Зміст

с.

Анотація…………………………………………………………………....4

1 Характеристика виробництва і режим роботи дільниці…………….6

2 Розрахунок необхідної кількості устаткування та коефіцієнтів

його використання………………………………………………………....8

3 Розрахунок чисельності штату дільниці…………………………….12

4 Розрахунок площі дільниці……………………………………………15

5 Розрахунок вартості основних виробничих фондів………………..16

6 Розрахунок фонду оплати праці……………………………………..17

7 Розрахунок потреби в енергетичних ресурсах……………………..21

8 Розрахунок виробничої собівартості виробу……………………….24

9 Розрахунок показників економічної ефективності запропонованих рішень…………………………………………………………………….26

10 Техніко-економічні показники дільниці……………………………29

Література………………………………………………………………..31

Анотація

Тема курсової роботи підвищення продуктивності праці за рахунок впровадження нового технологічного процессу на дільниці виготовлення виробу.

Впровадження за рахунок впровадження нового прогресивного устаткування дозволило знизити трудомісткість на ( Ктр, формула 36 ) %, підвищити продуктивність праці за рахунок зниження трудомісткості на

( Рпл, формула 37 ) %, умовно – вивільнити основних робітників за рахунок зниження трудомісткості в кількості ( Вч, формула 38 ) осіб, з економити фонд оплати праці за рахунок вивільнення основних робітників на ( Ефоп, формула 40 ) грн., знизити собівартість виробу на ( Кс, формула 42 ) %.

Ефективність використання капітальних вкладень на дільниці складає

( Ер, формула 46 ), що більше ніж нормативна, Ен = 0,15 грн., строк окупності капітальних вкладень складає ( Т, формула 49 ) років, що менше ніж нормативний, Тн = 6,67 року.

Виходячи з розрахунків можливо зробити висновок про доцільність впровадження нового прогресивного устаткування.

1 Характеристика виробництва і режимів роботи дільниці

Виходячи з маси конструкції та річної програми випуску виробництво дільниця відноситься до серійного типу, що має обмежену номенклатуру продукції, виготовлення окремих виробів партіями повторяється, загальний їх випуск може бути досить великим.

При проектуванні дільниці застосовується не потоковий метод організації виробництва, якому властиві ознаки: на робочих місцях оброблюється різні за конструкцією і технологією виготовлення предметів праці бо кількість кожного з них не велика і не достатня для нормального завантаження устаткування; робочі місця розташовуються однотипним технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій; предмети праці переміщуються складними маршрутами. Залежно від номенклатури виробів і їх кількості застосовується предметно – груповий метод організації виробництва. Суть його полягає в тому, що вся сукупність предметів праці розподіляється на технологічно подібні групи, обробка предметів кожної групи здійснюється приблизно за однією технологією і потребує однакового устаткування, що дозволяє створювати для обробки предметно – спеціалізовані дільниці, підвищувати рівень механізації і автоматизації виробництва.

Ефективний фонд часу роботи устаткування Fефо, годин, розраховується за формулою

Fефо = ( ( Дк – Двс – Двих ) * tзм – tск ) * S * ( ά / 100 ), ( 1)

де Дк – кількість календарних днів за рік, дні;

Дсв, Двих – кількість святкових і вихідних днів за рік, дні;

S – кількість змін;

tзм – тривалість зміни, годин;

tск – кількість скорочених годин, годин;

ά – втрати робочого часу на ремонт і переналагодження устаткування,%.

Fефо = ( ( 366 – 10 – 105 ) * 8 – 7 ) * 2 * ( 1 - 2 / 100 ) = 3922

Ефективний фонд часу роботи одного середньосписковоо робітника Fефр, годин, визначається за формулою

Fефр = ( ( Дк – Дсв – Двих ) * tзм - tск ) * ( 1 - Рн / 100 ), ( 2)

де Рн – невиходи робітників за поважними причинами,%.

Fефр =( ( 366 – 10 – 105 ) * 8 – 7 ) * ( 1 - 8 / 100 ) = 1841

2 Розрахунок необхідної кількості устаткування та коефіцієнт його використання

Для розрахунку кількості робочих місць, устаткування, чисельності робітників і інших техніко – економічних показників необхідно скласти відомість трудомісткість річної виробничої програми і занести до таблиці 4 .

Таблиця 1 – Відомість трудомісткості річної виробничої програми

Операція техпроцеса	Програма випуску за рік, Nріч, шт.	Розряд	Норма часу,шт., хвилин	Трудомісткість, нормо – годин
				Деталь-представ ник, Тпр	Дованта ження, Тдов	Разом, Тзаг
1	2	3	4	5	6	7
005 Токарна	29000	3	4,52	2185	10100	12285
010 Токарна		3	4,39	2122	11700	13822
015 Свердлув.		3	2,43	1175	9500	10675
020 Шліфув.		3	2,04	986	6200	7186
025 Шліфув.		3	1,62	783	7200	7983
Разом	х	х	15	7251	44700	51951

Необхідна кількість робочих місць для виконання виробничої програми Ср, одиниць, визначається за формулою

Ср = Тзаг / Fефо, ( 3)

де Тзаг – загальна трудомісткість робіт, нормо – годин;

Fефо – ефективний річний фонд роботи устаткування, годин;

Ср005 = 12285 / 3922 = 3,13

Одержана кількість округлюється до ближнього числа і визначається прийнята кількість робочих місці ( Спр ).

Коефіцієнт завантаження робочих місць Квик, визначається за формулою

Квик = Ср / Спр, ( 4 )

Квик005 = 3,13 / 4 = 0,78

Дані розрахунку по визначенню кількості робочих місць і устаткування зводиться в таблицю 2.

Таблиця 2 – Кількість робочих місць і устаткування на дільниці

Найме- нування робочих місць	Загальна труд-омісткість, нормо- годин	Ефектив- ний фонд часу роботи устатку-вання, годин	Кількість робочих місць,одиниць		Квик	Комплек- тація одного робочого місця (модель устаткував-ння	Кількість устатку- вання, одиниць
			Ср, розра- хова-на	Спр, прий- нята
1	2	3	4	5	6	7	8
005 Токарна	12285	3922	3,13	4	0,78	16К20Ф3	4
010 Токарна	13822	3922	3,53	4	0,88	16К20Ф3	4
015 Свердлув.	10675	3922	2,73	3	0,91	2С132ПМФ2	3
020 Шліфув.	7186	3922	1,84	2	0,92	3М151ВФ2	2
025 Шліфув.	7983	3922	2,03	3	0,67	3Д741ВФМ10	3
Всього	51951	3922	13,25	16	0,82	х	16

Середній коефіцієнт завантаження робочих місць Ксер.вик, визначається за формулою

Ксер. Вик = ∑Ср / ∑ Спр, ( 5 )

Ксер. Вик = 13,25 / 16 = 0,82

Таблиця 3 – Зведена відомість необхідної кількості устаткування,його потужності та вартості

Наймену- вання устатку- вання	Тип, модель	Кіль- кість устат- кування, одиниць	Потужність, кВт,годин		Вартість одиниці устаткування,грн.			Загаль- на вартість устатку- вання, грн
			оди-ниці	зага- льна	оптова ціна	доста-вка	разом
1	2	3	4	5	6	7	8	9
005 Токарна	16К20Ф3	4	11,0	44	52000	5200	57200	228800
010 Токарна	16К20Ф3	4	11,0	44	52000	5200	57200	228800
015 Свердлув.	2С132П МФ2	3	2,2	6,6	43500	4350	47850	143550
020 Шліфув.	3М151В Ф2	2	10,0	20	64000	6400	70400	140800
025 Шліфув.	3Д741ВФ М10	3	15,0	45	62500	6250	68750	206250
Разом	х	16	х	159,6	х	х	х	948200

3 Розрахунок чисельності штату дільниці

До штату працюючих на дільниці відносяться:

• робітники ( основні і допоміжні );

• керівники;

• спеціалісти;

• службовці.

3.1 Розрахунок чисельності основних робітників

Чисельність основних робітників Чо, осіб, розраховується за формулою

Чо = Тзаг / ( Fеф.р * Квн)

де Fеф.р – ефективний фонд часу роботи одного робітника, годин;

Квн – коефіцієнт виконання норм виробітки.

Ч005=12285 / ( 1841 * 1,1 ) = 6,06 = 7, Токар

Ч010= 13822 / (1841 * 1,1 ) = 6,82 = 7, Токар

Ч015=10675 / (1841 * 1,1 ) = 5,27 = 6, Свердлувальник

Ч020=7186 / (1841 * 1,1 ) = 3,54 = 4, Шліфувальник

Ч025=7983 / (1841 * 1,1 ) = 3,94 = 4, Шліфувальник

∑Ч045=7+7+6+4+4 = 28

3.2 Розрахунок чисельності допоміжних робітників

Чисельність допоміжних робітників Ч доп, осіб, розраховується за збільшуваним методом,тобто у відсотковому відношені від чисельності основних робітників, за формулою

Ч доп = ∑ Чо * ( 20 / 100)

Ч доп = 28 * ( 20 / 100 ) = 6

Одержані розрахунки заносять в таблицю 4.

Таблиця 4 – Відомість виробничих робітників дільниці

Назва професії	Чисель-ність осіб	Розряд робітника
		2	3	4	5	6
1 Основні робітники
Токар	14		14
Фрезерувальник
Свердлувальник	6		6
Шліфувальник	8		8
Разом	28		28
2 Допоміжні робітники
Слюсар-ремонтник	2					2
Транспортний робітник	2			2
Налагоджувальник	2				2
Разом	6			2	2	2
Всього	34		28	2	2	2

Середній розряд робітників R сер, визначається за формулою

R сер = ( (∑Ri * Чi ) /∑ Чi ), ( 8 )

R сер.о = 3

R сер.д = 5

3.3 Розрахунок чисельності керівників, спеціалістів і службовців

Для керівництва і організації роботи на дільниці необхідно встановити

чисельність керівників, спеціалістів і службовців.

Їх чисельність встановлюється у відсотковому відношенні до загальної чисельності виробничих робітників ( основних і допоміжних робітників ).

Керівники і спеціалісти – 10 – 12 %;

Службовці – 4 – 5 %.

Ч к,с = ( 28+6 ) * 0,1 = 4

Ч сл = ( 28 + 6 ) * 0,05 = 1

На підставі розрахунків складається зведена відомість тих, хто працює на дільниці.

Таблиця 5 – Зведена відомість чисельності працюючих на дільниці

Категорія працюючих	Чисельність,осіб	Середній розряд робітника	Місячний оклад,грн.
1	2	3	4
1 Основні робітники	∑ Чо 28	R сер.о 3	-
2 Допоміжні робітники	Чдоп 6	R серд 5	-
3 керівники	Чк 2	-	1950
4 Спеціалісти	Чс 2	-	1600
5 Службовці	Чсл 1	-	1200

Продовження таблиці 5

Разом

Чпр 39

-