Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пункт., впр. 1,2,3, А-4.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
178.18 Кб
Скачать

Вправа 2. Розставте розділові знаки і поясніть їх уживання.

1.

  1. Спорядження з яким зулус пішов на лева було дуже простим шість асегаїв коротких тонких списів та щит міцний і легкий схожий на невеликий човен йти на лева з такою зброєю було як нам здавалося чистим самогубством.

  2. Зулус однак не кваплячись підійшов до лева і не більше ніж з двадцяти кроків кинув списа короткий свист і спис затремтів у боку звіра рикнувши лев як травинку зламав дерево у два стрибки опинився біля мисливця і стривожений завмер той щез.

  3. Розчарований лев повернувся і пішов але недалеко зулус який після кидка списа ліг на землю накрившись щитом скочив на ноги і знову влучно метнув асегай лев розлючений спантеличений знову кинувся на людину, але зулус як і раніше знову щез так повторювалося ще двічі.

2.

  1. Проте я не такий і нещасний спрага од якої загустіла кров ледве тече в тілі пронизливий холодний вітер оніміле в піску тіло за всіма цими муками я бачу покладенні на музику втому і марення схожі на трохи жорстоку чарівну казку.

  2. Помираючи в пісках я думав що мені зрештою випала краща доля якщо б я повернувся все почалося б спочатку а у містах я впевнений немає людського життя.

  3. Я забув лежачи тут у піску в серці пустелі де живе на землі мій рід і намагаюсь відшукати його гадаю що це однак важливіше ніж вибирати у якому мюзик-холі провести вечір.

  4. Одному дається певний шматок хліба щоб ніщо не заважало йому творити а він засинає завойовник здобувши перемогу стає легкодухим щедрий коли бідніє перетворюється на скнару.

3.

  1. Щоправда зимою й літом до нього знаючи його відлюдькувату вдачу ніхто не навідувався ранньої ж весни і восени однак ходять запрошують садити дерева ягідні кущі прищеплювати робити коротше кажучи все що пов’язане з деревами й кущами бо садівник він був про це знали усі в окрузі неперевершений.

  2. Лежачи без сну це відбувалося уже мабуть тиждень він відчував позаду себе провалля часу чорне похмуре щоночі його навідували спогади про минуле давнє й близьке здавалось що ці спогади однак були наче не його власними а чиїмись чужими ніби він сам того звичайно не бажаючи привласнив їх.

  3. Ранок після таких ночей важких безсонних приносив полегшення бажане очікуване це було як нове народження все навкруг звуки в будинку й гамір на вулиці й свіжий вітер та й необхідність щось робити все це було знайоме надійне він полегшено зітхав реальний світ наповнював душу певністю буття.

4.

  1. Перевалили трохи зачепивши вершину гребінь полетіли на рівнину через сім хвилин нова аварія з трубок радіатора які вночі полопалися на морозі потекла вода але це однак не лякало внизу як земля обітована була вже рівнина.

  2. Мої марення реальніші аніж ці дюни місяць зорі усе що тут є так диво не в тому що дім великий чи малий дає нам притулок а в тому що він сповнює нас ніжністю яка в свою чергу створює своє диво незнані шари ніжності в серці де ніби води джерела народжуються марева.

  3. Літак створює інше диво він переносить нас прямо у серце невідомого щойно ви як той біолог вивчали незворушно розглядаючи людський мурашник міста що розкинулися на рівнині дороги які біжать од них в усі боки та минає однак кілька хвилин і перед вами вже інший світ примарливий і водночас реальний.

5.

  1. Так шуміло внизу море коли не було нічого цього ні Ялти ні Ореанди ні тим більше цих людей море шумить тепер і буде шуміти так само байдуже й глухо коли нас не буде і в оцій постійності у повній байдужості до життя й смерті кожного з нас приховується можливо запорука нашого вічного спасіння безперервного руху життя на землі безперервної досконалості.

  2. Зараз сидячи поруч з молодою жінкою яка на світанку здавалася такою красивою заспокоєною і чарівною в казковому оточенні моря гір хмар широкого неба він думав про те як по суті якщо вдуматися все прекрасно на цьому світі все крім того що ми самі думаємо й робимо коли забуваємо про вищу мету буття про свою людську гідність.

  3. Звівшись і мов сомнабула йдучи по бульвару він думав що людина мов дерево що виростає з насінини щовесни розвивається опушується листям а восени жовтіє й опадає кожен з цих станів прекрасний і не варто мабуть віддавати перевагу якомусь одному і голе зимове дерево милує око.

6.

  1. Маври непорушні вражені до скам’янілості сиділи біля водоспаду те що виливалося тут з гори це було життя це була кров самих людей за секунду її виливалося стільки що можна була б на те звичайно божа воля оживити цілі каравани які сп’янівши від спраги навіки погрузли в безмежжі солонців і міражів.

  2. Отакі раптові бунти героїчні і водночас повні відчаю втечі коли вождь стає вигнанцем короткий спалах гордості який як ракета скоро згасне затиснутий військами все це називають зрадою.

  3. Емір старів а коли людина старіє вона як правило багато роздумує настала така мить коли емір зрозумів скріпивши угоду з християнами він забруднив свої руки і тепер пустеля для нього пастка в яку він кинув усе друзів гідність свою долю.

7.

  1. Ніч велика чорна заповнила небо й землю від підніжжя трави до кінця світу пішло одне лише сонце зате відкрилися всі зірки і стало видно Молочний Шлях перекопаний збентежений ніби по ньому недавно здійснився чийсь останній похід.

  2. Величезний птах кількома стрибками на крилах злетів угору він знав що людина внизу вже майже мертва й одразу почав падати чоловік побачив над своїм обличчям білі чисті груди орла очі сірі ясні й безжальні піднявши револьвер він вдарив з нього прямо у птаха що падав йому на голову.

  3. Посередині грудей птаха з’явилася темна пляма потім миттєвий вітер вирвав увесь пух там де попала куля і тіло орла на мить затримавшись впало на тіло людини так як і летіло груди на груди голова на голову птах закрив сірі очі потім вони знову відкрилися але вже нічого не бачили орел був уже мертвий.

8.

  1. Причина як і завжди була проста зазнавши аварії і йдучи на посадку пілот міг вискочивши з-за хмар розбитися об вершину.

  2. Царство людське всередині нас тому пустеля це не піски не туареги навіть не маври озброєні рішучі щоб зрозуміти Сахару треба знати одне криниця твій бог.

  3. Я сам відкрив цю істину можна виявляється витерпіти все завтра якщо я буду живий дізнаюсь можливо про ще дивовижніші речі життя на межі зі смертю дарує нам як винагороду мабуть надзвичайні скарби сховані у нас у середині знання про себе.

  4. Йду далі стомлений байдужий до себе пустеля починає жити як і моя уява піднімаючи руки кричу але людина яка мені махає то просто чорний камінь сплячий бедуїн якого я хотів розбудити тільки стовбур дерева.

9.

  1. Ранок був незвичайний по-весняному тепле повітря сніг підтікає струмками внизу язики лавин сірих важких і все рухається неначе поспішає переселитися ми швидко збираємося треба негайно спускатися.

  2. Дорога вниз дуже небезпечна там на скелях де вчора щоб забити крюк потрібні були неймовірні зусилля товстий шар глини ще не просохлої зверху в наших очах не настороженість здивування бо такого ніхто не бачив пройшли балансуючи плити за ними відносно спокійна дорога можна просто вертикально спускатися вниз.

  3. Зверху безперервно йде каміння величезні каменюки плавно перевертаючись у повітрі падають стрімко з шипінням і гулом і врізавшись у схил розбризкуються як дощ на дрібні частини льодовик під нами як земля обітована там можна передихнути спокійно там дорога додому хоч і непряма але ж додому.

10.

  1. Ми схожі на пасажира швидкого поїзда вночі по вогнях що миготять за вікном десь там у просторі далеко чи близько він угадує поля села чарівні краї і нічого не може утримати поїзд мчить його вперед і все зникає.

  2. Спочатку пустеля тільки порожнеча й мовчання вона не відкривається першому стрічному її звичайно можна зрозуміти але для цього треба дещо зробити треба зректися усього світу зжитися з традиціями звичаями буднями сповненими суперництва тоді вона почне відкриватися прибульцеві.

  3. Або наприклад ще за два кроки від нас людина замкнулася у своєму будинку вона живе керуючись порядками яких ми просто-на-просто не знаємо і це для нас інший світ невідомий для нас.

11.

  1. Наближаючись до аеродрому до нього залишалося летіти півгодини пілот відчув втому все що робить життя людей приємним будинки кав’ярні алеї все це росло насувалося на нього він почував себе завойовником який одержавши перемогу знаходить знайомлячись з новим життям скромне щастя людей.

  2. Пілотові здавалося що містечка де він зупинявся на годину-дві і сади обнесені старими стінами існують самі по собі існують вічно байдужі до його пілота життя там унизу у містечку є дещо чого він позбавлений дружня розмова затишок тепло білої скатерті все те з чим людина зживається повільно і назавжди.

  3. Приземлившись пілот неквапливо як-не-яке він робив це не вперше вийшов з літака подивився навколо і зрозумів що він нічого не бачив з висоти містечко своєю нерухомістю оберігало свої секрети від чужинців а щоб завоювати це містечко треба було відмовитися від дій.

12.

  1. Людей у сім’ю об’єднує зв’язок але не кровний звичний нам в основі справжньої єдності лежить я впевнений повага і радість які ми відкриваємо нам в житті один одного члени однієї сім’ї зовсім не часто виростають під одним дахом і це не так уже й неймовірно.

  2. Уяви створи для усіх Всесвіт прекрасний справедливий досконалий і тоді будь упевненим в одному Суще вже створило його у власній уяві все-таки трохи краще ніж це зробив ти.

  3. Він завжди здавався жінкам не тим ким був і любили вони в ньому здавалось не його самого а людину яку створювала їх уява і яку вони у своєму житті жадібно шукали і потім коли помічали свою помилку все-таки продовжували любити його і жодна не була з ним щасливою.

13.

  1. Ми можливо не усвідомлюючи того самі притягуємо в своє життя все те про що думаємо у кожному з нас незалежно від того подобається нам це чи ні закладено все чим ми живемо сила нашої згоди на здоров’я і хворобу на багатство і бідність на свободу й рабство і це ми тільки ми самі керуємо цією великою силою ми і ніхто інший.

  2. Тут у відкритому морі сонце сідає з одного боку вранці піднімається з іншого сідає в море й виходить з моря хлюпоче як і завжди хвиля літають на кораблем чайки сідають на щогли десь недалеко зовсім поруч можливо має бути твердь земна потім відриваються наче вітром і відстають похитуючись щоб зникнути назавжди ми радіємо і водночас сумуємо закінчується наша подорож довга часом важка й небезпечна.

14.

  1. Увесь від початку до кінця фільм міститься там на плівці у ту ж саму секунду мільйонну долю секунди він існує поза часом який він фіксує якщо ти знаєш що то за фільм то в цілому знаєш що відбудеться ще до того як увійдеш в кінотеатр там будуть битви і хвилювання переможці й переможені любов нещастя ти знаєш що все там буде ти дивишся фільм і забуваєш про те що відбувається за стінами кінотеатру де у цей час ти живеш?

  2. Усе збалансовано і ніхто не страждає ніхто не вмирає без власної згоди ніхто не робить того чого не хоче робити немає добра й зла за межами того що робить нас щасливими і робить нас нещасними.

  3. Усі ми у цьому світі шахраї знаємо ми про це чи ні усі ми удаємо із себе щось таке чим не являємося ми ж насправді зовсім не тіла які рухаються по Землі не атоми і не молекули ми ідеї Сущого які не можна ні вбити ні зруйнувати як би сильно ми не вірили у смерть.

15.

  1. На світанку море було спокійним а вітер помірним вахта помітила величезну висотою метрів сто хвилю яка йшла на корабель йшла надзвичайно швидко усі звичайно перелякалися й приготувалися померти як годиться справжнім морякам нічого однак не сталося корабель злетів на хвилю і набираючи швидкість скотився вниз.

  2. Коли сонце стало сідати побачили острів якого не було на жодних картах на ньому не було нічого ні дерев ні чагарників ні трави тільки жовті скелі і блакитні гори але він був прекрасний як коштовність.

  3. Підійти до острова було неможливо його оточували рифи берег суцільне урвище без бухти й мілини зійти на острів було б безперечно самогубством так однак думали не всі дівчина донька капітана корабля зіскочила з корабля і зупинилася на поверхні хвилі як квітка усі були вражені а вона перестрибуючи з хвилі на хвилю побігла на острів коли пройшла хвиля туману все зникло на поверхні не було ні острова ні дівчини.

16.

  1. Ви як і більшість людей слухаєте голоси усіх нехитрих істин крізь товсте скло життя вони кричать але ви їх не почуєте я роблю те що здавна вважається прекрасним нездійсненним і що насправді таке ж здійсненне й можливе як прогулянка за місто.

  2. Я йду до тієї що чекає мене і може чекати тільки мене завдяки їй я зрозумів просту істину так звані чудеса можна творити власними руками коли для людини найголовніше отримати омріяний п’ятак легко дати цей п’ятак якщо ж душа зберігає зерно чуда полум’яне невгасиме створи це чудо якщо ти в змозі.

  3. Ми істоти які грають в ігри щоб розважатися ми не можемо вмерти тільки завдати собі невеликої шкоди але не більшої ніж ілюзія на екрані кінотеатру ми однак можемо вірити що нам погано чи навпаки гарно і уявляти собі це у будь-яких подробицях страшних чи веселих на які ми тільки здатні.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.