- •Тема 1 суть і поняття корпоративного управління 4
- •Тема 2 Господарські товариства як об’єкт корпоративного управління 10
- •Тема 3 місце корпоративного сектору в сучасних світових соціально-економічних системах 23
- •1.2. Об'єкти корпоративного управління
- •1.3. Структурні елементи корпоративного управління
- •Тема 2 Господарські товариства як об’єкт корпоративного управління
- •2.1. Економічна роль господарських товариств
- •2.2. Загальна характеристика господарських товариств Основні види господарських товариств в Україні
- •Особливості установчих (установчого) документів
- •Порядок створення господарських товариств
- •Учасники (учасник) і їх права
- •Зобов'язання учасників (учасника) господарських товариств
- •2.3. Господарські товариства корпоративного і некорпоративного типу Господарські товариства корпоративного типу
- •Некорпоративні господарські товариства
- •Тема 3 місце корпоративного сектору в сучасних світових соціально-економічних системах
- •3.1. Стан корпоративного сектору в розвинутих країнах світу
- •4.2.2. Південно-Східна Азія
- •3.2. Розвиток транснаціональних корпорацій у сучасних умовах
- •3.3. Особливості формування корпоративного сектору в країнах з перехідною економікою
- •Тема 4 основні риси сучасного корпоративного управління
- •4.1. Інсайдерські та аутсайдерські системи корпоративного управління
- •4.2. Основні сучасні моделі корпоративного управління Англо-американська модель
- •Японська модель
- •Німецька модель
- •4.3. Особливості формування моделей корпоративного управління у країнах з перехідною економікою
- •4.4. Глобалізація і формування сучасних ознак корпоративного управління
- •4.5. Корпоративна культура
- •Тема 5 акціонерні товариства в україні: їх суть та види
- •5.1. Відкриті і закриті акціонерні товариства Особливості виникнення акціонерних товариств
- •6.1.2. Специфічні риси відкритих і закритих акціонерних товариств
- •6.1.3. Засновники, учасники, акціонери як суб'єкти корпоративного управління
- •5.2. Управління створенням акціонерних товариств Необхідність випуску цінних паперів
- •5.3. Особливості формування акціонерного сектору в україні
- •Держава як суб'єкт власності в акціонерному
- •Тема 6 управління капіталом у корпораціях. Корпоративні цінні папери
- •6.1. Форми корпоративного капіталу Поняття корпоративної власності
- •Економічна роль статутного капіталу
- •Способи формування капіталу акціонерного товариства
- •Роль дрібних акціонерів в управлінні. Кумулятивне голосування
- •6.2. Обіг корпоративних цінних паперів як об'єкт управління
Тема 6 управління капіталом у корпораціях. Корпоративні цінні папери
6.1. Форми корпоративного капіталу Поняття корпоративної власності
Сучасні економічні теорії щодо суті і ролі акціонерного капіталу в економічних системах виходять з того, що в умовах корпоративного сектору зміщуються акценти з максимізації прибутку, які характерні для приватного підприємства, на максимізацію інтересів власників, а також інших учасників корпоративних відносин. Базовим завданням корпоративного управління є управління майном в інтересах власників. Тому найважливішим моментом корпоративного управління є чітка регламентація відносин власності в корпораціях. Якщо йдеться про товариства корпоративного типу, то вони формують власність, притаманну такій організаційно-економічній формі. Якщо розглядати державні підприємства як корпоративні, то існує певна специфіка формування власності, оскільки такі підприємства отримують власність в повне господарське відання, або оперативне управління, яке має певну специфіку.
Термін "власники" в корпоративній сфері може застосовуватись у кількох вимірах. Перший вимір стосується учасників або акціонерів. Вони є власниками корпоративних прав і здійснюють власне управління ними. Акціонери є власниками цінних паперів у вигляді акцій, облігацій, опціонів. Вони є приватною (для юридичних осіб — господарських товариств — колективною) власністю, з якою акціонери здійснюють відповідні операції.
Другий вимір цього терміна стосується власності корпорації як юридичної особи.
Акціонери як власники мають не дуже тісні зв'язки з обраною фірмою, за наявності високоліквідного ринку цінних паперів вони можуть без надмірних труднощів реалізувати свої акції. У товариствах з обмеженою відповідальністю це зробити складніше, проте можливо. Відносини акціонерів з товариством мають такі характерні риси: інвестування в акції здійснюється на термін існування фірми, ці відносини не потребують періодичного переоформлення. Не треба також забувати, що за умови ліквідації акціонерного товариства право на отримання своєї частки майна акціонери мають в останню чергу.
Взагалі корпоративні підприємства функціонують як господарські ланки на основі певних основних та оборотних фондів, які вони використовують з більшою чи меншою ефективністю. Проте виробничі та невиробничі фонди господарських товариств формуються на початкових стадіях залежно від угод їх засновників та учасників, які визначають мету діяльності, способи розподілу часток між засновниками і величину початкового капіталу, який буде застосовуватись для господарської діяльності товариства. Своєрідною є природа власності самого товариства. Річ у тім, що власність господарських товариств розглядається як об'єднана (спільна) власність. В Україні власність господарського товариства вважається колективною, і воно є власником:
• майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність;
• продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
• одержаних доходів;
• іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Капітал товариства формується за рахунок внесків учасників товариства. Майно, що передається засновниками і іншими учасниками товариства у власність, являє собою внески учасників та засновників товариства, що можуть виступати у різних майнових формах.
Цивільний кодекс України зазначає, що господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасником товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці. Практика показує, що внесками можуть бути різні матеріальні та нематеріальні цінності, які можуть відображатись у бухгалтерському обліку на балансі товариства і відповідати законодавче визначеному переліку.
Особливо слід звернути увагу на те, що при створенні товариства виникає капітал, який є власністю не окремих, акціонерів, а товариства. Це означає, що учасники мають у товаристві свої корпоративні права, але воно (товариство) є суб'єктом господарських відносин. Воно є власником цього майна, несе ризик випадкової загибелі або пошкодження майна, що є власністю товариства або передане йому в користування. Щоправда, установчими документами може бути передбачено інший порядок відповідальності за економічні ризики, проте така відповідальність має відповідати чинному законодавству. Будівлі, споруди, обладнання, гудвіл та інші цінності не є власністю окремого акціонера, і. він не може здійснити відчуження якогось клаптика AT, оскільки усе це є власністю товариства як юридичної особи. Він може отримати якусь матеріальну частку AT тільки у разі його ліквідації, після розрахунків з кредиторами та ін. Його власністю є лише акція як свідоцтво його корпоративних прав, і з нею він може здійснювати усі наведені вище дії. Винятком можуть бути тільки випадки, коли власник корпоративних прав передав якесь майно на правах користування. При цьому можливі варіанти відчуження, що має бути чітко відображено в установчих документах. Слід зазначити, що більш складні відносини власності і відповідальності за неї склались у повних та командитних товариствах, які передбачають різні варіанти зобов'язань осіб і відповідальності, про що йшлося вище.
Щодо власності на виготовлену продукцію та інших доходів, то це положення у господарських товариствах майже не відрізняється від інших організаційних форм підприємств.
За даними фахівців, загальна структура власності корпоративного сектору промисловості України у 2003 p. була розподілена таким чином: підприємствам України належить 16,79 % ; інвестиційним та іншим фондам — 9,87; банкам — 7,87; державна частка становить 19,76; іноземні інвестори володіли 13,75; власники пакетів більше 5 % (фізичні особи) — 10,30; дрібні акціонери (фізичні особи) — 10,69; адміністрація підприємств — 10,98 % .