- •Передмова
- •I. Вступне заняття
- •1. Болонський процес та кредитно-модульна система організації навчального процесу
- •2. Мета і завдання вивчення дисципліни «Фізика» у вищій школі і роль лабораторних занять у навчальному процесі
- •3. Похибки вимірювань фізичних величин Класифікація вимірювань
- •Похибки прямих вимірювань
- •Алгоритм проведення прямих вимірювань та обробки їх результатів
- •Похибки непрямих вимірювань.
- •Алгоритм обробки результатів непрямих вимірювань
- •Наближені обчислення
- •4. Рекомендації щодо графічного зображення та опрацювання результатів експерименту
- •5. Інструкція з охорони праці при виконанні робіт в навчальній лабораторії фізичного практикуму «Механіка і молекулярна фізика» кафедри експериментальної фізики
- •1. Загальні положення
- •2. Вимоги техніки безпеки перед початком роботи
- •3. Вимоги техніки безпеки під час виконання лабораторних робіт
- •4. Вимоги техніки безпеки після закінчення роботи
- •5. Вимоги техніки безпеки під час аварійних ситуацій
- •II. Експериментальні лабораторні роботи з механіки
- •Чутливість аналітичних терезів та методи точного зважування (вимірювання маси)
- •Визначення густини сухого повітря та універсальної газової сталої за методом відкачки
- •Визначення густини твердих тіл пікнометром
- •Вивчення обертального руху твердого тіла за допомогою маятника Обербека.
- •Визначення прискорення сили земного тяжіння за допомогою оборотного фізичного маятника.
- •Вивчення коливань зв’язаних маятників
- •Визначення моменту інерції тіл різної форми методом крутильних коливань трифілярного підвісу
- •Визначення модуля Юнга сталі статичним методом за деформацією розтягу
- •Визначення швидкості звуку в твердих тілах і пружних сталих твердих тіл динамічно-акустичним методом
- •Визначення модуля зсуву сталі статичним методом за деформацією кручення
- •Визначення модуля Юнга сталі за методом деформації згину
- •Вивчення поля швидкостей повітряного потоку за допомогою трубки Піто-Прандтля
- •Вивчення прецесії гіроскопа
- •Питання для самоконтролю при підготовці до виконання та захисту експериментальних лабораторних робіт з механіки.
- •Деякі математичні формули. Логарифмічна функція та її властивості.
- •Таблиця диференціалів.
- •Довідкові таблиці Деякі фізичні властивості деяких твердих тіл
- •Співвідношення між деякими одиницями різних систем.
- •Довідкова таблиця деяких фізичних сталих та інших фізичних величин.
- •Множники та приставки для утворення десяткових кратних і часткових одиниць та їх найменувань
- •Одиниці вимірювань фізичних величин в сі
- •Список використаної та рекомендованої літератури
Визначення густини сухого повітря та універсальної газової сталої за методом відкачки
Мета лабораторної роботи:
Визначення густини сухого повітря та універсальної газової сталої за даними вимірювань залежності тиску сухого повітря від його маси.
Деякі теоретичні відомості
Повітря біля поверхні Землі є сумішшю газів з усередненим значенням молярної маси . Зміна атмосферного тиску і температури повітря дуже мало впливає на густину рідин і твердих тіл. Густина ж повітря при коливаннях температури і тиску різко змінюється. Густину повітря при даній температурі і тиску можна визначити за даними вимірювань залежності тиску повітря, яке знаходиться у посудині об’ємомV, ізольованій від атмосфери, від його масиm.
Універсальна газова стала Rє важливою фізичною константою. Це фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі, яку виконує один моль ідеального газу при його нагріванні на один кельвін при постійному тиску.
Чисельне значення універсальної газової сталої можна визначити теоретично з рівняння стану для одного моля ідеального газу, яке запропонував Клапейрон
, (1)
де P0, T0, V0μ– параметри стану одного моля ідеального газу за нормальних умов (Р0=1.013٠105Па,V0μ= 22,4 м3,Т= 273,15 К). Розрахунки показують, що.
Універсальна газова стала входить і у рівняння стану ідеального газу Клапейрона-Менделеєва для довільної кількості молів газу. Це дає можливість визначити її значення експериментально за даними, які отримують за методом відкачки при дослідженні залежності тиску ідеального газу від його маси. За рівнянням Клапейрона-Менделеєва
, (2)
де m– маса газу,V- його об’єм,μ – молярна маса газу, аТйого абсолютна температура.
Видно, що при постійних об’ємі та температурі тиск газу лінійно залежить від його маси
. (3)
Опис експериментальної установки
Експериментальна установка (рис.1) складається із сферичної скляної колби Aз краномК1, яка з’єднана зU – подібним відкритим ртутним манометромМ,сушильніС, в якій міститься гігроскопічна речовина, яка використовується для поглинання водяної пари, що завжди є у повітрі. Як відомо, водяна пара не входить до складу повітря, яке є сумішшю газів. Її наявність у повітрі вносить неточності у результати вимірювань, тому досліди,
Рис.1
безперечно, необхідно проводити з сухим повітрям. Крім цього, сушильня С служить для запобігання потрапляння вологи у ртуть, та у форвакуумний масляний насос КамовськогоN, який використовується для розрідження повітря у даній вакуумній системі.
Рис.2
Насос Камовського (рис.2) складається з робочого циліндра без дна, який приєднується до відкачуваної колби за допомогою гумової трубки. Всередині цього циліндра знаходиться рухомий поршень. Циліндр з поршнем поміщений у посудину, заповнену спеціальним вакуумним маслом. Знизу він може закриватись щільно пришліфованим приставним дном, яке притискується до нижнього краю циліндра пружиною тоді, коли циліндр знаходиться у нижньому положенні. При русі поршня вгору, яке здійснюється в результаті обертання ручки насоса, між циліндром і приставним дном циліндра утворюється пустота, що спричинює розрідження. Повітря з відкачуваної системи через гумову і металеву трубки заходить в циліндр. При русі поршня вниз повітря, яке знаходиться під ним, стискується, а потім, коли поршень виходить з циліндра і притискується до приставного дна, виштовхується назовні, в атмосферу.
Порядок виконання роботи
1. За сифонно чашковим ртутним барометром визначте (у мм. рт. ст.) атмосферний тиск повітря у лабораторії, а за термометром – його абсолютну температуру. Оскільки тиск повітря Pi у вакуумній системі, а значить і у колбіА, визначається за формулою, де- різниця рівнів ртуті у колінах манометра, то перш ніж проводити вимірювання треба попередньо розрахувати значення різниць рівнів ртуті у колінах манометра, які мають бути за умови, що тиск сухого повітря у колбіАбуде рівним:Р1 = 600 мм. рт. ст.,Р2 = 500 мм. рт .ст,.Р3 = 400 мм. рт. ст., Р4 = 300 мм. рт. ст., Р5 = 200 мм. рт. ст., Р6 = 100 мм. рт. ст., Р7 = 50 мм. рт. ст., Р8 =25 мм. рт. ст., а атмосферний тиск у лабораторіїРатм. При експериментальному визначені тиску у колбі доцільно враховувати таке. Якщо попередньо визначити початкове положення ртуті у обох колінах манометра, яке вона займає при атмосферному тиску, тобтоh0., то при певному значенні тиску у системіРірізниця рівнів ртуті у колінах манометра, деhпрі –висота стовпчика ртуті у правому коліні манометра, яке з’єднане з вакуумною системою, відлічена від початкового рівня. Покажіть розраховані значеннявикладачу, який веде заняття, і одержіть від нього детальні інструкції щодо вимог техніки безпеки та методики вимірювань тиску з використанням ртутного манометра.
2. Приєднайте колбу Aдо системи за допомогою гумової під’єднувальної трубки з краномК1, якою оснащена колба.. Закрийте кранК3, який служить для відокремлення сушильні від форвакуумного насоса і колби. Відкрийте краниК1таК2і відкачайте повітря з колби до максимального розрядження, яке може створити насос. Закрийте краниК1таК2і відокремте колбуАз трубкою від установки. Зважте колбу (разом з під’єднувальною гумовою трубкою та краном на ній) на аналітичних терезах, тобто виміряйте шляхом зважування масу відкачаної колби.
3. Приєднайте колбу Адо системи за допомогою гумової під’єднувальної трубки з краномК1, якою оснащена колба. Відкрийте спочатку кранК1. Обережно відкрийтеК4,а потім кранК3, який служить для відокремлення сушильні від форвакуумного насоса, манометра і колби. Повітря, проходячи через сушильню, звільниться від водяної пари і заповнить колбуA. Після того, як ртуть у обох колінах манометра стане на одному рівні, що означатиме те, що тиск сухого повітря у системі став рівний атмосферному тиску, закрийте кран К3, а також кран К1на гумовій під’єднувальній трубці колби A і відокремте колбу А з трубкою від установки.
4. Зважте колбу (разом з під’єднувальною гумовою трубкою та краном на ній) на аналітичних терезах, тобто виміряйте масу колби з повітрям, яке у ньому знаходиться , при атмосферному тиску Ратм.
5. Знову приєднайте колбу до вакуумної системи, відкрийте кран К1та відкачайте систему до тиску Р1. Закрийте кран К1на трубці колби А і відокремте колбу з трубкою від установки.
6. Шляхом зважування колби (разом з під’єднувальною гумовою трубкою та краном на ній) на аналітичних терезах визначте масу колби з повітрям, яке залишилось у ній після відкачування системи . Дослід повторюють декілька раз для вказаних вище значень тиску сухого повітря у колбі, або для якихось інших його значень, узгоджених попередньо з керівником занять.
Маса сухого повітря у колбі при тиску Рi (MC– маса оболонки колби) відносно невелика, тому зважування необхідно проводити з якомога більшою точністю (в даному випадку з точністю 0,5 мг), так як навіть невелика абсолютна похибка, допущена при зважуванні, може привести до великої відносної похибки результату.
Підставивши значення маси повітря в формулу (3), можна отримати формулу (4), яка демонструє наявність лінійної залежності між тиском сухого повітряРiу колбі і його масою
. (4)
7. За даним вимірювань побудуйте графік залежності , попередньо розрахувавши значення тиску сухого повітря в колбі в паскалях, а масу повітря в колбі в кг. З цього графіка визначте числове значення тангенса кута нахилу (кутового коефіцієнта) прямої , який, у свою чергу, дорівнюєRT/μV, деТ– абсолютна кімнатна температура в лабораторії,- усереднене значення молярної маси сухого повітря. Об’єм колбиV заданий.
Примітка.Якщо будувати графік залежності, відкладаючи тиск у міліметрах ртутного стовпчика, а масу сухого повітря у грамах, то при визначені кутового коефіцієнта цієї прямої потрібно обов’язково врахувати співвідношення між 1 мм. рт. ст. і Па (1 мм рт. ст. = 133,3 Па), а також між грамом і кілограмом (1кг =1000 г).
8. За формулою
(5)
розрахуйте значення універсальної газової сталої. Розрахуйте абсолютну та відносну похибки. Порівняйте отримане значення Rз табличним значенням цієї сталої. За відношенням отриманого вами експериментально значенняRдо її табличного значення розрахуйте відносну похибку, з якою вам, скориставшись методом відкачки, вдалось експериментально визначити універсальну газову сталу.
9. За даними щодо маси сухого повітря, яке було у колбі Апри атмосферному тискуРатм, а також щодо його ж маси при найменшому з досягнутих у результаті відкачування тискуРmin, визначте густину сухого повітряпри кімнатній температуріТта атмосферному тискуРатм, скориставшись для цього такою формулою
. (5)
10. Скориставшись отриманим значенням ρ, обчисліть значення густини сухого повітря за нормальних умов за формулою
. (6)
11. Визначте абсолютну та відносну похибки визначення густини сухого повітря.
12. Проаналізуйте отримані у ході виконання лабораторної роботи результати і зробіть висновки.
Література: [1-6,9,20-23,33-36]
Лабораторна робота №3