7. Види адміністративних стягнень

Адміністративне стягнення – це захід примусу, що застосовується до особи, яка вчинила адміністративний проступок з метою її правового виховання, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Сутність адміністративного стягнення полягає в покладанні на правопорушника певних обмежень або позбавлень як майнового, так і немайнового характеру.

Види адміністративних стягнень закріплені законодавцем в ст.ст. 24-32 КУпАП. Охарактеризуємо коротко основні з них.

Попередження – захід виховного характеру, що засвідчує офіційну негативну оцінку поведінки правопорушника з боку державного органу (посадової особи) про недопущення вчинення протиправних дій і застосовується за незначні правопорушення. Виноситься попередження в письмовій формі.

Штраф – вид стягнення, що має майновий характер і полягає у стягненні з правопорушника (добровільно або примусово) певної грошової суми – в межах, передбачених відповідною санкцією норми.

Оплатне вилучення предмета, що став знаряддям вчинення чи безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовому вилученні предмета з подальшими реалізацією та поверненням суми колишньому власникові з утриманням суми, що була пов’язана із затратами по реалізації вилученого предмета (наприклад, вилучення мисливської рушниці та боєкомплекту до неї).

Конфіскація предмета, що став безпосереднім засобом скоєння чи об’єктом адміністративного правопорушення, полягає у примусовій безоплатній передачі цього предмета на користь держави. Конфіскації підлягає тільки той предмет, що перебуває в особистій власності правопорушника, якщо інше не передбачене законодавством. Наприклад предмети контрабанди підлягають конфіскації незалежно від того, кому вони належать.

Позбавлення спеціального права застосовується на термін до трьох років. У цьому виді стягнення є деякі винятки. Зокрема позбавлення права на полювання не може бути застосоване до особи, якщо для неї таке полювання є основним джерелом існування.

Громадські роботи полягають у виконанні особою у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно - корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Цей вид стягнення призначається тільки за рішенням суду судді) на строк від 20 до 60 годин і відбувається не більш як 4 години на день. Громадські роботи не призначаються інвалідам І або ІІ груп, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

Виправні роботи призначаються за рішенням суду на строк до двох місяців і відбуваються особою за її постійним місцем роботи, а з її заробітку на протязі цього строку здійснюються відрахування у розмірі до 20% в дохід держави.

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі адміністративні правопорушення на строк до 15 діб і накладається виключно судами (суддями). Адміністративний арешт не може бути застосований до вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 12 років, а також до осіб, які не досягли 18-річного віку, та інвалідів І і ІІ груп.

Оплатне вилучення та конфіскація предметів можуть застосовуватись не тільки як основні, а й як додаткові адміністративні стягнення, а всі інші – лише як основні. За одне адміністративне правопорушення може бути накладено лише одне основне стягнення.

Законодавством України може бути передбачено адміністративне висилання за межі держави іноземних громадян та осіб без громадянства за вчинки, що грубо порушують громадський порядок.

За вчинення адміністративних правопорушень, до неповнолітніх у віці від 16 до 18 років замість адміністративних стягнень можуть бути застосовані наступні заходи впливу: 1) зобов’язання публічно чи в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) застереження; 3) догана чи сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміщують, або під нагляд педагогічного чи трудового колективу за їх згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання.