обстановка незадоволеності, соціально-психологічної напруги і конфлікту.

Як вийти з ситуації, що склалася? Чи треба докладати які-небудь спеціальні зусилля для того, щоб подолати її і знову завоювати прихильність оточуючих нас людей? Або ж не потрібно цього робити; просто не слід звертати увагу на те, як до нас ставляться інші?

Щоб знайти правильне рішення цієї дилеми дуже корисно знати, що таке конфлікт, як він розгортається, які фази проходить як дозволяється. У цьому сенс вивчення конфліктів.

У наш час наростає інтерес керівників підприємств сфери послуг до психологічного забезпечення їх діяльності. Успішність персоналу в спілкуванні з клієнтами, ефективність дозволу співробітниками виникаючих конфліктних ситуацій, загальний психологічний фон в колективі грають важливу роль в ефективному функціонуванні цього підприємства.

У сучасних умовах високий рівень ділового спілкування є вирішальною умовою успішного підприємництва. Для забезпечення високого рівня ділового спілкування керівник і співробітники підприємства (фірми) повинні вміти користуватися технологіями спілкування, заснованими на психологічних знаннях. Крім того, в процесі ділового спілкування необхідно враховувати можливі умови та фактори виникнення конфліктних ситуацій.

Теоретичне вивчення спілкування і його особливостей має свою історію. До теперішнього часу накопичений досить великий науково - практичний матеріал, що висвітлює різні аспекти спілкування.

Вивченням особливостей спілкування як міжособистісної взаємодії займалися такі відомі вітчизняні вчені як А.А. Бодальов, Б. Г. Ананьєв, В.М. Мясищев, Б. Д. Паригін, Л.П. Буєва та ін, ряд зарубіжних авторів - Е. Берн, Г. Олпорт, К. Роджерс та ін Особливості ділового спілкування вивчалися в роботах вітчизняних психологів А.Г. Шмельова, Р.Л. Кричевського, А.В. Морозова, Г.П. Логінової, В.Ю. Дорошенко, Л. І. Зотової, Є. В. Руденського, В.М. Лавриненко та ін

У вітчизняній психології та соціальної психології вивчення сутності конфлікту, причин його виникнення і шляхів вирішення присвячені дослідження А.А. Бодалева, В.О. Агеєва, В.І. Журавльова, М.М. Обозова, І.А. Коха, Я. А. Анцупова, А.І. Шипілова, Н.В. Грішиній, Ф.М. Бородкіна, О. К. Зайцева, Н.І. Леонова, А. Г. Здравомислова та ін

У зарубіжній психології проблему конфлікту розробляли З. Фрейд, А. Адлер, К. Хорні, Е. Фромм, У. Мак-Дугалл, С. Сигеле, К. Левін, Д. Креч, Л. Ліндсей, Д. Доллард, Л. Берковітц, Н. Міллер, Д. Морено, Е. Дженігс, С. Додд, Г. Гурвич і ін

Можна стверджувати, що в цілому феномен соціально - психологічного конфлікту вивчений досить повно.

Метою даної контрольної роботи є виявлення чинників, що сприяють виникненню конфлікту в діловому спілкуванні та пошук шляхів його ефективного вирішення.

Об'єкт дослідження: процес управління конфліктом в діловому спілкуванні

Предмет дослідження: психологічні прийоми дозволу і профілактика конфліктів

Завдання контрольної роботи:

вивчити методичну, психолого-педагогічну та спеціальну літературу з питання конфліктів в діловому спілкуванні.

виділити поняття "ділове спілкування" і "конфлікт", розглянути основні види та причини конфліктів.

визначити способи поведінки в конфліктних ситуаціях

розглянути заходи профілактики конфліктів.