
- •1.Групи, підгрупи. Приклади. Найпростіші властивості груп.
- •2Кільця,підкільця.Прикла-ди.Найпростіші властивості кілець.
- •3.Критерії сумісності і визначеності си-ми лін. Р-нь.
- •4.Векторні простори над полем.Приклади.Лінійна залежність векторів. Базис і ранг с-ми векторів.
- •5. Прості і складені числа. Нескінчена множина всіх простих чисел. Основна теорема арифметики.
- •6. Подільність цілих чисел, ділення з остачею.
- •7. Найбільший спільний дільник двох чисел. Алгоритм Евкліда Найменше спільне кратне і його зв’язок з найбільшим спільним дільником.
- •8. Конгруентність цілих чисел.
- •9. Функція Ейлера та її властивості. Теорема про мультиплікативність функції Ейлера.
- •10. Конгруенції 1-го степеня з одним невідомим у кільці цілих чисел.
- •11. Многочлени над числовим полем. Найбільший спільний дільник двох многочленів. Алгоритм Евкліда.
- •12. Звідність многочленів над полем. Основна теорема подільності многочленів.
- •13. Многочлени над полем раціональних чисел. Цілі раціональні корені многочленів з цілими коефіцієнтами.
- •14. Многочлени над полем дійсних чисел.
- •15. Многочлени над полем комплексних чисел. Алгебраїчна замкненість поля комплексних чисел
5. Прості і складені числа. Нескінчена множина всіх простих чисел. Основна теорема арифметики.
Розглянемо натуральні числа з точки зору кількості їх дільників. Очевидно утворюються 3 категорії
{1}- має 1 дільник
{2,3,5,7…}- мають 2 дільники
{4, 6, 8,…}- мають більше 2 дільників
Натуральне число називається простим, якщо воно має точно два дільники 1 і само себе. Якщо дільників більше число наз складеним. 1 – ні просте, ні складене.
Властивості п.ч
1. Якщо р-п.ч і р:а , а≠1, аєN, то а=р
Д-ня За означенням простого числа а може дорівнювати або 1, або р, оскільки за умовою а≠1, то а=р
2. якщо ab:p де a, bєN, p-просте число то або a:p, або b:p
Д-ня Справді, кожен із співмножників або взаємно простий з р, або ділиться на р. Але якби всі множники були взаємно прості з р то їх добуток був би взаємно простий з р, тому хоч один з множників ділиться на р.
3. Для довільного натурального а і простого числа р або а:р, або (а,р)=1
Д-ня. Справді, НСД (а,р) як дільник числа р може дорівнювати або р або1. У першому випадку а ділиться на р, у другому- а і р взаємно прості.
4. Найменший неодиничний дільник натурального числа є числом простим.
Д-ня. Нехай а – задумане число, якщо а – просте число, то його найменший дільник який ≠1, =а. Нехай а – складене число, і n1- його найменший натуральний дільник ≠1. Тоді число можна представити а=n1а1, а1єZ. Припустимо, що n1- складене число, тоді існує n2єN, n2≠1 таке, що n1::n2, і n1≠n2 у такому випадку число n2 буде також дільником числа а, меншим за n1, що суперечить вибору числа n1, отже n1- п. ч.
5. Найменший простий дільник складеного числа не перевищує кореня квадратного з цього числа.
Д-ня.
Нехай а-складне число, р-його найменший
простий дільник. Тоді а=рb, bєZ, р≤ b. Тоді
а=рb≥р2,
р≤
6. Якщо
кожне просте число р≤не
є дільником числа а, то а- просте число.
Теорема: Множина простих чисел нескінчена
Доведення:
Нехай множина простих чисел скінчена
і складається лише з чисел:
.
Розглянемо
,m
– складене, а раз так, то воно повинно
мати простий дільник, але m
не
ділиться на жодне з рі, тобто m
не може бути складеним, а значить є
простим, що суперечить припущенню.
Основна теорема арифметики: кожне відмінне від одиниці натуральне число можна розкласти на добуток простих множників, і до того ж єдиним способом (з точністю до порядку слідування множників).
Д-ня:
1) n- просте то n=n і є шуканий розклад
2) будемо вважати, що n – складене, позначимо через р1 його найменший не одиничний дільник, тоді n можна розкласти на множники
,
- просте число, якщо
- просте число, то це і є шуканий розклад
, якщо
- складене, то воно в свою чергу матиме
простий дільник р2
,
і
.
Продовжуючи цей процес далі, в результаті
одержимо складну послідовність
натуральних чисел
цей ланцюг обривається через скінчене
число кроків, при цьому
Доведемо
єдність цього розкладу.
Припустимо супротивне: існує ще один
розклад
,
-
прості числа., k=m
тоді
,
а отже оскільки ліва частина рівності
ділиться на р1, тому на р1 ділиться і
права частина, а отже одне з qі=р1, нехай
це буде q1. Скоротимо обидві частини
рівності на р1, отримаємо,
повторимо ці міркування для чисел р2,
р3, …, рm. Якщо вважати, що m≠s, і наприклад,
<s після скорочення одержимо
.
Оскільки qі
натуральні, то
,
тобто m≥s, аналогічно переконуємося в
тому, що випадок s<m неможливий, тому
m=s і р1=q1,
р2=q2,
… рm=qs
▲
Зберемо
в степені однакові множники:
,
канонічний запис цього числа.