19 Століття - століття народження особливих підприємств по збиранню та пересиланню інформації -

телеграфних агенств. Їх єдина турбота - забезпечувати газети останніми новинами. Тубота єдина, але ж

надзвичайно клопітка.

У 1825 р. виникає французьке агенство - Гавас, в 1848 р. - перше північноамериканське агенство -

Асошиейтед Прес, в 1849 р. - англійське агенство Рейтер. В Росії перше агенство - РТА - створено в 1894 р.

У 1895 р. відбулися дві події, які поклали початок новим типам журналістики. 25 квітня (7 травня за

новим стилем). А.Попов на засіданні Російського фізико-хімічного товариства доповідав про свій винахід

грозовідзначника - прообразу радіоприймача. А через півроку 28 грудня брати Люмьєр у Парижі в “Гранд-

кафе” на бульварі Капуцинів провели показ “Живої фотографії” - провісниці документального кіно та

тележурналістики.

Питання 9

Складові журналістської творчості

ЛЮДИНА З ПЕРОМ У РУЦІ, - це людина, яка постійно трудиться, працює над собою, все життя

вчиться, удосконалюючи свої знання та відточуючи розум. Майстри народжуються у процесі поєднання природних здібностей, знань, наполегливої праці, терпіння. Освіченість, начитаність, інтелектуальна грамотність і підкованість. Вміння спілкуватися, приветати до себе людей. Розуміти психологію. І тд.

Спостережливість - складова частина професійних здібностей журналіста Вимоги, які ставить професія журналіста

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЇ ЖУРНАЛІСТА:

1. “Не вчини зла!”.

2 .Будь гуманним.

3 Будь порядним.

4. Будь чесним і правдивим.

5.Будь простим і скромним.

6.Завжди підтримуй у собі бажання писати.

ВИМОГИ ДО ПРОФЕСІЇ ЖУРНАЛІСТА:

1.Глибина аналізу, широта висвітлення та вагомість узагальнення.

2.Відповідальність за кожне написане слово.

3.Обгрунтованість виступу.

4.Соціальна актуальність виступу.

5.Оперативність у роботі.

6.Талант.

Питання 10

Потоки інформації

офіційна інформація: промови, постанови. звіти, розпорядження , резолюції, виступи - все це

приходить до газети офіційно. Ця інформація не підлягає редагуванню, змінам, скороченням редакції;

подієва інформація: оперативні повідомлення приходять з двох джерел: готові з телетайпу від

інформаційних агенств та від власних кореспондентів. Без подієвої інформації не виходить жоден номер;

власне публіцистика: це аналітичні матеріали різних жанрів: від коментаря до статей, оглядів,

очерків;

ділова інформація: різного роду поради, консультації, виступи спеціалістів, Тут можуть бути і

малюнки, і схеми;

естетична інформація: підбірки поезії, тексти та ноти пісень, уривки із творів;

довідкова інформація: програми радіо та телепередач, погода, репертуар театрів, кіно, розклад руху

поїздів, лотереї;

реклама..

Питання 11. Що таке публіцистика

Публіцистика - серцевина самої журналістики, літературний прояв самої суті

нашої професії. І коли ми ведемо розмову про публіцистику, про її природу, про талант публіциста в

сучасних умовах, ми говоримо про суть і покликання журналіста.

Слово “публіцистика” - від латинського publicus - громадський, суспільний, - не однозначне.

Вивчення семантики та етимології слова показує, що воно неодинаково розповсюджене в різних мовах.

Спочатку публіцистом називали людину, яка виступала публічно з правових проблем. Потім

етимологія слова розширилася і публіцистом почали називати кожного, хто виступав з актуальних

суспільно-політичних питань у періодичній пресі. У деяких країнах так називають агента торгової реклами.

У слов”янських мовах слово “публіцистика” вживається в широкому і більш вузькому, власному,

значенні. Відчуваючи цю неоднозначність терміну, деякі дослідники пропонують розрізняти публіцистику

як рід літератури та як вид творчості. Інші - вживають відповідні епітети “ділова”, “художня”,

“письменницька”...

Великий енциклопедичний словник дає одне значення - сукупність творів, присвячених актуальним

проблемам та явищам нашого життя. Публіцистика носить політичний характер. Вона відіграє важливу

політичну та ідеологічну роль, впливаючи на діяльність соціальних інститутів, служить засобом суспільного

виховання, агітації та пропаганди, засобом організації та передачі соціальної інформації.

Публіцистика існує у словесній (письмовій та усній), графічно-образотворчій (плакат, карикатура),

фото та кінематографічній (документальне кіно, телебачення), театрально-драматургічній, словесно-

музичній формах. Нерідко публіцистика проникає у художні та наукові твори.. До публіцистики в широкому

значенні слова чи публіцистики як роду літератури і як виду творчості часто причисляють всі публічні

виступи на актуальні суспільно-політичні теми. В цьому розумінні публіцистика не єдине ціле утворення,

але може вивчатися і в історичному, і в теоретичному, і в практичному аспектах.

Публіцистика у вузькому значенні, власне публіцистика - своєрідний вид літературної творчості з

певними характерними особливостями та внутрішніми закономірностями. Сьогодні вона, як уже

говорилося, один із потоків журналістської інформації разом з офіційною, подієвою, діловою, естетичною,

довідковою інформацією та рекламою.

Сучасна наука намагається шляхом складного теоретичного аналізу визначити природу публіцистики,

шляхом визначення її функцій, або, інакше, її суспільного призначення, предмету, змісту та форми, а також

специфічних особливостей методу. Осмислення документів, публіцистичних праць, критичний аналіз

творчості самих публіцистів, теоретиків журналістики дають можливість зробити висновок, що

специфічним для публіцистики способом реалізації її функції є формування громадської думки. 32

Публіцист повинен встигати за подіями, робити висновки, аналізувати досвід та уроки сьогоднішньої

історії, щоб вони стали потрібними і завтра.

Отже, мета публіцистики не лише повідомлення актуальних новин аудиторії читачів, але і

формування свідомості громадян. Публіцист завжди прагне до певних практичних результатів, досягнення

не просто змін свідомості, але і бажаних соціальних вчинків.

Цієї мети не досягти ніколи одним лише простим підбором чи описом фактів - необхідний аналіз

дійсності та синтез, систематизація та співставлення, глибоке усвідомлення та цілеспрямований вплив на

розум та почуття.

Питання 12. Своєрідність предмету відображення

Своєрідність предмета відображення дійсності публіцистикою в тому, що публіцист будь-яку тему

повертає до нас тим боком, що торкається багатьох людей. Публіцист розкриває суспільне, соціальне,

політичне значення явища, соціологічний, морально-етичний, філософський і в кінечному результаті

людинознавчий аспект будь-якої проблеми.

Питання 13

Об’єкт публіцистики

Об”єкт публіцистики - реальна суспільна дійсність у всій складності та взаємозв”язках (включаючи

виробництво, економіку, право, науку, побут, мораль і т. ін.)

Питання 14...

Зміст і форма публіцистичного твору. Вимоги до журн твору

Дуже важливі співвідношення змісту та форми твору. ЗМІСТ публіцистичного твору включає в себе

два елементи: відбиття у свідомості суб”єкту специфічного предмету та його осмислення, оцінка.

У кожній статті необхідно шукати нові думки, бо саме вони - сіль публіцистики. Це дуже важко, але

це необхідно зробити хоча б лише із поваги до справи, якій служиш, ну і, звичайно, до самого себе.

1.СОЦІАЛЬНА ГОСТРОТА ТА ЦІЛЕСПРЯМОВАНІСТЬ. Вона випливає із особливостей журналістики як виду суспільно-політичної діяльності. Працівник мас-медіа повинен зважувати можливий соціальний резонанс будь-якого виступу. Головна мета його твору - інформаційного чи аналітичного, позитивного чи негативного - впливати на суспільну свідомість, зміну, утвердження чи посилення соціальних установок,

активізувати людину, спонукати її до дії, до виправлення недоліків, примноження успіхів. Журналіст повинен відчувати настрій і погляди своїх читачів, швидко реагувати на ті чи інші події, розуміти суспільні

процеси.

2.актуальність і оперативність.

Актуальність журналістського твору випливає з того, що мас-медіа повинні щоденно відгукуватися на те, що є новим, що сьогодні хвилює людей. Саме слово “актуальний” (від латинського - асtualis) - справжній, теперішній, сучасний, означає важливий у даний час, назрілий і такий, що вимагає вирішення. У журналіста повинен бути вироблений постійний інтерес до того, що ми називаємо “злобою дня”. АКТУАЛЬНІСТЬ таОПЕРАТИВНІСТЬ не тотожні, але взаємопов”язані поняття. Актуальність передбачає і своєчасність подачі інформації, бо завтра новина втратить інтерес. Звідси необхідність ОПЕРАТИВНОСТІ. Оперативною є така

робота, коли зможеш вчасно підготувати і донести до реціпієнта ту чи іншу інформацію. Отже, ОПЕРАТИВНІСТЬ – це уміння безпосередньо швидко, уміло і вчасно виконати поставлене завдання. АКТУАЛЬНІСТЬ – це уміння відшукати і зробити справу надзвичайно важливу для даного

моменту.

3. дОКУМЕНТАЛІЗМ. Журналістський твір, від

інформації на три рядки до великого за розміром нарису, будується на справжніх достовірних фактах. Слід розрізняти факт реальний та факт відображений. Під об”єктивним фактомрозуміють стан реальних даних,

незалежних від нашої свідомості. У відображеному факті завжди є частка суб”єктивного. Навіть елементарний факт може бути відтворений неточно. А причини помилок найрізноманітніші.: сприймання на

слух, перекручення, поспіх... \

4 ПОВТОРЮВАНІСТЬ ТЕМ, АЛЕ - НЕПОВТОРНІСТЬ ЖИТТЯ ТА ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ з року в рік приходить до нас День Знань, перше вересня, повторюється робота приймальної комісії, літня і зимова сесії, розподіл спеціалістів. Але життя не стоїть на місці, змінюється. І сьогоднішня сесія не схожа на минулорічну, як набір абітурієнтів-1999 не схожий на набір 2000 року. Життя неповторне, неповторні

індивідуальності журналістів - а значить, і їх висновки, їх рекомендації.

Питання 15.

Головна ф-я публіцитики. Поняття про публіцистичний метод

1. формувати громадську думку,

2. викликати зміни або консервувати в суспільній свідомості критерії та оцінки соціальних подій..

Слово “метод” у перекладі з грецької означає “шлях до чогось”. Під методом прийнято розуміти

спосіб досягнення необхідних людині результатів у пізнанні, практичній діяльності.

Метод розрізняють філософський та спеціальний. Спеціальні методи дуже різні, але умовно їх можна

поділити на спеціальні “ та “загальнонаукові”.

До загальнонаукових відносять: індукцію та дедукцію, аналіз та синтез, аналогію та порівняння,

спостереження і експеримент. Публіцистичний метод відносять до спеціальних. Публіцистичний метод

складається із двох складових - метод вивчення (система прийомів пізнання дійсності) та метод викладення

(система прийомів донесення до аудиторії потрібних знань (це і оповідання, і аргументація, і переконання).

Що об”єднує провідні публіцистичні твори? Прагнення досягти поставленої мету (для цього

досліджують свіжі, взяті прямо із життя факти і явища). Далі автор роздумує над тим, як він до цих

висновків дійшов. Публіцист мислить абстрактно-логічно, ясно та образно викладає необхідний матеріал.

Ще одна дуже важлива особливість публіцистичного методу - його “лабораторність”. Публіцист

немов би думає вголос. Оскільки йому необхідно переконати читача, він виставляє на його суд не лише

результат, а й сам процес пошуку істини з його труднощами, сумнівами, навіть помилками. “Лабораторія”

публіциста на відміну від “лабораторії” вченого відкрита для всіх. Особливо це характерно для мистецтва

телепубліциста - він мислить на очах у глядача.

Ще одна особливість публіцистичного методу - сплав поняття та образу. Уже в процесі зародження

задуму автора твору, збору матеріалу зливаються воєдино процес життєвих спостережень, логічного аналізу

дійсності та визрівання образних елементів та деталей. І процес цей неможливо розкласти поличками. Бо

така психологія процесу творчості.

Талант - рідкість.Ще більша рідкість - талант публіцистичний. Публіцистика вимагає мужності,

талановитості, грунтовності знань, досвіду, уміння оригінально мислити, яскраво викладати свої думки.

Який же загальний висновок? Публіцистика - це твори, в яких оперативно досліджуються і

узагальнюються із соціальних позицій актуальні факти і явища з метою впливу на громадську думку,

громадську свідомість. При цьому публіцист використовує своєрідне поєднання логічно-абстрактного та

конкретно-образного мислення, впливає на розум і почуття своїх читачів, формує їхні ідейні переконання.

Публіцистика виникла задовго до народження періодичної преси. Вона невідривна від науки, інших

потоків журналістської і взагалі соціальної інформації, постійно відчуває їх вплив, і в свою чергу, впливає

на них. Таким чином, ми маємо право говорити не лише про публіцистику як певний вид творчості, а і про

публіцистичність журналістики.

Публіцистичність - це певні тенденції, манера письма, певні стильові особливості, характерні й іншим

потокам журналістської, в тому числі і подієвої, інформації, деяким видам наукових праць, творів художньої

літератури, мистецства. Публіцистичність виникає тоді, коли автор прагне схвилювати читача, вплинути на

його свідомість, викликати відповідну реакцію, змінити поведінку людини, закликати її до активної дії.

Поняття публіцистичності того чи іншого виступу органічно включає широке громадське звучання, гарячу

зацікавленість, відкриту тенденційність, проблемність, полемічність, і специфічну, присутню лише

публіцистиці, образність. Будь-який виступ, звернений до широкої аудиторії, переданий за допомогою того

чи іншого засобу масової інформації, що виконує в яуійсь мірі публіцистичні функції, стає публіцистичним.