Podribnennya (1)

8. Хліборізка з рамними ножами:

(21)

де υ–швидкість транспортеру, що переміщує вироби до ножів: υ=0,02…0,08 м/с; kb =0,92…0,099; z – кількість ножів; h, b–відповідно висота та товщина скибкихліба, м; kK – коефіцієнт, що враховує конструктивні та технологічні параметри подаючого пристрою:kK =0,92…0,96 – для стрічкових транспортерів; kK =1,0 – для транспортерів з жорсткою характеристикою; kН – коефіцієнт, що врахову

єнерівномірність висоти хліба.

9.Бурякорізальні машини з пластинчатими ножами:

(22)

де L – довжина різальної кромкиР ножа, м ; L=0,33…0,335 м; δ – середня товщина стружки, δ=0,001…0,0015 м; z – число різальних пристроїв;

=1050 кг/м3 – для буряка; – швидкість різання, =10…12 м/с; k – коефіцієнт, що враховує конструктивні, експлуатаційні та технологічні особливості машини.

10. Дискові машини для шинкування капусти, різання цибулі та коренеплодів:

(23)

де n – частота обертання дисків, с-1; z – кількість горизонтальних ножів на диску; δ – товщина шару продукта після різання; S – площа поверхні диску, м2; kК – Конструктивний коефіцієнт, що дорівнює відношенню площі нижнього перерізу бункера та диску машини, kК = 0,3…0,4 – для маш ин з горизонтальнимд ском ; kК =0, 2…0, 3 – для машин звертикальним диском; k– коефіцієнт, що враховує простої у роботі машини, kК = 0,7…0,8 – для машин безперервної дії, kК =0,6…0,7 – для машин періодичної діі; kК – коефіцієнт, що враховує одночасність роботи ножів, kК =0,5…0,8.

21

продукта; i – степінь подрібнення: і=500…600; 4 – кутова швидкість чаши, рад/с.

1.4.Методика розрахунку енергетичних параметрів різальних машин.

Тех нологічна потужність, що визначає необх ідні витрати потужності на

привод технологічної машини, являє собою витрати енергії на здолання опору продукції при безпосередньому виконанні заданої операції. Для різальних машин потужність приводного двигуна становить (27).

де η– загальний к. к. д. машини; H – к.к.д. ножа, що враховує тертя між інструментом та продукцією; M – механічний к.к.д. машини; W –лобовий опір різанню; N – технологічна потужність.

22

Величина визначає витрати електроенергії при експлуатації технологічного обладнання.

Нижче представлені розрахункові формули для визначення технологічної потужності для ряда переробних машин:

1. Двовальцева дробарка:

23

1 =700 Н/ м – для картоплі; 1 = 750 – Н/м – для буряка.

5. Хліборізальна машина:

z – кількість ножів.

24

6. Бігуни:

використовуються також ряд кінематичних характеристик обладнання.

2. Особливості розрахунку основних параметрів машин для подрібнення

сільськогосподарської продукції.

2.1. Розрахунок потужності приводу бурякорізальної машини.

Потужність, що необхідна для приводу бурякорізалки, залежить від конструкції машини, кількості та довжини ножів, швидкості різання, довжини та форми стружки, швидкості подачі буряка на різання. В загальному дана потужність виражається:

25

роторі швидкості різання; N3 , N4 , N5 – потужності, що необхідні для подолання сил тертя відповідно між продукцією та внутрішньою поверхнею корпуса машини, при подачі буряка з бункера до ротору, між продукцією та днищем ротора; N6 – потужність, що необхідна для здолання опору повітря при обертанні ротора. Як правило можна прийняти N6 =( 0,3 … 1,0 ) кВт; η – к.к.д. бурякорізальної машини.

Потужність для здолання сил опору різання можна визначити за формулою:

Вираз для потужності, що витрачається на надання масі продукції швидкості різання в роторі машини, має вигляд:

корпусу машини (45)

26

Потужність, що витрачається на подрібнення в щоковій робарці,

наближено визначається за формулою:

Е– модуль пружності першого роду, МПа.

2.3.Розрахунок основних параметрів вальцевої дробарки

Ухарчовій та переробній промисловості вальцеві дробарки використовуються для подрібнення і помолу зерна, солоду, плодів, макухи тощо. Дані машини можуть мати циліндричні або конічні робочі органи.

Останні також називають конусними дробарками (рис.11).

Серед основних параметрів, що характеризують роботу машини даного типу можна відзначити: кут захоплення α (рис.11), швидкість обертання вальців, їх діаметр, продуктивність та витрату енергії при експлуатації машини.

Для захоплювання кусків матеріалу і подрібнення його гладкими вальцями потрібно, щоб кут α був менший від подвоєного кута тертя матеріала

ψ, тобто α≤2ψ.

Граничну кількість обертів вальців визначають з рівняння:

коефіцієнт, який враховує нерівномірність живлення ( для зерна φ

=0,5… 0,7 ).

30