Родина Бобові Fabaceae
Підродина Мімозові Mimosoideae
Підродина Цезальпінієві Caesalpinioideae
Підродина Метеликові Faboideae
Рід Люпин Lupinus
Люпин білий (L. albus)
Люпин жовтий (L. luteus)
Люпин вузьколистий (L. angustifolius)
Люпин багатолистий (L. роlуphyllus)
Рід Конюшина Trifolium
Конюшина гірська (Trifolium montanum)
Конюшина лучна (Trifolium pratense)
Конюшина повзуча (Trifolium repens)
Конюшина вузьколиста (Trifolium angustifolium)
Конюшина гібридна (Trifolium hybridium)
Рід Люцерна Medicago
Люцерна посівна (Medicago sativa)
Люцерна румунська (Medicago romanica)
Рід Буркун (Melilotus)
Буркун білий (Melilotus albus)
Буркун лікарський (Melilotus officinalis)
Рід Квасоля Phaseolus
Квасоля багатоквіткова (Phaseolus multiflorus)
Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris)
Рід Лядвенець Lotus
Лядвенець український (Lotus ucrainicus Klokov)
Лядвенець тонкий (Lotus tenuis)
Рід Зіновать, Рокитник Chamaecytisus
Ракитник австрийский (Cytisus austriacus)
Ракитник російський (Chamaecytisus ruthenicus)
Рід Горох Pisum
Горох посівний (Pisum sativum)
Горох високий (Pisum elatius)
Рід Астрагал Astragalus
Астрагал солодколистий (Astragalus glycyphyllos)
Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus)
Астрагал австрійський (Astragalus austriacus)
Рід Горошок Vicia
Горох посівний (Pisum sativum)
Горошок тонколистий (Vicia tenuifolia)
Горошок лісовий (Vicia sylvatica)
Горошок паннонський (Vicia pannonica)
Горошок гібридний (Vicia hibrida)
Рід Боби Faba
Біб кормовий (Vicia faba)
Рід Чина Lathyrus
Чина лучна (Lathyrus pratensis)
Чина лісова (Lathyrus sylvestris)
Чина посівна (Lathyrus sativus)
Чина болотяна (Lathyrus palustris)
Чина золотиста (Lathyrus aureus)
Рід Робінія Robinia
Робінія клейка (Robinia viscosa)
Робінія псевдоакація, або Акація біла (Robinia pseudoacacia)
Робінія щетинистоволосиста (Robinia hispida)
Рід Карагана Caragana
Карагана дерев'яниста (Caragana arborescens)
Карагана чагарникова (Сaragana frutex)
Карагана скіфська (Caragana scythica) - ЧКУ
Рід Аморфа Amorpha
Аморфа кущова (Amorpha fruticosa)
Гліцинія китайська (Wisteria sinensis)
Рід В'язіль Coronilla
В'язіль барвистий (Coronilla varia)
В’язіль стрункий (Coronilla elegans) - ЧКУ
Рід Солодка Glycyrrhiza
Солодка гола (Glycyrrhiza glabra)
Солодка щетиниста (Glycyrrhiza echinata)
Рід Дрік Genista
Дрік фарбувальний (Genista tinctoria)
Підродина Мімозові Mimosoideae
Дерева, кущі, рідше ліани або трави, з перистими або двічі перисто-зложеними листками з прилистками, часом перетвореними на колючки: характерними також утворення філодіїв. Квітки правильні (актиноморфні), дрібні, зібрані в кулясті або видовжені суцвіття; оцвітина подвійна, рідше проста, три-п'яти-шестичленна: тичинок багато або чотири-п'ять (десять), нитки їх довгі, найчастіше вільні. яскраво забарвлені, біля основи мають нектарники: зав'язь звичайно верхня, одногнізда; плід — біб, розкривний або такий, що розпадається на окремі членики. Мімозові об'єднують 56 родів і близько 2800 видів у тропіках і субтропіках обох півкуль. Найважливіші роди: мімоза (Mimosa) — близько 500 видів, переважно в тропічній Америці: акація (Acacia) — близько 800 видів, з них понад 300 в Австралії, решта — в Африці. де вони є характерними елементами паркового ландшафту саван: інга (Inga) до 250 видів у Південній Америці: єнтада (Entada) — ліани тропіків тощо. З роду мімоза найбільше у нас відома так звана м. соромлива (М. pudiai) — трав'яниста рослина, родом з Бразилії, яку часто вирощують в оранжереях. її перисті листочки дуже чутливі до різних подразнень: наприклад, під час дотику вони негайно складаються і опускаються. Справжні акації (Acacia) на батьківщині — важливі рослини, що дають цінну деревину, дубильні речовини, папір, натуральний клей гуміарабік тощо. Майже всі акації також красиві, швидкорослі декоративні рослини. На Чорноморському узбережжі Кавказу (від Сочі до Батумі) досить поширена в культурі в парках а. срібляста (A. dealbata), яка цвіте тут рясно в кінці січня на початку лютого. її гілочки з головками жовтих квіток доставляють до Москви. Санкт-Петербурга, Києва в квіткові магазини під неправильною назвою - "мімоза". В Україні на півдні культивується лише єдиний представник цієї підродини — альбіція ленкоранська.
Підродина Цезальпінієві Caesalpinioideae
Дерева, кущі або ліани. Листки звичайно перисті або двічі перисті, з прилистками. Квітки зигоморфні або майже актиноморфні, п'ятичленні. Тичинок звичайно десять, анони вільні. Маточка утворена одним плодолистиком, зав'язь верхня, часом на ніжці; плід біб, розкривний або нерозкривний. Цезальпінієві — в основному рослини тропіків і субтропіків; підродина налічує близько 150 родів і до 2800 видів деревних рослин. В Україні природно зростає лише чотири роди і п’ять видів. Серед цезальпінієвих світу є багато цінних великих дерев, що дають коштовну деревину. Наприклад, фіалкове дерево (Haematoxylon campeschianum) родом з Центральної і Південної Америки: його деревина має приємний запах фіалки і фіолетово-пурпуровий колір з прожилками; з неї виготовляють коштовні меблі, паркет тощо. Ще цінніше бразильське червоне, або фернамбукове, дерево (Ciiesulpiniu echinata), червона деревина якого найкоштовніша. Важливе світове народногосподарське значення як лікарські рослини мають представники роду Кассія (Cassia), зокрема к. вузьколиста (С. angustifolia). У Південній Європі і на Близькому Сході росте дико і часто культивується там і в Криму та на Кавказі так зване ріжкове дерево (Ceratonia siliqua) м'ясисті, солодкі і смачні стулки його плодів (бобів) надходять у продаж під назвою «цареградських ріжків». У країнах Середземномор'я дико поширений церцис європейський, або ц. стручковий (Ccrcis siliquastrum) з яскраво-червоними квітками. Це дерево часто розводять в Криму і на Кавказі як декоративне. У містах і селах України, а часом і в лісосмугах, особливо на півдні, часто культивують гледичію колючу (Gleditschia tnacanthos), що походить з Північної Америки; добре витримує посуху в умовах степу (рис. 366). В аналогічних умовах розвівається в нас і бундук дводомний (Gymnocladus dioica) красиве дерево з могутньою розлогою кроною і великими (до 1 м) двічі перистіши листками. Бундук цінний для залісення банок і круг осмілів, оскільки щороку дає рясну кореневу порость.
Підродина Метеликові Faboideae
Трави, кущі, рідше дерева, з перистими, трійчастими, пальчастими, рідше простими листками. Квітки зигоморфні, п'яти-членні; чашолистки зрослі, неоднакові; віночок метеликоподібний, в якого верхня (найбільша) пелюстка називається парусом, або вітрилом, дві бічні — весла, або крила, дві нижні, що зрослися, — човник; тичинок десять, які частіше зрослися нитками в трубочку (однобратні), або дев'ять зрослися, а одна вільна (двобратні); біля основи їх є нектарники. Маточка одна, з одного плодолистика, з верхньою зав'яззю; плід — біб, що розкривається звичайно двома стулками, рідше розпадається на окремі однонасінні членики. Бобові — велика, в основному позатропічна підродина, що охоплює близько 450 родів та понад 12 000 видів. Серед них є багато цінних зернобобових (горох, квасоля, сочевиця, нут, соя, арахіс та ін.), кормових (конюшина, кормові боби, люцерна, вика, еспарцет, середела, безалкалоїдні люпині, чина тощо), лікарських, технічних, пряних (солодка, термопсис, трагакантові астрагали, індиго, тригонела, венесуельське дерево та ін.); є також отруйні рослини (зіновать). багато декоративних (робінія, або "біла акація", карагана, або "жовта акація", гліцинія, аморфа. золотий дощ, пухирник тощо). Характерною особливістю Бобових с утворення на їх коренях бульбочкових бактерій, які здатні засвоювати атмосферний азот і збагачують грунт азотними сполуками, що помітно збільшує вміст білка в їх насінні і зеленій масі. Підродину іноді поділяють на тридцять триб залежно від типу будови маточки, характеру андроцей, форми і будови бобів, листків тощо. Гриби з вільними тичинками морфологічно і географічно наближаються до Цезальпінієвих.
Підродина Бобові Faboideae
Рід Люпин Lupinus
Однорічні та багаторічні трави. Стебло струнке, міцне, закінчується прямостоячою китицею синіх, фіолетових, рожевих або білих квіток. листки на довгих черешках, пальчасто-складні, складені з п'яти-десяти листочків, від довгастих до лінійно-ланцетних, голих або опушених. Чашечка глибоко двогуба: верхня губа з двома, нижня — з трьома зубчиками. Човник віночка дзьобоподібно зігнутий. Вітрило овальне; крила (весельця) щільно прикривають напівсерповидннй, догори звужений човник. Нитки всіх тичинок внизу зрослі в трубочку, вгорі вільні. Зав'язь опушена. Боби видовжені, сплюснуті, шкірясті, волосисті, з поперечною перегородкою. Насінин у плоді багато, але іноді їх лише дві-три. Рід об'єднує до 200 видів, однорічних або багаторічних, з білими, жовтими або синіми квітками у великих китицях.
Люпин білий (Lupinus albus)
Трав'яниста рослина заввишки 100-150 см. Стебло прямостояче, розгалужене в основному вверху. Листки пальчасті, складаються з 7-9 оберненояйцепо-дібних або овальних листочків, у яких густе опушення з нижнього боку виходить за краї листочків з утворенням навколо них сріблястих обідків. З верхнього боку листочків опушення відсутнє. Квітки білі, світло-рожеві, світло-голубі, сині, без аромату, розміщені в китицях спіральне. Рослини перехресне- і самозапильні. Боби великі, завдовжки 8-12 см, завширшки до 1,5 см, опушені, містять 5-7 насінин. При достиганні не розтріскуються. Насіння крупне, округло-чотирикутної форми, сплюснуте, рожево-кремове, завдовжки і завширшки 8-15 мм. Маса 1000 насінин - 400-500 г.
