
- •Вінницький національний аграрний університет
- •Змістовий модуль 1. Біохімія молочних продуктів лабораторна робота № 1 Тема: «Лабораторна справа та техніка безпеки. Дослідження елементарного складу молока»
- •Пришвидшений метод визначення вмісту в молоці сухої речовини і води
- •Аналітичне визначення вмісту сухої речовини і води у молоці
- •Визначення вмісту сухого знежиреного залишку в молоці на аналізаторі ам-2
- •Визначення вмісту в молоці сухої речовини і сухого знежиреного молочного залишку розрахунковим методом
- •Визначення вмісту золи в молоці. Якісне відкриття та кількісне визначення зольних елементів
- •Визначення вмісту золи у молоці
- •Якісне відкриття зольних елементів
- •Якісне відкриття зольних елементів молока
- •Кількісні методи визначення зольних елементів Методи атомно-адсорбційного аналізу
- •Визначення вмісту кальцію, магнію, калію і натрію в молоці
- •Визначення кількості калію і нагрію в молоці
- •Визначення вмісту кальцію в молоці за методикою міжнародного стандарту
- •Сорбційний метод визначення питомої активності стронцію-90
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 2 Тема: «Дослідження фізико-хімічних та технологічних властивостей молока»
- •Біохімічні властивості молока Визначення титрованої кислотності молока
- •Визначення рН молока (активної кислотності)
- •Співвідношення титрованої та активної кислотності молока
- •Визначення буферності і буферної ємності молока
- •Дослідження біохімічних властивостей молока
- •Фізико-хімічні властивості
- •Дослідження органолептичних властивостей молока
- •Визначення густини молока
- •Визначення температури замерзання молока
- •Визначення в'язкості молока
- •Визначення інших фізико-хімічних показників молока
- •Дослідження фізико-хімічних властивостей молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 3 Тема: «Дослідження анормального молока та визначення ступеня і чинників фальсифікації»
- •Приготування розчину сірчаної кислоти
- •Приготування крохмального розчину йодистого калію
- •Методи визначення анормального молока Димастинова проба
- •Виявлення анормального молока
- •Оцінка результатів реакції визначення залишків
- •Дослідження маститного та анормального молока
- •Методи контролю натуральності молока
- •Розбавлення молока водою
- •Додавання знежиреного молока або зняття частини вершків
- •Подвійна фальсифікація
- •Результати дослідження
- •Якісна проба на воду в молоці
- •Виявлення крохмалю і борошна в молоці
- •Визначення формаліну
- •Визначення соди
- •Визначення вмісту в молоці перекису водню
- •Визначення аміаку
- •Приготування молочної сироватки
- •Визначення в молоці домішок хлорних препаратів
- •Дослідження натуральності молока
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 4 Тема: «Біохімічні дослідження пастеризованого молока»
- •Визначення кислотності вершків
- •Визначення кислотності вершків у плазмі
- •Визначення жиру у вершках
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 5 Тема: «Біохімічні дослідження кисломолочних продуктів»
- •Визначення кислотності сметани
- •Виявлення домішок кисломолочного сиру, кислого молока, кефіру в сметані
- •Визначення жиру у сметані
- •Визначення жиру в кисломолочному сирі
- •Визначення вмісту жиру в простому сирі за допомогою молочного жироміру
- •Визначення кислотності сиру
- •Визначення вологи
- •Контрольні запитання
- •Лаборторна робота № 6 Тема: «Біохімічні дослідження масла вершкового»
- •Мікроскопування вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла Визначення кислотного числа масла вершкового
- •Визначення ступеня прогіркання
- •Визначення ступеня прогіркання вершкового масла
- •Дослідження вершкового масла на наявність фальсифікацій Визначення вологи в маслі
- •Визначення жиру в маслі розрахунковим методом
- •Виявлення домішок маргарину в маслі
- •Контрольні запитання
- •Змістовий модуль 2. Біохімія м’ясопродуктів лаборторна робота № 7 Тема: «Якісне дослідження хімічного складу м’язів»
- •Якісне відкриття окремих складових м'яса
- •Визначення первинної вологи
- •Визначення гігроскопічної вологи
- •Визначення загальної вологи і сухої речовини
- •Форма для запису даних, одержаних у ході визначення гігроскопічної вологи
- •Визначення вмісту золи в м’ясі. Відкриття зольних елементів
- •Сухе озолення
- •Мокре озолення
- •Форма для запису результатів визначення сирої золи
- •Контрольні питання
- •9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
- •9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
- •9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
- •9.5. Якісна реакція на аміак
- •Якісне відкриття окремих азотовмісних сполук у м'ясі
- •9.6. Фракціонування білків водного екстракту м'язів
- •9.7. Одержання міозину м'яса
- •9.8. Визначення вмісту азотистих речовин у м'ясі
- •Полумікрометод визначення азоту за Кьельдалем
- •Форма для запису даних, отриманих при визначенні вмісту загального азоту і сирого протеїну
- •9.9. Визначення колагену та еластину у м’ясі
- •Визначення вмісту жиру в м'ясі
- •9.10. Визначення вмісту жиру в м’ясі методом екстрагування
- •Форма для запису результатів визначення сирого жиру
- •9.11. Одночасне визначення води, жиру, солі і білка в м’ясопродуктах (за н. Хотинському і в. Краєвському)
- •Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса
- •Аналогічно азоту (1)
- •Визначення повноцінних та сполучнотканинних
- •Контрольні питання
- •Лаборторна робота № 10 Тема: «Біохімічні тести на свіжість м'яса»
- •Біохімічні тести на свіжість Визначення продуктів первинного розкладу білків у бульйоні
- •Метод визначення кількості летких жирних кислот
- •Прискорені методи дослідження свіжості м'яса
- •Реакція на пероксидазу
- •Реакція на аміак з реактивом Неслера
- •Визначення аміно-аміачного азоту титруванням за фенолфталеїном
- •Визначення концентрації водневих іонів (рН)
- •Визначення інтенсивності забарвлення м'язової тканини
- •Визначення ніжності м'яса методом пресуванням (метод грау і гамма, 1957)
- •Визначення рН м'яса
- •Визначення у м'ясі вільної та зв'язаної вологи
- •Визначення мармуровості м'яса (розрахунковий метод)
- •Назва тканини, сировини або продукту*
- •Характеристика субпродуктів різної категорії свіжості за біохімічними показниками
- •Дослідження біохімічного складу і якості харчових жирів
- •Лабораторні дослідження Визначення кислотного числа
- •Ступінь окислювального псування
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення йодного числа
- •Визначення числа омилення
- •Визначення перекисного числа
- •Визначення температури плавлення жиру
- •Визначення температури застигання жиру
- •Деякі жирові константи
- •Біохімічні тести на свіжість харчових жирів Якісна реакція на альдегіди
- •Визначення вмісту вологи
- •ДослідженняНазва тканини, сировини або продукту*
- •Біохімічні дослідження кулінарних виробів із рубленого м'яса
- •Визначення вмісту сухих речовин
- •Визначення кислотності
- •Визначення кухонної солі
- •Визначення вмісту хліба
- •Якісне визначення наповнювача за Тройніною
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження біохімічного складу і якості ковбас та консервів
- •Органолептичні дослідження
- •Біохімічні дослідження ковбас
- •Категорії свіжості ковбас
- •Визначення солі аргентометричним титруванням (метод Мора)
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Дослідження м'ясних банкових консервів
- •Біохімічні дослідження консервів Визначення загальної кислотності
- •Дослідження Назва тканини, сировини або продукту*
- •Контрольні запитання
9.2. Біуретова реакція (реакція Піотровського) на полі пептиди і білки
В сильно лужному розчині при додаванні солі міді такі речовини, як біурет (Н2N-СО-NН-СО-NН2), полі пептиди і білки утворюють забарвлений в синьо-фіолетовий та червоно-фіолетовий колір комплексні солі.
Біохімічне підґрунтя. Біуретова реакція обумовлена присутністю в молекулі або двох -СО-NН – груп або -СО-NН – групи і груп –С-(-NН)-NН2 або –СН2-NН , пов’язаних безпосередньо між собою або через атом вуглецю або азоту. Тому біуретову реакцію дають пептиди, що містять принаймні, три залишки амінокислот. Проте, деякі непептидні структури, як, наприклад, гистидин, дають позитивну біуретову реакцію і тому ця реакція не є специфічною для поліпептидних ланцюгів.
Пептони при звичайному проведенні біуретової реакції дають червонувате забарвлення. Однак і тут при додаванні надлишку солі міді утворюється синьо-фіолетове забарвлення.
Присутність у досліджуваному розчині сульфатів магнію або амонію перешкоджає біуретовій реакції. При наявності амонійних солей слід використовувати великий надлишок їдкого лугу. Біуретова реакція використовується і для кількісного визначення білків.
Техніка визначення. До водного екстракту м’язів додають рівний об’єм 10%-ного розчину їдкого натра і потім по краплях 0,1%-ний розчин сірчанокислої міді. Рідина набуває фіолетового забарвлення.
Результати аналізу записують у форму 6.
9.3. Ксантопротеїнова реакція (на тирозин, триптофан, фенілаланін)
Біохімічне підґрунтя. Якщо з’єднати розчин білку з концентрованою азотною кислотою, то випаде осад білку, який при нагріванні суміші частково розчиняється з утворенням жовтого розчину. При цьому відбувається утворення нітросполук триптофану та тирозину. Якщо далі до отриманого розчину обережно додати розчин їдкого лугу чи аміаку, то з’явиться червонувато-оранжеве забарвлення. Це забарвлення обумовлено утворенням солей таутомерних ациформ нітросполук – нітронових кислот.
Триптофан дає більш яскраво-червоне забарвлення, ніж тирозин. Фенілаланін не нітрується при дії однієї азотної кислоти, проте при додаванні концентрованих сірчаної і азотної кислот нітрування відбувається. Ксантопротеїнова реакція виходить краще з сухими препаратами білка.
Техніка визначення. До екстракту м’язів або сухого залишку додати по краплях концентровану азотну кислоту і потім нагріти до кипіння. Після охолодження обережно додати по краплях концентрований розчин їдкого натра або аміаку. При наявності циклічних амінокислот з’являється оранжево-червоне забарвлення.
Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.
9.4. Якісна реакція на триптофан з гліоксілевою кислотою
Біохімічне підґрунтя. Кольорова реакція на триптофан відбувається в наслідок взаємодії триптофану з глиоксилевою кислотою (СОНСООН), яка знаходиться у вигляді домішки в льодяній оцтовій кислоті. Тому замість льодяної оцтової кислоти для реакції можна використовувати розчин чистої гліоксілевої кислоти. Сліди міді в реакції значно підвищують інтенсивність утвореного забарвлення.
Техніка визначення. До екстракту м’язів додати в надлишку льодяну оцтову кислоту, підігріти до повного розчинення і після охолодження обережно додати концентровану сірчану кислоту. На межі двох шарів після деякого відстоювання з’являється червоно-фіолетове забарвлення.
Провести експеримент з дослідним зразком. Результати експерименту занести у форму 6, зробити короткий висновок.