2.2. Кома не ставиться перед:

1. Яку виразахяк слід, як треба, якгодитьсятощо,

коли немає ясно визначеного підрядного речення:

зроби як слід, читайяк треба

2. Як, ніжу виразах(не) більше як, (не) довшеніж, (не) пізніше ніж, (не) далі як, якщо вони не виступають порівняннями:

Не довше ніжза дві години все зробимо.

1. Якщо перший сполучник протиставний

(а, але, однак, та (= але, проте):

Вони не були знайомі, але колизустрілися, одразу потоваришували.

2. Якщо підрядна частина стоїть перед головною:

У той час яктут, у пустелі, стояла неймовірна спека, в тропіках лили безугавні зливи.

3. Якщо підрядна частина починається з не:

Краще реагувати не колиподія вже сталася, а коли вона тільки буде починатися.

4. Якщо підрядні частини мають спільну

головну й з’єднані сполучником сурядності:

Життя навчить, комудовірятисяі від коготриматися подалі.

5. Між частинами непрямого питання

Обіцяв надіслати, але не сказав коли.

6. Перед підрядним реченням, якщо перед ним стоїть частка неабо сполучникі:

Мене цікавить не чомуце трапилося, а чому ви так реагуєте.

7. Не розділяються комами:

1. Сполучниками перш ніж, лише коли, навіть якщотощо.

2. Суцільні вирази зі словами й словосполученнями:

• зробити як заманеться, що б то не сталося, страх як погано, будь що буде тощо:

• як, хто ( що, скільки, куди, де…) хочеш, завгоднотощо:

- нема коли думати, є чим пишатися, не знайшов що сказатитощо.

1. ∆: О,О,О,О. після узагальнюючого слова

перед однорідними членами речення:

Туман закрив усенавкруг:небо, гори, ліс, річку, чагарники.

2. : . – друге реченняпояснює,

розкриває перше (а саме ?)або

указує на причину (бо, тому що);

(одночасно може відбуватися кілька дій):

Уяви одну річ: (яку саме?)у твоєму світі немає нічого, що ти хотів би змінити.

Не впадай у відчай, розлучаючись: (томущо)прощання необхідне для того, щоб ви могли зустрітися знову.

1. - . – між реченнями:

причина → наслідок (через те, тому)

час, умова дії → висновок

(дії відбуваються послідовно, одна за одною):

Могутній ривок (причина) – і носоріг злетів у повітря (наслідок).

Тобі досить заплющити очі (умова) – і в світі настав би спокій (висновок).

2. Між підметом і присудком, коли присудок –

іменник чи кількісний числівник (у називному

відмінку), інфінітив дієслова:

Будь-яка подорож – шлях до досконалості.

Два та три – п’ять.

В кузні працювати– не на периніспати.

1. Перед це (це є), оце, ось, значить, то, якими присудок приєднується до підмета:

Справжній гріх – це обмеження Сущого.

Одинвовк ітривівці –цеще нечотири.Ще затриматися – значить зірватися у безодню.

2.2 !!! Тире не ставиться , коли присудок –

іменник у називному відмінку з часткою не:

Голод не тітка. Слово не горобець: вилетить – не спіймаєш. Камінь не камінь. Це не жарти.

3. На місці пропущеного члена речення,

переважно присудка:

Звичайна людина розкаюєтьсяу своїх помилках, мудра – у своїй неуважності.

Ворог ховавсяв селищі, а можливо, – в печерах.

4. О,О,О,О - ∆. - після переліку перед

узагальнюючим словом:

Йому бракувало любові, сліз, прощань, докорів–усьоготого, що людина леліє чи обриває кожним своїм жестом.

5. ∆: О, О,О, - _ _ _ _ _ .- після переліку,

який стоїть за узагальнюючим словом і

речення ним не закінчується:

Через кілька хвилин усенавкруг:будинки, дерева,літаки, злітну смугу– закриє сніговий вихор.

6. Для виділення вставних словосполучень

або речень, що стоять у середині речення:

Мені поталанило: я йду вниз, туди, де є гарячий чай і – неймовірна розкіш- лимон, де тепло й затишно –мені здається, що я вже забув проіснування таких речей, - де можна спокійно відпочити.

7. При протиставленні:

7.1. Двох присудків (несподіваний результат):

Учора увімкнув телевізор – і спалив хату.

2. Однорідних членів речення (наявне

протиставлення і немає сполучника):

Кожна людина, яка зустрічається у твоєму житті, не друг тобі й не ворог – (а) учитель.

Не жалітися й бідкатися – (а) працювати й радіти

7.3. Між реченнями:

Налітає вітер, б’ють хвилі – (а) човен пливе.

5. Для виділення прикладоку кінці речення

(а саме).Власна назва як прикладка

відокремлюється переважно комою:

У них було те, що могло їх тут урятувати, -

(а саме) сірники.

Але: Прийшов ще один,(а саме) Іван.

9. Для означення підкреслюваноїпаузи:

Шукав, і рвався, і благав – даремно!

10. Між порівнюваними частинами:

Вітер– (немов, як)кіннотав чистому полі.

11. Між частинами заперечного порівняння

(то не… - то):

То нечорна хмара суне з-за пагорба, не грім гуркоче попід хмарами, -тостогне земля під копитами коней татарських.

12. Між власними іменамина позначення

вчень, теорій, наукових законів:

Закон Менделєєва – Клапейрона,

рушниця Манліхера – Шенауера.

13. Означення меж (просторових, кількісних):

Траса Харків – Сімферополь, серпень – вересень

14. Перед повторюваним словом у реченні, яке

підсилює зміст попереднього речення або

має характер висновку:

Вони стали фундаторами нового підходу, який визначив подальший розвиток квантової фізики, -підходу надзвичайно важливого, який змінив, крім іншого, сучасні уявлення про світ.