UM_Orf_trenazher_f-t_inoz_mov

51

них однакові по-справжньому круті схили. Усе це свідчить про те що тут колись лежало одне широке плоскогір’я.

4.Для того щоб жити вільно й щасливо ви маєте пожертвувати нудьгою. Це запевняю вас не завжди легка жертва.

5.Якщо твоє щастя залежить від того що робить чи не робить хтось інший то будь певен у тебе хочеш ти того чи ні все-таки є проблеми. До того ж усі вони не навколо тебе у тобі самому.

6.Від снігу до снігу ходив він босоніж не розбираючи ні каміння ні колючок. Ноги його розлаписті й чорні були настільки твердими що здавалося нічим їх не можна пошкодити що це не ноги суцільні кістки.

7.Вітер ніби кіннота в чистому полі стрімкий і лютий. Я не можу ні бігти ні стояти. Тільки дрижати від холоду.

8.Сергій пригадував дорогу гарячково похапцем і пам’ять вибрала одне. Величезний валун звужує ущелину. Перед нею кам’яний майданчик замкнутий скелею що випирає зі схилу. За скелею він Сергій.

§5. Крапка з комою.

Крапка з комою може стояти:

1. ; .

–найчастіше - між реченнями у безсполучниковому складному реченні:

Сніг хрумтів під нашими ногами; повітря ставало таким рідким, що боляче було дихати; кров приливала до голови, але, разом із тим, було якось весело від того, що ми так високо над світом.

Вони сиділи недалеко від церкви, дивилися вниз, на море, і мовчали; крізь ранковий туман було видно вершини гір, на яких стояли білі хмари; листя не рухалося на деревах, кричали цикади; шум моря, глухий, одноманітний, долинав знизу і нагадував про спокій, вічний сон, який чекає нас.

Була сумна серпнева ніч; вона була сумною, бо вже пахло осінню; покритий багряними хмарами, виходив місяць і ледь-ледь освітлював дорогу; обіруч темніли озимі поля, на які зверху часто падали зірки.

-між реченнями – частинами складносурядного речення, зв’язаними сполучниками а,

але, проте, однак, все ж таки (рідше – сполучниками та (= і), і тощо:

Тихо було на небі і на землі, як у серці людини в хвилини ранньої молитви; тільки зрідка набігав прохолодний вітер зі сходу, піднімаючи гриви коней, вкритих інеєм, переганяючи через дорогу сніг.

Наші уявлення про нас самих і життя на цій планеті, життя на інших планетах, про все, у чому є простір і час, - усе це ілюзія; але протягом певного часу ми можемо дуже багато пізнати і добре повеселитися за рахунок наших ілюзій.

За якимось дивним збігом обставин, можливо випадковим, усе, що було для нього важливим, цікавим. необхідним, у чому він був щирим і не обманював себе, що складало зерно його життя, відбувалося таємно від інших; та все, що було його маскою, оболонкою, якою він закривався, щоб приховати правду, - він це усвідомлював - було явним.

3. ,

де ; де .

-між однорідними підрядними реченнями, підпорядкованими одному й тому ж головному:

Хочеться, щоб усе життя було таким же щасливим, як зараз, коли бачиш, як зелений садок, ще вологий від роси, весь сяє від сонця і здається щасливим; коли бачиш, як біля будинку, який пахне квітами, гуляють люди, усі так мило одягнені й веселі, усі здорові і красиві.

Важко навіть уявити, які можливості для людини надає нам світ, де все живе тягнеться до живого, створюючи струнку гармонію життя, і тільки люди створюють собі самотність; які незвідані відстані прокладає між нами наш внутрішній світ, у якому кожен замикається, як у власній таємниці, перетворюючись на окрему планету, сповнену чарівних вигадок і обману.

Усі ми у цьому світі шахраї, тому що усі ми удаємо із себе й для себе щось таке, чим не являємося, і віримо у те, що удаємо; тому що ми ж зовсім не тіла, які рухаються по Землі, сповнені

52

жалю до себе, і через якийсь час розпадаються на атоми й молекули; тому що насправді ми - істоти, які не можна ні вбити, ні зруйнувати, як би сильно ми не вірили у смерть.

4.О; О; О.

-між поширеними однорідними членами речення:

Янамагався все оглянути, але не знайшов у цьому місці ні якихось чудес, ні див, ні чогось несподіваного чи надзвичайного; було відчуття, що є хтось невідомий і, водночас, дуже схожий на найближчого друга, якого ось-ось впізнаю.

Він розплющив очі, мов здивований нашим мовчанням, подивився на нас, на берег моря, на баркаси, які повільно гойдалися на хвилях; повернув голову, тихо й повільно зітхнув, наче після солодкого сну.

Йому бракувало всього: сліз, прощань, докорів, ревнощів - усього того, що людина леліє чи обриває кожним своїм жестом; бракувало тих незліченних зв’язків, що єднають його, як і всіх, з іншими, надають йому, як і іншим, ваги.

Вусіх вказаних випадках речення (сурядні, підрядні), однорідні

члени речення мають бути:

-поширеними;

-хоча б в одному з них мають бути власні розділові знаки;

-вони мають бути відносно незалежними за змістом

(на місці крапки з комою умовно можна поставити крапку).

5. Між групами незалежних речень,

коли необхідно вказати межі між ними на відміну від розмежування окремих речень:

Ти вмієш робити будь-що; просто відмовся від усіх заборон і обмежень, а також від віри у те, що ти чогось не вмієш; торкнися до речі так, наче вона є частиною твого життя, - так воно і є насправді; знай: для тебе вміти робити будь-що – це нормально; дозволь своєму підсвідомому “я” здолати опір тіла й розуму.

У польоті, коли ніч дуже гарна, іноді захоплюєшся і майже не керуєш літаком; літак потроху перевертається, чіпляючись крилом за сузір’я; вирівнюєш літак – і сузір’я, зовні дуже схоже на селище, повертається на місце.

А ще рідше, у хвилини, коли мене пригнічує самотність і мені сумно, я пригадую, мов крізь серпанок, ті події; мало-помалу мені починає чомусь здаватися, що про мене теж згадують, мене чекають; я відчуваю це і починаю вірити, що ми зустрінемося.

6. У кінці рубрик переліку,

якщо в нумерації рубрик немає крапок: 1)_________; а)___________; -___________; 2)_________; б)___________; -___________; 3)_________. в)___________. -___________.

Були присутні: 1) Провоторов П.Л., доктор технічних наук, професор;

6.1. !!! В кінці рубрик переліку ставиться крапка, якщо в нумерації рубрик стоять крапки.

1.____________. 1)._______________.

2.____________. 2)._______________.

3.____________. 3)._______________.

Вправа 1. Визначте структуру речень. Розставте й поясніть уживання розділових знаків.

1.Я вже не нарікаю на дощ який періщить надворі чари мого ремесла відкривають на щастя інший світ і в ньому не довше ніж за дві години я вийду на двобій з чорними драконами і гірськими пасмами уквітчаними як фейерверком синіми блискавками а коли настане вирвавшись на волю ніч прокладу свій шлях серед зірок.

2.Далекий шум так і не виходячи з тайги прийняв у себе зібрав разом об’єднав рух усього в лісі листочків квіточок трав гілок вершин вже не шум а шумище, що переходив у розкотистий гул грізно покотився по землі стривоженій принишклій.

53

3.Був блідий ранковий час у величезному лісі стояв тонкий пар повний дивних видінь невідомий мисливець щойно покинувши багаття рухався вздовж ріки роздивляючись свіжий слід ведмедя який прямував у гори.

4.Ми добре знали як можна не маючи вогню боротися з морозом і вітром добре знали як боротися

звисотою й втомою навіть коли здавалося що вже немає ніяких сил добре знали яка небезпека нас тут чекає щойно ми вийдемо в зону снігів льоду скель.

5.Я пробрався в намет утворений ліанами винограду сів на камінь спершись спиною на дерево було тихо але не довше ніж за півгодини я почув якийсь рух i виглянув зовсім поруч за п’ять кроків я побачив невеличкого оленя.

6.Про цього капітана офіцера французької кавалерії серед маврів ходять легенди говорять вони про нього сердито але мов про якесь божество.

7.Вибиті шибки розкидані далеко метрів на сто шматки обшивки гуркіт в усьому тілі тремтіння літака здавалося що ми потрапили у землетрус новим ударом розтрощило праве крило зламало шасі і все стихло.

8.Коли стемніло подув зі сходу вітер холодний пронизливий усе змовкло потяглися калюжами крижані голки і в лісі стало непривітно глухо відлюдькувато запахло зимою.

9.З півночі закриваючи край небосхилу швидко наповзала темно-синя хмара вітер дув різкими поривами щоразу стаючи все сильнішим.

10.Не можна я вважаю називати мужністю обмеженість почуттів нерозуміння небезпеки чи миттєвий спалах почуттів які закривають увесь світ усе ж таки справжня мужність це здатність людини бездоганно і без зайвих слів долати дорогу на якій суцільними бар’єрами

стоять страх безсилля бажання відмовитися від боротьби невіра у власні сили.

11.Погода вже прояснилася й обіцяла нам тихий ранок зірки спліталися на далекому небосхилі в незвичайні узори й одна за одною гасли блідий відблиск сходу розливався по темно-синьому небу поступово освітлюючи схили крутих гір укритих чистими снігами.

12.Гуров подивився на неї і серце у нього стислось і він зрозумів ясно що для нього тепер на всьому світі немає ближчої дорожчої важливішої людини ця маленька жінка що загубилася у натовпі нічим не примітна з вульгарною лорнеткою в руці наповнювала тепер усе його життя вона була його горем радістю єдиним щастям якого він тепер бажав для себе і під звуки поганого оркестру бряжчання скрипок він думав про те яка вона прекрасна.

Вправа 2. Утворіть складні речення. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1.Буря почалася тільки-но сіло сонце. Гори затихли сховавшись у сутінках які прорізала пряма як спис блискавка. Гроза тривала годину і все стихло.

2.Дорога була тяжка й небезпечна. Поступово втома й виснаження стали настільки сильними що він вже ні про що не міг думати однак не втрачав контролю. Тільки надвечір він добрався до житла і це врятувало йому життя.

3.Пагорби вже врізали свої чорні тіні в золото вечора. Рівнини починали горіти рівним невичерпним світлом. У цій країні вони роздають своє золото з тією ж щедрістю з якою ще тривалий час після закінчення зими ллють свою снігову білизну.

4.Мов човен що пройшов за хвилеріз літак зайшов у захищені води. Там унизу під літаком лютує ураган. Там зовсім інший світ три з половиною тисячі метрів пронизаних шаленими поривами вітру смерчами блискавками. Цей світ однак повернув до зірок своє обличчя з кришталю й снігу.

5.Підходжу до тріщини дивлюся вниз дна не видно. Звертаю щоб продовжити шлях до центру льодовика тому що на цій висоті там менше тріщин. Підйом важкий але відносно безпечний. І надвечір мені вдається досягти вершини.

6.Усі ці роки ми чекаємо когось хто зрозуміє нас прийме нас такими якими ми є. Ми чекаємо того хто дасть нам щастя а не докори. Тільки зараз я починаю розуміти що цей хтось це обличчя яке ми бачимо в дзеркалі.

7.Велич усякої професії можливо саме в тому що вона об’єднує людей адже єдина справжня розкіш це розкіш людського спілкування саме воно спілкування а не матеріальний статок попіл який не дає нічого заради чого варто було б жити дає найкращі години в житті.

Розділ 2.

Розділові знаки у складному реченні

54

§1. Складносурядне речення.

1. Кома:

,а (і) . – між реченнями, з’єднаними

сполучниками і, та, а, але, зате, проте, або, також тощо:

Ялежав на спині і дивився у весняне небо, а хмари пливли наді мною кудись на схід.

2.Крапка з комою:

Фрегат, мокрий, скрипучий, з шипінням летів уперед, мало не стрибаючи з хвилі на хвилю, рвучко кидаючись уперед, прагнучи змінити напрямок під тиском вітру; і я перейшов на корму, обійняв бізань обома руками, притиснувся до неї, щоб легше було перечекати цей шквал.

Коли він брався за скрипку, все на світі зникало й залишалася тільки музика.

4.2. і(й) . - поєднується дві частини - еквіваленти:

-питальні речення: До кого мені звернутися і хто мені відповість?

-спонукальні речення: Нехай нас лихо оминає і наша радість хай живе!

-окличні речення: Які вірші складав Даніяр і як він їх читав!

-номінативні речення: Сміх і гріх. Але:І тихо,і тепло (повторювані сполучники).

-безособові речення з однотипними головними членами:

Страшно й весело. Але: Сіло сонце, і стало темнішати.

Учора хтось заспівав нам веселих пісень, звеселивши душу, - і сьогодні нам жить веселіше.

§ 2. Складнопідрядні речення

1. Кома.

Комою виділяються підрядні речення незалежно від їх місця по відношенню до головного: 1.1. , . - підрядне стоїть після головного речення.

Особливе задоволення від гри у шахи я одержую, коли маю гідного суперника, вмілого й наполегливого.

56

Діти, набігавшись на вулиці, зайшли в будинок, веселі, галасливі (відокремлені означення), - (несподіваний результат) і враз вони стихли, зачаровані виглядом дивної істоти.

§ 3. Безсполучникове складне речення.

1. Кома.

, , .

-частини безсполучникового речення виражають одночасність або послідовність подій чи

явищ:

Зашелестіло листя на деревах, похилилися трави, зарябів дрібними хвилями ставок.

-коли речення поширені;

-хоча б в одному з них є власні розділові знаки;

-речення відносно незалежні за змістом.

Яхочу сказати одне: якщо ви хочете свободи й радості, то ви не знайдете їх ніде навколо вас –

тільки в собі самих; скажіть собі, що це у вас є, - і це буде у вас; дійте так, наче вона ваша, - і вона буде вашою.

З висоти відкрилося море, живе, пінисте, вражаюче синє; біля берега на ньому чорніло кілька човнів, які здалеку здавались впаяними у прибій; жовта смужка піску у кількох місцях була розрізана скелями, які наче гралися з хвилями.

Північний вітер розганяв хмари, змивав пожовтіле листя з дерев, крутив його по дорозі; ще вчора нам передали прогноз: уночі заморозки, вдень сонце й вітер – так воно й було.

3. Двокрапка

: . (кілька дій відбуваються одночасно). пояснення (а саме?)

причина (бо, тому що)

Я не можу творити чудеса: (тому що) коли ти так говориш, ти уявляєш речі і їх властивості такими, якими я не можу їх уявляти; я взагалі не уявляю їх, бо знаю: (що саме знаю?) якщо буду це робити, то не зможу зробити нічого такого, що може бути для тебе незвичним.

4. Тире.

4.1. - .

причина наслідок умова висновок

Привезли на автомобілі пальне – і закипіла робота.

4.2. - . - протиставлення, зіставлення.

Не встигли зайти – уже розповідай.

Для вовка чи іншого хижого звіра сорока – немов найлютіший ворог, від якого ні сховатися, ні втекти.

Вітер – ніби кіннота в чистому полі, пронизливий, лютий.

Вправа 1. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1.Коли ми кажемо що нам буде боляче якщо інша людина близька чи далека не буде жити понашому ми п’ємо її кров.

2.Повертатися назад нам як і вчора зовсім не хотілося море було тихе ласкаве пісок теплий а шлях назад довгий і спекотний.

3.Не існує такої проблеми у якій не було б беззаперечного подарунка для тебе ти створюєш собі проблеми бо знаєш ці дарунки тобі вкрай потрібні.

57

4.Коли ми кажемо що нам буде боляче якщо інша людина близька чи далека не буде жити понашому ми п’ємо її кров.

5.Ще розважається час від часу холодний вітер, граючись снігом проліски вже тягнуться

назустріч сонцю.

6. Зовсім несподівано для себе він відчув себе щасливим саме тут, в тундрі ніщо мабуть так не розкриває людей як тяжка праця в екстремальних умовах.

7.Вимушена посадка, яка сталася у безлюдних районах включаючи й пустелю це не тільки пригода а й дуже серйозне випробування для екіпажу літака.

8.Наше життя як фільми ми беремо білети на ці фільми платячи за вхід тим що погоджуємося вірити в реальність простору і реальність часу ні те ні інше не є істиною але той хто не хоче платити цю ціну не може з’явитися на цій планеті чи на будь-якій іншій взагалі.

9.Повільно дуже повільно зулус прикритий щитом почав відповзати непомітно для лева той продовжував сидіти на місці зулус відповз кроків на п’ятнадцять скочив на ноги і п’ятий спис свиснувши пронизав лева мисливець переміг з п’ятьма списами у тілі лев піднятися вже не зміг.

10.Переді мною виникали мов уві сні знайомі рідні з дитинства картини то пропливало в височині весняне кочів’я хмаринок ніжних димчато-блакитних то проносилися з іржанням табуни на літні пасовиська і молоді жеребці чорні з диким вогнем в очах оббігали ніхто і ніщо здавалось не могло стримати їхній біг на ходу своїх маток.

Розділ 4. Пряма мова

§1. Пряма мова.

Пряма мова після слів автора:

1.А: “П.” Він нахилився й сказав: “Не варто, мабуть”.

2.А:”П!” Сержант скомандував: “Кругом!”

3.А:”П?” Хлопці зажурилися: “Надовго?”

Пряма мова перед словами автора:

1.“П”, - а. “Коли-небудь розповім,” – пообіцяв дідусь.

2.“П!” – а. “Виходьте!” – кричали з вулиці.

3.“П?” – а. “Сьогодні?” – поцікавився весело.

4.“П…” – а. “Колиб-то знати…” – зітхнула молодиця.

Пряма мова розірвана словами автора:

1. “П ( ), - а, - п”.

Перед словами автора ( ) не було знака або стояв один із знаків (,) (;) (-) (:) :

“Розумна людина, - подумав Лаврін, - а простих речей не второпає”.

2. “П, -а. – П.”

Обидва речення прямої мови закінчувалися крапкою:

“Не знаю як вам і дякувати – сипав словами старий. – Добре, що виручили, а то б довелося ноги топтати”.

3.“П! – а. – П”. “Стій! – крикнув люто. – Не втечеш!”

4.“П? – а.. – П”. “Яка робота? – спитав чемно. – За фахом?”

5.“П…- а. – П”. “Не знаю…- відповіла дівчина. – Вчора”.

У словах автора два дієслова із значенням висловлювання:

1. ”П, - а: - П”.

“Може не будемо поспішати, - втрутився Микола і додав, подумавши: - Дорога погана, краще почекати”.

Пряма мова у середині слів автора:

1.А:”П”, а. Сказав: “Завтра”, а сам не прийшов.

2.А:”П?” – а. Озирнувся він: “Що тобі?” – питає.

3.А:”П!” – а. Кричить мені: ” Чекай!” – а сам ледве йде.

4.А:”П…” – а. Повернувся: “Проживемо…” – промовив.

Діалог без слів автора:

58

§ 3. Цитати.

Цитати виділяються лапками:

1.Якщо цитати супроводжуються словами автора, розділові знаки ставляться, як і при прямій мові:

“Ц,” – а. “Тільки Дух, торкнувшись глини, може створити Людину,” – писав Сент-Екзюпері.

2.Якщо цитата стоїть перед словами автора, які починаються словами так говорить, так

описує, ось як відзначає й подібні, після лапок ставиться тільки тире:

“Ц!” – а. “Не животіти – жити!” – так формулює поет мету життя. “Ц?” – а. “Чи досить зробленого?” – ось як він ставить питання.

“Ц” – а. Якщо цитата закінчується крапкою, знак після неї не ставиться, а після неї перед словами автора ставиться тире:

“І в тих текстах мною були знайдені ключі до неземної мудрості” – так писав цар Соломон про “Книгу ключів”.

3. Якщо цитата вводиться в авторські слова як частина речення, перше слово пишеться з малої літери:

А “ц”. Ю. Сенкевич стверджує, що “найстрашніші перешкоди можна здолати, якщо люди солідарні в головному, якщо всупереч усьому, що їх роз’єднує, вони вірні спільній розумній меті”.

4.Якщо цитата наводиться не повністю, то пропуск слів позначається трьома крапками:

“Ц…” - а.

“Для літератури в мені не вистачає пристрасті і, таким чином, таланту…” - писав

А.П. Чехов.

“Ц… - а, - … ц … ц”.

“У наших талантах багато фосфору , але немає заліза… - цитує Чехова Ізмайлов, - …мило, талановито… і в той же час ви не можете забути, що вам хочеться палити”.

“…Ц”, - а.

“…Гюго не міг працювати, не маючи перед собою своєї бронзової собачки”, - стверджує автор.

“…ц”, – а.

“… моя фантазія потребує допомоги, моя сила уяви – підтримки”, – писав Вагнер Лісту.

59

5.Якщо вказівка на автора або на джерело цитати йде одразу за нею, то вона береться в дужки, а крапка ставиться після дужок:

“Той, хто пише про таємниці мовою, доступною кожному, - небезпечний божевільний” (Роджер Бекон).

6.Якщо вказівка на автора або на джерело цитати стоїть нижче, після цитати ставиться крапка:

“Рідна душа – це той, у кого є ключі від наших замків і до чиїх замків підходять наші ключі”.

Р. Бах.

7. Епіграфи пишуться без лапок, а вказівка на автора не береться в дужки:

Ми повинні зрозуміти й прийняти, кінець кінцем, що монополії на абсолютну істину ніхто не має. Кожен може бути не правий.

А. Кончаловський

8. Дослівні вирази, які вставлені в текст як члени речення, виділяються лише лапками:

Здається цілком слушним зауваження Л. Бурбо про те, що людина не може зробити щасливою іншу людину, “тому що щастя приходить зсередини”.

Частина ІІ. Вправи.

При виконанні вправ пам’ятайте, що розділові знаки призначені для членування речення за змістом, надання його частинам відповідних інтонацій, тому характер розділових знаків у деяких реченях є варіативним і буде залежати від того, яких інтонацій ви їм хочете надати. Особливу увагу зверніть на вживання таких пунктограм:

1.Кома у простому реченні:

-однорідні члени речення;

-вставні слова, словосполучення, речення;

-порівняльні звороти,

-відокремлені означення;

-дієприслівники та дієприслівникові звороти;

-обставини часу, місця, дії.

2.Кома у складному реченні:

60

-між реченнями у безсполучниковому складному реченні;

-між реченнями із сурядним зв’язком (і тоді, коли вони з’єднані єднальним сполучником);

-для виділення підрядних речень.

3.Двокрапка:

-після узагальнюючого слова перед переліком;

-між реченнями.

4.Тире:

-між підметом і присудком;

-між реченнями;

-на місці пропущеного члена речення;

-при протиставленні (речень, однорідних членів, присудків);

-для виділення вставних словосполучень і речень;

-після переліку перед узагальнюючим словом;

-після переліку, якщо перед ним є узагальнююче слово й речення ним не закінчується;

-між порівнюваними частинами;

-для означення паузи;

-для виділення прикладки, яка стоїть у кінці речення.

5.Крапка з комою;

-між реченнями у безсполучниковому складному реченні;

-між реченнями із сурядним зв’язком;

-між поширеними однорідними членами речення.

6.Збіг знаків (кома й тире, кома ставиться за одним правилом, тире – за іншим).

Вправа 1. У підкреслених місцях розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1.

1.Мисливець вийшов на узгірок і зупинився_не вірячи очам_на заході увесь степ_як ковдрою_був укритий світло-жовтим стадом антилоп_ вони увесь час рухалися_безладно_хаотично_поки одні пощипували траву_сотні інших підстрибували вгору_ наскакуючи на сусідів.

2.Він вийшов їм назустріч_та антилопи не змінили напрямок_так буває тільки під час переселення стада_скоро вони оточили мисливця з усіх боків_але вели себе мирно_намагалися_наскільки можливо_обійти його_деяким_однак_доводилося перестрибувати через найближчих антилоп.

3.Мисливець стояв_оточений незвичним ескортом_подвійним кільцем антилоп_яке_до того

ж_увесь час рухалося_одне кільце знаходилося на землі_друге_у повітрі_найближчі весь час стрибали від нього у гущу стада_яке_це було дуже дивно_не звертало на нього ніякої уваги.

2.

1.Приходячи до нас_капітан_комендант форту_щоразу показує на карті_як наближається ворог_і для нас то_мов казка про чарівну принцесу_ворог_однак_ніколи не досягає форту_піски засмоктують його_ніби річку_і ми називаємо його ворогом-привидом.

2.Нас захищає_перш за все_убогість нашого становища_і єдиний ворог_з яким ми маємо воювати_це тиша пустелі_начальник аеропорту раз у раз крутить грамофон_і тут_так далеко від життя_ музика промовляє до нас напівзабутою мовою_збуджуючи невиразний сум_так схожий на спрагу.

3.Пісок часто оманливий_здається_ніби твердий_та тільки-но сядеш_і загруз_старі солончаки_блискучі_як асфальт_часом не витримують ваги_літак сідає_біла кірка солі ламається_і ти опиняєшся у смердючій трясовині.

3.

1.Носоріг не давав ні напитися_ні скупатися_і слон розлютився_з ревом він кинувся вперед_підставив бивні під плечі носорога_ могутній ривок_і носоріг злетів у повітря_впав у воду_засопів_ висунувши наполовину голову з води_і знов_як і раніше_став на ноги і кинувся в атаку.

2.Слон знову підкинув носорога_той_шаленіючи_кинувся на слона_ намагаючись всадити йому між ребер свій ріг_так вони билися_поки вода не побіліла від піни_слон_вирішивши_очевидно_що у воді йому битися важче_зманеврував_позадкував у лощину_сподіваючись_що її стіни дадуть йому захист.