Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсовая.docx
Скачиваний:
85
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
652.03 Кб
Скачать
    1. Форми та види туризму

Досі немає чіткої загальноприйнятої класифікації туризму. Це пояснюється насамперед тим, що практично неможливо виокремити чисті форми і види сучасного туризму.

Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристських подорожей і розподілі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб туриста, одна з них переважає.

Форма туризму безпосередньо пов’язана з тим, чи перетинає кордон мандрівник. Таким чином виділяють міжнародний та внутрішній туризм.

Міжнародний туризм - це подорожі за межами держави, він буває в’їзним та виїзним.

Внутрішній туризм – це подорожі в межах країни.

Форми туризму за певними ознаками поділяються на різні види. До цих ознак відносять: мету, тривалість подорожі, вікові рамки, використаний транспорт та інше. Відповідно до цього виникають різні класифікації туризму. За метою подорожі виділяють наступні види туризму:релігійний (подорожі з метою поклоніння святим місцям), спортивний, агротуризм, наркотуризм, алкотуризм, екотуризм (пов'язаний зі збереженням природи), сафарі, благодійний, медичний (подорожі з метою лікування), оздоровчий (подорожі з метою фізичної і психологічної рекреації), з метою пологів, гастрономічний, пізнавальний, пригодницький, освітній (подорожі з метою освіти), ностальгічний, культурний (відвідування культурних обєктів), книжковий, музичний (відвідування музичних фестивалів), толкін туризм.

За ландшафтною і географічною ознакою: гірський, спелеотуризм, сільський, лісовий, сафарі.

За кількістю учасників на груповий та самостійний (сімейний відпочинок також вважається самостійним, оскільки колектив дуже згуртований).

За способом організації на організований та неорганізований.

За соціально-віковою ознакою: дитячій, юнацький, студентський, сімейний, дорослий, для людей з обмеженими можливостями та віком старше 65 років.

За тривалістю: короткостроковий (до тижня), середньостроковий (від тижня до 3 місяців), довгостроковий (від 3 місяців до року).

За видами пересування: автотуризм, мототуризм, вело, водний, парусний, кінний, лижний, пішохідний, гірський, спелеотуризм, комбінований [3, с. 86]. Різноманіття форм та видів туризму наведено в таблиці 1.2.

Таким чином, можна підкреслити різноманіття форм і видів туризму на сучасному етапі, що слугує вагомою базою для розширення інфраструктури туризму.

Таблиця 1.2

Форми і види туризму

Таблиця складена за матеріалами: [2, с. 35]

1.3 Соціально-економічні передумови розвитку туризму в країні

Німеччина - одна з найбільш розвинених країн світу та Західної Європи. Вона розташована в центрі Європи. На півночі країна виходить до Північного і Балтійського морів, на сході межує з Польщею і Чехією, на заході - з Нідерландами, Бельгією, Францією, Люксембургом, на півдні - з Швейцарією і Австрією, на півночі - з Данією.

Німеччина - етнічно однорідна країна. На кордонах з Нідерландами і Данією проживають кілька тисяч датчан і голландців. На сході - близько 100 тис. лужицьких сербів. Майже 5 млн. становлять емігранти з Туреччини, країн Центральної і Східної Європи, що приїхали сюди на заробітки і постійне місце проживання. Еміграція доповнює комплекс соціальних і політичних проблем, тому урядом прийнята система законодавчих заходів щодо регулювання міграційного потоку [5, c. 266-267].

Незважаючи на великі людські втрати під час Другої світової війни (10 млн. чоловік), кількість населення країни відновилося, зокрема, завдяки поверненню репатріантів - німців, що опинилися на територіях інших держав після зміни кордонів. Повернення "етнічних німців" продовжується, зокрема, з території Росії і Казахстану. Динаміку росту населення після війни можна відстежити за допомогою рисунка 1.3

Рис. 1.3 Динаміка росту населення Німеччини: [7, с. 9]

Транспортна система Німеччини добре розвинена. Вона забезпечує не тільки внутрішні перевезення, а й транзитні, оскільки країна знаходиться в центрі Європи. Німеччина бере участь у створенні Європейської системи автострад і транс’європейських швидкісних залізниць. Вантажо-і пасажироперевезення здійснюються залізницями, автошляхами і водними шляхами. На водний транспорт припадає близько 20% вантажоперевезень, що виділяє країну за цим показником у Європі. Найбільш важливу роль відіграє річкова система Рейну. Канал Рейн - Везер дав вихід Руру до Північного моря в межах державної території. Середньо-канал, перетинаючи територію з заходу на схід, сполучає річки півночі в єдину транспортну систему. Побудований в 90-і роки канал Рейн-Майн-Дунай сполучає Північне і Чорне моря, утворюючи транс’європейську водну магістраль. Від північного порту Кіль починається глибоководний Кільський канал, за значенням поступається тільки Суецькому і Панамському. Поромні переправи з'єднують Німеччину з Данією, Швецією, Фінляндією, Литвою.

Німеччина - високорозвинена індустріальна держава. При обмежених сировинних ресурсах економіка країни великою мірою орієнтована на експорт. Визначальним чинником досягнення високої конкурентоздатності створюваної продукції стало забезпечення її високої якості. В останнє десятиріччя відзначається зростання економічних показників, що свідчить про динамічний розвиток господарського комплексу країни.

Валовий національний продукт 2307,20 млрд. євро, третє місце у світі за потужністю національного господарства. Приріст ВНП становив +2,7%. Валовий внутрішній продукт на 1 душу населення становив 28012 євро.

Структура ВНП: послуги – 69,2%, промисловість і будівництво –29,9%, сільське господарство –1,0%.

Експорт (2006 р.) – 896,05 млрд. євро. Товари, що експортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метал і сталепрокат, продукти харчування, текстиль. Регіони промисловості виділені на карті (Додаток А).

Основні партнери по зовнішній торгівлі – країни ЄС 56.4%, США 9,4%, Японія 1,9%. Частка ФРН у світовому імпорті – 9%, в експорті – 11%. В останні роки роз ширюються зв'язки з країнами Центральної Європи. У країни, що розвиваються, Німеччина постачає машини та обладнання, а одержує звідти сировину та напівфабрикати.

Імпорт: 731,48 млрд. євро. Товари, що імпортуються: верстати, автомобілі, хімікати, метали, текстиль.  Імпорт з країн: ЄС 52,2%, США 8,1%, Японія 4,9%. За статистикою Німеччина займає за ІРЛП – 5-те місце [8, с. 9].

Туризм в Німеччині забезпечує 8 відсотків ВВП країни. Поряд з торгівлею це - найбільший сектор у сфері послуг[11, с. 7]. Тут діють в основному підприємства малого і середнього бізнесу, що відкриває широкі можливості для підприємців-початківців. Щорічно Німеччину відвідують близько 18 млн. туристів. Найбільш популярні серед зарубіжних туристів німецькі міста - Берлін, Мюнхен, Гамбург і Баден-Баден. Галузь туризму займає друге місце після автомобілебудування. Слід зазначити, що Німеччина стає все більш популярним туристським напрямком.

Загалом варто зазначити високий рівень розвитку Німеччини в порівнянні з іншими країнами Європи та світу. Не зважаючи на відносну сировинну бідність їй вдається займати перші місця у світових рейтингах за рівнем життя населення та оборотами виробництва.