1. У радянській журналістиці до питання про фун-ції змі підходили дуже спрощено. Чому на вашу думку?

Питання про функції журналістики є архіважливим і давно увійшло в предмет теорії журналістики як науки про її найзагальніші властивості й найголовніші закономірності розвитку. I це зрозуміло: адже функції журналістики - це сукупність її обов'язків перед суспільством і характер їх виконання, це та роль, яку відіграє журналістика як соціальний інститут щодо соціуму як цілого. У відповідності з функціями журналістики стають зрозумілими місце й призначення органів масової інформації в суспільстві, а відтак, - і характер діяльності фахівців мас-медіа.

У радянській теорії журналістики дане питання розглядалося спрощено.

Найважливішим методологічним орієнтиром тут оголошувалося ленінське визначення газети як колективного пропагандиста, колективного агітатора й колективного організатора, а, отже, й функції журналістики зводилися до трьох: пропагандистської, агітаційної та організаторської.

Сьогодні ж цілком очевидно, що такий підхід не тільки не вичерпує всього розмаїття даної проблеми, але більше того - обмежує її лише політичною сферою.

У новітній українській теорії журналістики це питання жваво обговорюється. Висловлюються різні точки зору, як це й належить у порівняно молодій науковій галузі. Обмін думками, з одного боку, повинен привести до більш-менш усталених уявлень з цієї проблеми, а, з другого боку, сприяти народженню обґрунтованих якісних авторських концепцій, адже ми давно розпрощалися з радянськими часами, коли гуманітарна наука могла мати тільки колективний характер, і знову повернулися до пошанівку персональних надбань. Оглянемо стисло наявні теоретичні погляди.

У світовій журналістикології питання про функції журналістики традиційно входить до числа найважливіших наукових проблем. Вальтер Гаґеманн у праці "Газета як організм" (1950) описав п'ять функцій преси:

• інформувати,

• впливати на публіку,

• рекламувати товари,

• розважати читача,

• повчати його

Автори знаменитого дослідження "Чотири теорії преси" (1956) американські дослідники Фред Сіберт, Теодор Петерсон та Уїлбур Шрамм вважали, що в суспільстві преса виконує сім функцій. Вона мусить:

• служити політичній системі, забезпечуючи її інформацією,

• обговорювати громадські справи,

• просвіщати публіку, аби зробити її здатною до самоуправління,

• захищати права особи перед урядом,

• служити економічній системі, з'єднуючи покупця й продавця товарів за допомогою реклами,

• забезпечувати розваги читачів,

• підтримувати свою власну фінансову незалежність, щоб уникнути тиску на інформаційну діяльність будь-яких приватних інтересів .

Автор дослідження "Вступ до журналістики. Дослідження "четвертого стану" в усіх його проявах" (1961) Фразер Бонд нарахував чотири функції журналістики:

1. інформувати,

2. пояснювати й витлумачувати події,

3. керувати читачем,

4. розважати публіку.

5. Додатковою функцією цей науковець вважав рекламу

Найбільш повно на сьогодні функціональна концепція журналістики викладена в книзі американського ученого Деніса Маккуейла "Вступ до теорії масової комунікації" (1987). Узагальнивши погляди попередників - своїх співвітчизників Г. Лассуелла, Ч. Р. Міллса, він запропонував таку схему функцій журналістики. Вона зобов'язана:

• Інформувати:

1. забезпечувати інформацією про події в країні й світі;

2. сигналізувати про стосунки з владою;

3. полегшувати оновлення, адаптацію і прогрес.

• Корелювати:

1. пояснювати, інтерпретувати і коментувати зміст подій та новин;

2. забезпечувати підтримку існуючої влади і норм

3. соціалізувати; координувати різні форми діяльності

4. домагатися консенсусу;

5. встановлювати пріоритетність і сигналізувати про відносний статус.

• Забезпечувати спадковість:

1. виражати панівну культуру и визнавати субкультури і нові культурні впливи;

2. формувати й підтримувати спільність цінностей.

• Розважати:

1. забезпечувати розваги, відволікання, засоби розслаблення;

2. знижувати напруженість у суспільстві.

• Мобілізувати:

1. в громадських цілях проводити кампанії, що стосуються питань політики, війни, економічного розвитку, зайнятості, іноді релігії .

2) Як це питання розглядається в світовому журналістикознавстві?( Москаленко, Владимиров, Прохоров, Корнокосенко,Михайлин) Які фун-ції виділяють зазначені науковці?