6.Стиснення інформації і лініатура растру

Лініатура — частота растрових ліній на одиницю довжини зображення, вимірюється кількістю ліній на дюйм (lpi). Для паперу як правило максимальне значення лініатури становить L= 100 lpi.

L = 1/p, где р — период структуры растра. Чем выше линиатура, тем более мелкие детали можно воспроизвести, однако существуют физические ограничения на линиатуру.

Кодування інформації є по суті її стисненням: чим дрібніші краплі фарби, тим якісніші ілюстрації.

Ограничением на возможность использования растров с высокими линиатурами является тот факт, что из-за различных явлений краска способна растекаться (растискивание), что делает невозможным воспроизвести очень маленькую точку. 7.Кодування графічної інформації — підведення підсумків. (2,3,4,5,6 питання в узагальненому вигляді!!!!!)+ кодування графічної інформації можливе у 2х форматах — GIF I JPEG.

GIF	JPEG
250 кольорів, зміна розмірів зображення без втрати якості, 8-байтне кодування, кольори можна робити прозорими	Кодвання 3-ма байтамми, к-сть кольорів — понад 16 млн. ; можлива зміна якості відповідно до розміру

8. Загальні поняття про архітектуру і структуру комп'ютера

Комп'ютер — електронний пристрій, що виконує операції введення, зберігання і обробку інформації за наявності певного апарата виведення одержаних результатів у формі, придатній для сприйняття людини.

За кожну із названих операцій (введення, зберігання і обробка) відповідають спеціальні блоки:

- пристрій введення (комп'ютерна периферія);

- центральний процесор (до його складу входить арифметико-логічний та керуючий пристрої);

- запам'ятовувальний пристрій;

- пристрій виведення (комп'ютерна периферія).

Запам'ятовуючий пристрій - це блок ЕОМ, призначений для тимчасового (оперативна пам'ять) та тривалого (постійна пам'ять) зберігання програм, вхідних і результуючих даних та деяких проміжних результатів. Інформація в оперативній пам'яті зберігається тимчасово лише при включеному живленні, але оперативна пам'ять має більшу швидкодію. В постійній пам'яті дані можуть зберігатися навіть при вимкненому комп'ютері, проте швидкість обміну даними між постійною пам'яттю та центральним процесором, у переважній більшості випадків, значно менша.

Центральний процесор:

Арифметико-логічний пристрій - це блок ЕОМ, в якому відбувається перетворення даних за командами програми: арифметичні дії над числами, перетворення кодів та ін.

Керуючий пристрій координує роботу всіх блоків комп'ютера. У певній послідовності він вибирає з оперативної пам'яті команду за командою. Кожна команда декодується, за потреби елементи даних з указаних в команді комірок оперативної пам'яті передаються в АЛП. АЛП настроюється на виконання дії, вказаної поточною командою (в цій дії можуть брати участь також пристрої введення-виведення); дається команда на виконання цієї дії. Цей процес буде продовжуватися доти, доки не виникне одна з наступних ситуацій: вичерпано вхідні дані, з одного з пристроїв надійшла команда на припинення роботи, вимкнено живлення комп'ютера.

Структура комп'ютера — це сукупність його функціональних елементів і зв'язків між ними.

Елементами структури можуть бути всілякі пристрої - від основних логічних вузлів комп'ютера до найпростіших схем. Структура комп'ютера графічно представляється у вигляді структурних схем, за допомогою яких можна дати опис комп'ютера на будь-якому рівні деталізації.

Елементами структури можуть бути всілякі пристрої :від основних логічних вузлів комп'ютера до найпростіших схем.

Зв'язок усіх функціональних блоків через загальну шину — це тип архітектури.

Найпоширеніші архітектурні рішення:

Класична архітектура (архітектура фон Неймана): один арифметико-лог.пристрій (АЛП), через яке проходить потік даних, і один пристрій управління (ПУ), через яке проходить потік команд — програма. В одному чарунку може зберігатися 3 види інформації (програма, дані, текст).

До цього типу архітектури відноситься і архітектура персонального комп'ютера із загальною шиною. Зараз лише зазначимо, що всі функціональні блоки тут зв'язані між собою загальною шиною, яка також називається системною магістраллю.

Системна магістраль являє собою багатодротову лінію з гніздами для підключення електронних схем. Сукупність проводів магістралі розділяється на окремі групи: шину адреси, шину даних і шину управління.

Периферійні пристрої (принтер тощо) підключаються до апаратури комп'ютера через спеціальні контролери — блоки управління периферійними пристроями.

Багатопроцесорна архітектура: наявність в комп'ютері декількох процесорів означає, що паралельно може бути організовано декілька потоків даних і декілька потоків команд. Таким чином, паралельно можуть виконуватися кілька фрагментів одного завдання.

Багатомашинна обчислювальна система: кілька процесорів не мають загальної оперативної пам'яті, а мають кожний свою (локальну). Кожний комп'ютер у такій системі має класичну архітектуру.

Архітектура з паралельними процесорами: декілька АЛП працюють під управлінням одного ПУ. Це означає, що безліч даних може оброблятися по одній програмі - тобто на одному потоці команд. Висока швидкодія такої архітектури можна одержати тільки на завданнях, у яких однакові обчислювальні операції виконуються одночасно на різних однотипних наборах даних.