Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Podribnennya (1)

.pdf
Скачиваний:
16
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
1.49 Mб
Скачать

Рис. 14. Схема шпигорізки з плоскими ножами.

1 – відсічний серповидний ніж; 2,3 – стрічкові ножі; 4 – штовхач; 5,6 – ножові рамки.

Різальна здатність машини визначається за формулою:

 

 

F 2 z

 

b b2z

n

 

 

(82)

 

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

 

де

z – кількість пластинчатих ножів

 

у рамці; n – кількість обертів валу

 

серповидних ножів, хв-1;

– швидкість подачі шпику по камері,

м/хв,

 

яку можна визначити наступним чином:

 

 

 

 

 

 

 

 

Sz

n F 2 z

 

b b2z

n

(83)

 

 

c

 

 

 

 

 

 

 

c

 

 

3.4. Розрахунок основних параметрів кутерів.

 

 

Продуктивність кутерів (рис.15) періодичної дії можна визначити як:

 

 

 

 

kVV

 

 

 

 

 

(84)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

60tц

 

 

 

 

 

 

 

де

kV – коефіцієнт використання робочого об’єму або степінь завантаження

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V

 

 

чаші по основній сировині, що

можна

прийняти: kV =0,6…

0,63;

 

V – геометрична ємкість чаші або робочої камери, м.

 

Час циклу kЦ містить час на кутеровання k на завантажувально-

розвантажувальні операції. В середньому протяжність циклу обробки складає

6…10 хв. Теоретично час подрібнення в кутері можна визначити за формулою:

41

 

 

 

 

 

tp

 

 

m F1

 

m F1

 

 

 

 

(85)

 

 

 

 

 

 

 

KF F

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

KF Szn

 

 

 

 

 

де

S –mплощаП

перетину

шару

 

фарша

одним

ножем1

за

один оберт;

 

z – кількість ножів у механізмі; KF

– Коефіцієнт використання різальної

 

здатності F

механізма

кутера; n – частота обертання ножів, хв–1;

 

m

маса

продукта.

Можна відзначити три основних складових

 

технологічної

потужності

для

реалізації

процесу

кутерування:

 

N

потужність, що

витрачається

 

на

подрібнення

сировини;

 

N1 – потужність, яка необхідна для обертання чаші, що завантажена

 

сировиною

N2 , (як правило дана величина складає

N2

(1...3) кВт в

 

залежності

від ємкості

чаші);

 

N3

потужність, що

необхідна для

розвантаження фаршу, можна вибрати в межах N3 (0,6...1)кВт.

Рис. 15. Принципова схема кутера періодичної дії:

1 – приймальна чаша; 2 – привідний вал; 3 – серповидні ножі; 4 – гребінка; 5 – кришка; 6 – скребки.

Потужність, яка витрачається на кутерування сировини, визначається за формулою:

N1

Ppznm

(86)

2 R 6 104

 

 

де R – радіус обертання центра ваги площі сегмента, за допомогою якого

Р

42

створена внутрішня частина чаші кутеру,

навколо

вертикальної осі

 

 

 

 

 

3

 

 

обертання,м;

 

 

Р

кг/м ;

–питоме

 

– щільність або питома вага фаршу,

 

зусилля на перерізання шару фаршу одним ножом за один оберт ножового валу, Н/м. Чисельно дана характеристика залежить від вмісту води у фарші. Так при подрібненні без додавання води =27…31 Н/м,

а при кутеруванні з додаванням води =19…24 Н/м.

3.5. Особливості розрахунку машин з дисковими ножами.

Дискові різальні пристрої) мають один ніж або комплекс ножів, які встановлюються на одному або декількох паралельних валах. При цьому ножі здійснюють або рівномірно-обертальний або вібраційний рух. Продукт подається до ножів самоплинно або примусово. У першому випадку матеріал втягується на леза ножів силами зчеплення, що виникають на поверхні контакту; або під дією сил, що створює конструкція чи форма різальної кромки ножів.

Різальний механізм з дисковими ножами, що створюють самоподачу продукції представлений на рис. 16. Подача матеріалу відбувається під дією сил

тертя, що виникають між дисковими ножами та продуктом.

Швидкість подачі продукта при цьому можна визначити за формулою:

 

0,5k

R

 

 

 

 

(87)

 

 

c

 

 

 

 

 

де

kC – коефіцієнт самоподачі. Для

випадку подачі

матеріалу

певним

 

шаром через всю дотичну до ножа площину kC

=0,45…0,7,

при подачі

 

половинної смуги продукта kC

=0,33…0,53;

ω

кутова

швидкість

 

обертання ножа, рад/с; R – радіус ножа, м.

 

 

 

 

 

 

Продуктивність дискових машин

(рис. 16,а)

з

примусовою

подачею

матеріалу горизонтальним транспортером у м’ясорубках або вертикальним – у

риборізках, визначається за формулою:

 

V0zV kV

(88)

l

 

 

43

3

де V0 – об’єм одногоV шматка, що подаєтьсяП на різання, м ; z – кількість

кусків, що одночасно розташовані по ширині робочого полотна

транспортера; kV – коефіцієнт рівномірності подачі продукції;

l – відстань між шматками по довжині транспортера, м; – густина або

3

об’ємна вага продукта, кг/м .

Рис. 16. Схеми машин з дисковими ножами. а – машина з примусовою подачею матеріала:б – багатоножова машина для різання пластичних мас (салорізка):1

– вал; 2 – набір дискових ножів; 3 – вал; 4 – барабан; в – машина з ножами що встановлені на одному валу та із самоподачею продукції; г – машина з ножами що встановлені на паралельних валах та із самоподачею продукції; д – машина для нарізання продукції на шматочки: 5 – ніж; 6,7 – валики; е – машина для нарізання продукції на кубики або паралелепіпеди: 8,9 – комплекти дискових

ножів; 10 – серповидний ніж.

Багатоножова машина (рис.16,б) для різання пластичних харчових

матеріалів (салорізка) складається з валу 1, де встановлено набір дискових

ножів 2, та вала 3, на якому умонтований барабан 4. Ножі входять в кільцеві

канавки барабану, що забезпечує перерізання продукта. Окружна швидкість

барабану дорівнює швидкості подачі матеріала. Дане відношення для

багатодискових машин коливається від 0,3 до 5. Продуктивність таких машин

становить:

44

 

k bl

 

(89)

де

k – коефіцієнт використання продуктивності

машини;

b – ширина

 

щілини, що відповідає максимальній товщині матеріалу, м; l – довжина

 

щілини для вільного проходу продукта, м;

 

 

 

На рис.16, д приведена схема механізму для

нарізання

продукта на

скибки (пластинки) дисковим ножом 5. Матеріал при цьому подається за допомогою пари валків 6, 7. Механізм, що представлений на схемі (рис.16,е),

обумовлює нарізання продукта на кубіки або паралелепіпеди за допомогою дискових ножів 8,9 та серповидного ножа 10. Розміри кінцевого продукта при цьому визначаються відстанями між дисковими ножами та величиною подачі на один оберт серповидного ножа. Продуктивність машин, що розрізають матеріал на шматки певної форми, визначається за формулою:

 

 

 

S

 

 

 

 

(90)

 

 

 

 

o

 

 

 

 

де

S0

площа

живогоП перерізу продукта,

 

що проходить

через

різальний

 

пристрій, м2; – швидкість подачі продукта.

 

 

 

 

 

Дані параметри можна визначити:

 

 

 

 

 

 

 

 

– для різального механізма, що представлений на рис.16, д:

 

 

 

 

 

V 0,5kxd

 

 

 

(91)

 

 

 

So

bl

 

 

 

 

 

(92)

де

b,

l –

відповідноX товщина

та

ширина

пласта

продукта,

що

 

подрібнюється; d,ω – відповідно діаметр та кутова швидкість (в рад/с)

 

подаючого

вальця; kX – коефіцієнт,

що враховує витрати

часу

на

 

поворот та заправлення продукта.

 

 

 

 

 

 

 

 

– для механізму, що представлений на рис.1.17,еП

: kX S

 

 

 

 

 

S0

ab

 

 

 

 

 

(93)

де

S – подача продукта за один оберт серповидного ножа, м; a,b – розміри

 

перерізу каналу для подачі продукта, м.

 

 

 

 

 

 

 

Товщина дискового ножа за умов жорсткості та стійкості приймається в

межах 0,007 … 0,01 діаметру диска D, величина якого визначається із нерівностей:

45

– для дискового ножа з гладким суцільним лезом:

D

2 h c

(94)

1 sin

 

 

де h– максимальна товщина продукта, що розрізається; c– запас на висоту

сегмента, що виступає над продуктом; – кут тертя продукта по

напрямній або робочій поверхні транспортера.

– для зубчастого дискового ножа:

D 2 h r c

(95)

де r – радіус шайби кріплення диска на валу, с– запас на товщину кришки

стола або напрямні та на висоту сегменту, що виступає над продуктом

(с=10…20 мм).

Рис. 17. Схема машини збагатодисковими ножовими механізмами а – для нарізання пластичних мас: 1,9 – транспортери; 2 – площадка з прорізями; 3 – набір дискових ножів; 4 – притискуюча пластина;

5 – ємкості для змащувальної рідини; 6 – гільйотинний ніж; 7 – ролик; 8 – спускний лоток; 10 – жолоб; 11 – ємкість для відходів;

12 – маховик; 13 – напрямна; 14 – каретка; 15 – щуп; 16 – чутливий елемент для вмикання електродвигуна при зміщенні пласта.б – для нарізання м’ясопродуктів: 1,4,15 – блоки дискових ножів; 2,3,10 – храпові колеса; 5 – штовхач; 6,14 – транспортери;7 – вимикач; 8 – смуги продукції; 9 – обмежувач;11,17 – електродвигуни; 12,16 – редуктори; 13 – подрібнені

шматки продукції.

Для забезпечення достатньої жорсткості дисків приймають, що радіус

затискних шайб повинен дорівнювати:

rш 2,5 D

(96)

46

Набір дискових ножових знарядь широко застосовується при реалізації

операцій пластування маси продукції (рис.1.17)

3.6. Розрахунок основних параметрів скорорізки.

Скорорізки використовуються для дрібного подрібнення м’яса при

виготовленні копчених виробів. Сировина завантажується в чашу 1 (рис.18), яка

обертається та подає м’ясо до дискових ножів 6. Окружна швидкість ножів

приблизно в 10 разів перевищує швидкість подачі продукта. Шар фаршу

подрібнюється у просторі між ножами та вставною дерев’яною пластинкою.

Продуктивність машини можна визначити за формулою, яку

запропонував А.О.Пелєєв:

 

 

 

 

 

 

 

m

 

 

kV V

 

(97)

60tp 1 kx

60tp 1 kx

 

 

 

де kV – коефіцієнт завантаження робочої камери, який можна прийняти в

межах: kV 0,4...0,5 m – маса продукції, кг; V – об”єм робочої ємкості, m3 –протяжність процесу обробки однієї порції продукта; kX – доля

допоміжних операцій в технологічному циклі обробки.

Рис. 18. Принципова схема скорорізки.

а – схема роботи машини: 1 – чаша; 2 – дисковий ніж; 3,4 – відповідно чавунна та деревяна пластини; 5 – гребінка; 6 – відкидна кришка;7 – висувна пластина;б – схема пристрою: 1 – приводні шківи; 2 – вал; 3 – дискові ножі; 4 – шків; 5 – чаша; 6 – пасова передача; 7 – черв’ячна передача;

8 – вертикальний вал; 9 – ролик; 10 – скребок.

47

Вираз для технологічної потужності скорорізки має вигляд:

N

aFkF

(98)

6 104

 

 

Величину питомої роботи подрібнення маси продукції можна вибрати в межах: а =16…17 кДж/м2.

Різальна здатність механізму F визначається як:

F

8m znrc

(99)

2

 

 

D

 

де z– кількість дискових ножів в машині; n – частота обертання чаші, об/хв; rС – середній радіус установлення ножів, м; D – діаметр чаші, м.

3.7. Розрахунок основних параметрів ротаційної машини

Продуктивність ротаційної машини (рис.19) визначають за пропускною здатністю барабана:

 

m

 

kVV

 

(100)

60tц

60 tp tx

 

 

 

Коефіціент завантаження kV можна прийняти в межах kV

0,25...0,5

Технологічна потужність, що витрачається на реалізацію даного технологічного процесу, виражається складовим:

-потужністю 1 на привод різального механізма;

-потужністю 2 на привод барабана машини.

Потужність, що необхідна для роботи різального механізма,

визначається за формулою, кВт:

 

N1

apSzn

 

(101)

 

6 104

 

 

 

де

a – питома робота різання, Дж/м2; S – площа

фарша, що

 

розрізаєтьсяінструментом, м2; z – кількість ножів; n – частота обертання

ножового валу, хв-1.

Потужність , що витрачається на привод барабана, визначається за формулою:

48

N2 10 3 Pp PБ VБ

(102)

де VБ – окружна швидкість днища барабану; Б – опір обертанню барабана,

Н; – опір різанню продукта, Н.

Опір, що створюють сили тертя при обертанні барабана, виражається як:

 

PБ

m

mБ g

2 f1 f2dЦ

 

(103)

 

D cos

 

 

 

 

 

де

mБ – маса барабана,

кг; f1

,f2 – відповідно коефіцієнти тертя

кочення

барабана в опорному вузлі та ковзання в цапфах підтримуючого

підшипника; dЦ – діаметр цапфи підшипника, м; – кут установки

підтримуючого ролика; D – діаметр опорної поверхні ролика.

Тоді технологічна потужність для реалізац ії процесу подрібнення

становить:

N N1 N2

(104)

Рис. 19. Схема роторного ріжучого пристрою.

а – принципова схема пристрою: 1 – ніж; 2 – штовхач; 3 – отримані шматки продукції; 4– вихідний пласт продукції;

б – технологічна схема процесу: 1 – матриця; 2 – приймальний лоток; 3 – вихідний пласт; 4 – ротор; 5 – отримані шматки продукції;

6 –транспортерна стрічка.

49

3.8 Розрахунок основних параметрів дискових пил.
Діаметр диску пили можна вибрати з нерівності:
D 2 h r c (105) h – максимальна товщина продукта, що подрібнюється; r – радіус шайби кріплення диска пили на приводному валу; с – запас на товщину стола та висоту сегмента пили, що виступає над продуктом, який подрібнюється.
Зусилля різання можна визначити за формулою:

де

 

 

 

 

 

 

Pp pSbh

 

 

(106)

 

 

 

 

 

 

 

де

b – товщина пропилу, м; – швидкість подачі продукта до пили, м/с;

 

– окружна швидкість пили, м/с; Ps – питоме зусилля, що визначається

 

міцністю матеріалу продукта, що розпилюється.

 

 

Для охолодженого та

дефростованого м’яса Ps =5…8

кН/м; для

мороженого м’яса Ps =10…20

2

 

кН/м ; для кісток Ps =20…50 кН/м .

 

 

Технологічна потужність, що витрачається для реалізації

процесу

розпилювання, визначається за формулою:

 

 

 

N 10 3 Pp 10 3 Psbh

(107)

 

При цьому вираз bhV являє собою об’єм стружки, що знімається

полотном пили за 1 с.

 

 

 

 

50

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]