Ekon_prom_pidpr_Maslak_2011

144

10. Рентабельність виробництва може визначатися як частка відділення величини:

а) балансового прибутку на суму витрат на виробництво продукції; б) чистого прибутку на суму витрат на виробництво продукції;

в) балансового прибутку на обсяг продажу; г) чистого прибутку на обсяг продажу.

Задачі

1. Підприємство спеціалізується на виробництві виробу А. Визначити рівень рентабельності виробу і показники рентабельності виробництва, якщо план випуску готових виробів 7200 шт, повна собівартість виробу 86 грн, гуртова ціна — 110 грн, середньорічна вартість виробничих фондів 1650 тис. грн. Балансовий прибуток підприємства оподатковується за ставкою 30 %.

2. Визначити балансовий прибуток і показник загальної рентабельності виробництва за наступними даними:

Встановити величину фонду споживання підприємства за такими даними:

—підприємством одержаний прибуток від реалізації продукції в суму 220 тис. грн;

—продано основних фондів, що не були задіяні у виробництві, на суму 20 тис. грн;

—сплачено штрафів іншим підприємствам за порушення термінів поставок продукції в сумі 4,6 тис. грн;

—сплачено податок за податковою ставкою 30 %;

—сплачено проценти за банківські кредити в сумі 5,8 тис. грн;

—фонд накопичення підприємства становить 67,5 тис. грн.

10 ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

10.1 Економічна сутність та види ефективності

Процес виробництва на промисловому підприємстві здійснюється при певній взаємодії трьох визначальних його чинників: засобів праці, предметів праці та персоналу. Це означає, що використовуючи наявні засоби виробництва, персонал виготовляє продукцію або робить виробничі послуги. Тому, з одного боку, мають місце витрати живої праці, а з другого, — результати виробництва, які залежать від застосовуваних засобів праці, кадрового потенціалу та рівня їх використання.

Ефективність виробництва характеризується рівнем використання ресурсів підприємства з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища й визначається шляхом зіставлення результатів виробництва з його витратами.

Ознакою ефективності діяльності промислового підприємства є досягнення мети виробничо-господарської діяльності з найменшими витратами суспільної праці або часу.

Ефективність виробництва — величина не постійна, яка може змінюватися під впливом наступних факторів: стан ділової кон’юнктури підприємства; залучення у підприємницьку діяльність додаткових інвестицій; інтенсивне використання внутрішніх резервів та спроможностей підприємства, а саме — застосування інтенсивних форм відтворення, таких як реконструкція, технічне переозброєння, використання новітніх технологій.

Відповідні види ефективності виробництва виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних результатів господарської діяльності підприємства. Перш за все, результат або ефект буває економічним або соціальним.

146

Економічний ефект відображає різні вартісні показники, що характеризують проміжні й кінцеві результати виробництва на підприємстві. До таких показників відносяться обсяг товарної, реалізованої або чистої продукції; величина одержаного прибутку; економія різних видів виробничих ресурсів або загальна економія від зниження собівартості продукції.

Соціальний ефект зводиться до скорочення тривалості робочого тижня; збільшення нових робочих місць і рівня зайнятості людей; поліпшення умов праці і побуту; загальної безпеки життя; стану оточуючого середовища.

За характером здійснюваних витрат на підприємстві розрізняють ефективність застосовуваних ресурсів та ефективність витрат. До ефективності застосовуваних ресурсів належать: ефективність використання виробничих фондів, трудових ресурсів. До ефективності витрат відносять ефективність капітальних вкладень, ефективність поточних витрат, ефективність сукупних витрат.

За умовами оцінювання виділяється реальна, розрахункова та умовна ефективність. Реальна ефективність — це зіставлення фактичного рівня результатів та витрат за даними бухгалтерського обліку. Розрахункова — це ефективність, яка базується на проектних або планових показниках, отриманих на підставі певних розрахунків. Умовна ефективність використовується для оцінювання роботи структурних підрозділів підприємства.

Залежно від об’єкта, відносно якого визначається результативність його функціонування, розрізняють наступні види ефектів:

1)локальний ефект — визначає конкретний результат виро- бничо-господарської або іншої діяльності;

2)первинний або одноразовий ефект — має місце внаслідок запроваджених на підприємстві прибуткових технічних, організаційних або економічних заходів;

3)мультиплікаційний ефект — виявляється в наступних

специфічних формах, а саме:

• дифузійний ефект реалізується тоді, коли певне господар- сько-управлінське рішення, нововведення технічного, організаційного, економічного чи соціального характеру поширюється

147

на інші галузі, унаслідок чого відбувається його мультиплікація (наприклад, перед тим, як метод безперервного розливання рідкого металу знайшов широке застосування в чорній металургії, ним досить тривалий час користувалися на підприємствах кольорової металургії);

•резонансний ефект має місце тоді, коли якесь нововведення в певній галузі активізує і стимулює розвиток інших явищ у виробничій сфері (наприклад, отримання синтетичного волокна високої якості дало можливість виробляти нові види тканин, а відтак — нові види одягу);

•ефект «стартового вибуху» — можливий за умови, коли певний «стартовий вибух» стає початком наступного лавиноподібного збільшення ефекту в тій самій або іншій галузі виробництва чи діяльності (наприклад, застосування економіко-математичних методіві моделей вуправлінні, виробництві, різних галузях науки);

•ефект супроводжувальних можливостей виявляється у вигляді різних проміжних і побічних результатів;

•ефект акселерації означає прискорення темпів поширення

йзастосування якогось конкретного позитивного результату. Взаємозв’язок перелічених форм полягає в тому, що всі вони

разом формують загальний інтегральний ефект від практичної реалізації того чи іншого управлінського рішення.

10.2 Розрахунок показників економічної ефективності

Для оцінки рівня і динаміки економічної ефективності виробництва, результатів виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємства використовують ряд специфічних показників, що відображають ступінь використання кадрового потенціалу, виробничих потужностей, устаткування, окремих видів матеріальних ресурсів тощо.

Загалом, ефект — це величина, яка характеризує результати виробництва або впровадження інновації. Може проявлятися у

148

зростанні прибутку, зниженні собівартості, зростанні випуску продукції.

Ефективність — це відносна величина, що характеризує результативність будь-яких затрат або це зіставлення результатів з витратами.

Залежно від рівня оцінки, обсягу врахованих ефекту й затрат

іпризначення оцінки розрізняють наступну ефективність:

1.Народногосподарська ефективність характеризує відно-

шення ефекту до затрат у масштабах народного господарства. Ефектом є ріст національного доходу, а затратами — сукупність спожитих ресурсів.

2.Госпрозрахункова ефективність — оцінює результативність затрат у масштабах галузі, підприємства і розраховується, найчастіше, як відношення прибутку до вартості виробничих фондів або собівартості (рентабельності виробництва продукції).

3.Абсолютна ефективність характеризує загальну або питому (у розрахунку на одиницю витрат чи ресурсів) ефективність діяльності підприємства за певний проміжок часу, яка визначається наступним чином:

де ∆П — приріст прибутку (зниження собівартості); Вкап — капітальні витрати.

4. Порівняльна ефективність відображає наслідки порів-

няння можливих варіантів господарювання й вибору кращого з них, а саме відносну економію витрат, яку отримано з одиниці вкладених інвестицій унаслідок реалізації найкращого варіанта.

Визначення порівняльної ефективності реальних інвестицій здійснюється шляхом розрахунку зведених витрат (Взв) за формулою:

де Впі — поточні витрати і-го варіанта (проекту) на одиницю продукції (за вирахуванням амортизації основних фондів, на

149

створення яких спрямовують капітальні вкладення, що оцінюються);

Вкапі — питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення і-го варіанта (проекту), визначаються як відношення загальної величини капітальних вкладень до річного обсягу виробництва продукції (у натуральних показниках);

Ен — нормативний коефіцієнт ефективності (дорівнює 0,15). Проект з найменшим значення зведених витрат (Взв) вважа-

ється найкращим та більш доцільним.

Найбільш точна оцінка ефективності може бути отримана на основі поглибленого аналізу ситуації та врахування великої кількості обставин. Щоб здійснити такий аналіз, необхідно знати і розуміти конструкцію основних показників ефективності. Система показників ефективності має відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві; створювати умови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва; стимулювати використання всіх резервів, наявних на підприємстві; забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки структури управління.

У системі показників ефективності можна виділити наступні групи показників:

• ефективність використання основних фондів, яка зображена у таблиці 10.1

Таблиця 10.1

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ФОНДІВ

151

• ефективність використання капітальних вкладень зображена у таблиці 10.4

Таблиця 10.4

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

152

Закінчення табл 10.4

• узагальнюючі показники ефективності діяльності виробничого підприємства зображені в таблиці 10.5