ЛекцПравозн.16 / PRAV7zemel

2) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб;

3) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів;

4) збереження природних водно-болотних угідь;

5) попередження погіршення естетичного стану та екологічної ролі антропогенних ландшафтів;

6) консервація деградованих і малопродуктивних сільськогосподарських угідь/

Законом України «Про охорону земель» (ст. 22) виділяється система заходів у галузі охорони земель, яка включає: 1) державну комплексну систему спостережень; 2) розробку загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм використання та охорони земель, документації із землеустрою в галузі охорони земель; 3) створення екологічної мережі; 4) здійснення природно-сільськогосподарського, еколого-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зонування) земель; 5) економічне стимулювання впровадження заходів щодо охорони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів; 6) стандартизацію і нормування.

Порядок здійснення охорони земель встановлюється законодавством. Так, наприклад, встановлення заборон на провадження окремих видів діяльності, що може негативно вплинути на стан земель регламентується ст. ст. 48, 52, 111 Земельного кодексу України, законами України «Про природно-заповідний фонд України», «Про курорти», законодавством про подолання наслідків катастрофи на Чорнобильській АЄС, про пестициди та агрохімікати, про зону надзвичайної екологічної ситуації, про екологічну мережу та іншими законодавчими актами.

7. Відповідальність за порушення земельного законодавства України. Важливе значення у забезпеченні правової охорони земель має юридична відповідальність, яка забезпечує чітке та неухильне виконання норм землеохоронного законодавства всіма суб’єктами земельних відносин. Проте юридична відповідальність настає на певному етапі і пов’язана із скоєним правопорушенням у сфері охорони земель, а правова охорона на відміну від цього виникає набагато раніше, та має, перш за все, превентивний характер. Крім цього, юридичну відповідальність також слід розглядати як стимулюючий чинник ефективного використання та охорони земель. Це свідчить про те, що правова охорона земель значно ширше, ніж юридична відповідальність за правопорушення у цій сфері.

Відповідно до ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства за такі порушення:

1) укладання угод з порушенням земельного законодавства;

2. самовільне зайняття земельних ділянок;

3) псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами;

4) розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об’єктів, що негативно впливають на стан земель;

5) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням;

6) порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов’язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням;

7) знищення межових знаків;

8) приховування від обліку і реєстрації та перекручення даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок;

9) непроведення рекультивації порушених земель;

10) знищення або пошкодження протиерозійних і гідротехнічних споруд, захисних насаджень;

11) невиконання умов знімання, збереження і нанесення родючого шару ґрунту;

12) відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою; використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без затверджених у випадках, визначених законом, проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміні та впорядкування угідь;

13) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та надання недостовірної інформації щодо них;

14) порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок;

15) порушення строку видачі державного акту на право власності на земельну ділянку.

Законом може бути встановлено відповідальність й за інші порушення земельного законодавства.

1 Землі сільськогосподарського призначення, отриманні у спадщину іноземними особами, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами, підлягають відчуженню протягом одного року.

4