Черчение_методичка

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

4СПЕЦИФІКАЦІЇ

4.1Загальні вимоги до оформлення документів, що містять текст, розбитий на графи

Документи, що містять текст, розбитий на графи, допускається розділяти на розділи та підрозділи, які не нумерують. Найменування розділів і підрозділів записують у вигляді заголовків малими літерами (крім першої великої) і підкреслюють тонкою суцільною лінією. Нижче кожного заголовка залишають один вільний рядок, а вище – не менше одного вільного рядка.

У текстових документах, які мають рядки, усі записи роблять на кожному рядку в один ряд. Записи не повинні зливатися з лініями, що розмежовують рядки та графи.

Якщо в графі документа текст записаний у кілька рядків, то в наступних графах записи починають на рівні першого рядка.

Коли запис розміщається в наступних графах на одному рядку, при машинописному способі виконання його допускається поміщати на рівні останнього рядка.

4.2 Специфікації виробів усіх галузей промисловості, крім суднобудування

Згідно з ГОСТ 2.102–68 специфікація – основний конструкторський документ для складанних одиниць, комплексів і комплектів, який визначає їх склад і є необхідним для виготовлення, комплектування конструкторських документів і планування запуску об'єктів у виробництво.

Форму та порядок заповнення специфікацій виробів усіх галузей промисловості, крім суднобудування, встановлює ГОСТ 2.108–68.

Специфікації складають на окремих аркушах формату А4 на кожну складанну одиницю, комплекс або комплект на формах 1 та 1а. До них заносять усі складові частини виробу, що специфікується, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу та до його неспецифікованих складових частин.

Форма 1 специфікації (рисунок 4.1) застосовується як заголовний аркуш і містить основний напис, виконаний за ГОСТ 2.104–68 (форма 2). Форма 1а відрізняється від форми 1 специфікації тим, що має основний напис за формою 2а за ГОСТ 2.104–68.

81

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Рисунок 4.1

82

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Специфікація в загальному випадку має розділи, які розташо-

вуються в такій послідовності: документація, комплекси, складанні одиниці, деталі, стандартні вироби, інші вироби, матеріали, комплекти.

Наявність указаних розділів у специфікації даного виробу визначається його складом. Назву кожного розділу вказують у вигляді заголовка в графі "Найменування" і підкреслюють тонкою суцільною лінією. Нижче кожного заголовка слід залишати вільний рядок.

Дозволяється об'єднувати розділи "Стандартні вироби" та "Інші вироби" під назвою "Інші вироби".

Урозділі "Документація" записують конструкторські документи у тій послідовності, в якій вони перелічені у ГОСТ 2.102–68.

Урозділах "Комплекси", "Складанні одиниці" та "Деталі" вказують назву виробів по мірі збільшення цифр, які входять до класифікаційної характеристики виробу.

Уназвах виробів, які складаються з кількох слів, на першому місці розміщують іменник, наприклад: "Колесо зубчасте", "Кришка передня". Для деталей, на які кресленики не виконані, вказують назву, розміри, необхідні для їх виготовлення, та матеріал, на який указується відповідний стандарт.

Урозділі "Стандартні вироби" записують назву та позначення виробів відповідно до стандарту на ці вироби в такому порядку: за міждержавними, державними та галузевими стандартами.

Умежах кожної категорії стандартів запис виконують за групами виробів певного функціонального призначення (вальниці, кріпильні вироби, електротехнічні вироби та ін.) у алфавітному порядку, в межах кожної назви – в порядку збільшення позначень стандартів, у межах кожного стандарту – в порядку збільшення основних параметрів або розмірів виробу.

Урозділі "Інші вироби" записують назви й умовні позначення виробів відповідно до документів на їх постачання, вказуючи позначення цих документів, наприклад, за технічними умовами. Запис виробів виконують за однорідними групами аналогічно запису стандартних виробів.

Урозділі "Матеріали" вказують позначення матеріалу, встановлені в стандартах або технічних умовах на ці матеріали.

Матеріали записують у такій послідовності: метали чорні, метали магнітоелектричні та феромагнітні; метали кольорові,

83

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

благородні та рідкоземельні; кабелі, проводи та шнури; пластмаси та пресматеріали; паперові та текстильні матеріали; гумові та шкіряні матеріали; керамічні й скляні матеріали; лаки та фарби; інші матеріали. В межах кожної групи матеріали записують в алфавітному порядку назв, а в межах кожної назви – в порядку збільшення розмірів або інших технічних параметрів.

Не записують матеріали, необхідну кількість яких конструктор не може визначити і в зв'язку з цим визначає технолог. До цих матеріалів належать лаки, фарби, клей, замазки, припої, електроди. Вказівки щодо їх використання дають у технічних вимогах на полі кресленика.

У розділ "Комплекти" вносять відомість експлуатаційних документів, відомість документів для ремонту, використані згідно з конструкторськими документами на комплекти та упаковку.

Запис виробів і матеріалів, що відрізняються розмірами й іншими даними та використовуються за одним і тим самим документом, дозволяється робити у такий спосіб:

Стандартні вироби Болти ГОСТ 7805–70

М12× 60.58

М16× 20.58

М12× 40.58

Гвинти ГОСТ 1476–84

М4× 10.34

М6× 10.34

Шайби ГОСТ 18123–82 Шайба 3

Шайба 4 і т. ін.

Після кожного розділу специфікації допускається залишати кілька вільних рядків для додаткових записів (залежно від стадії розробки, обсягу тощо). Дозволяється резервувати й номери позицій, які проставляють у специфікації при заповненні резервних рядків.

Графи специфікації заповнюють у такій послідовності:

1) у графі "Формат" вказують формати документів, позначення яких записують у графі "Позначення". Якщо документ виконаний на кількох аркушах різних форматів, то в графі "Формат" проставляють "зірочку" з дужкою, а в графі "Примітка" перелічують усі формати у порядку їх збільшення.

84

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Для документів, записаних у розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби", "Матеріали", графу "Формат" не заповнюють.

Для деталей, на які кресленики не випущені, у графі "Формат" вказують "БЧ";

2)у графі "Зона" вказують позначення зони, в якій знаходиться номер записуваної в специфікацію складової частини. Графа заповнюється у тому випадку, коли поле кресленика розбивається на зони згідно з ГОСТ 2.104–68;

3)у графі "Поз." (позиція) вказують порядкові номери складових частин виробу, що специфікується, в послідовності їх запису

вспецифікації;

4)у графі "Позначення" у розділах "Складальні одиниці" та "Деталі" вказують позначення основних конструкторських документів на записувані вироби, а для деталей, на які не випущені кресленики, – привласнене їм позначення. У розділах "Стандартні вироби", "Інші вироби" та "Матеріали" графу не заповнюють;

5)у графі "Найменування" вказують:

–у розділі "Документація" – найменування документів, наприклад: "Складальний кресленик", "Габаритний кресленик";

–у розділах "Комплекси", "Складальні одиниці", "Деталі",

"Комплекти" – найменування виробів відповідно до їх основного напису. Для деталей, на які кресленики не випущені, вказують їх найменування та матеріал, а також інші дані, необхідні для виготовлення;

– у розділі "Стандартні вироби" – найменування

іпозначення виробів у відповідності до стандартів на ці вироби;

–у розділі "Інші вироби" – найменування й умовні позначення виробів відповідно до документів на їх постачання з указівкою позначень цих документів;

–у розділі "Матеріали" – позначення матеріалів, встановлені в стандартах чи технічних умовах на ці матеріали; 6) у графі "Кіл." для складових частин виробу, які записуються

вспецифікацію, вказують їх кількість на один специфікований виріб; у розділі "Матеріали" – загальну кількість матеріалів на один специфікований виріб із указівкою одиниць вимірювання (допускається одиниці вимірювання записувати в графі "Примітки" безпосередньо біля графи "Кіл.");

7) у графі "Примітки" наводять додаткові відомості для планування й організації виробництва, а також інші відомості, що

85

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

відносяться до записаних у специфікацію виробів, матеріалів і документів.

Допускається суміщення специфікації зі складальним креслеником за умови їх розміщення на аркуші формату А4 (ГОСТ 2.301–68). У такому випадку специфікацію розташовують над основним написом і заповнюють у тому ж порядку і за тією ж формою, що

йспецифікацію, яку виконують на окремих аркушах.

Унавчальних конструкторських документах за рішенням методичної ради дозволяється суміщати специфікацію зі складальним креслеником (крім виконаних на форматі А4). Основний напис при цьому виконують за ГОСТ 2.104–68 (форма 1). Суміщеному документу надається позначення основного конструкторського документа.

4.3Специфікація виробів суднобудування

Специфікацію корпусу судна випускають окремим документом. До неї вносять всі складові частини, які входять до специфікованого виробу або конструкції, а також конструкторські документи, які відносяться до цього виробу (конструкції).

Складові частини в специфікації групують за технологічними комплектами на будівельний район, блок, секцію, приміщення чи групу приміщень. У специфікацію не включають видаткові матеріали: електроди, підмазку для прокладок, припої та ін. Їх вказують у технічних вимогах кресленика.

Перший аркуш специфікації виконують на форматі А3 за ГОСТ 2.301–68, основний напис – за ГОСТ 2.104–68 (форма 2). Наступні аркуші специфікації для корпуса судна виконують за формою, наведеною на рисунку 4.2.

Складові частини специфікованого виробу позначають номерами позицій і заносять у специфікацію в порядку зростання номерів.

При повторенні в графах специфікації (крім граф 7–9) тих же самих даних для декількох позицій допускається записувати цю інформацію один раз, а в наступних рядках заміняти їх лапками.

Якщо повторюваний текст складається з декількох слів, то при першому повторенні його заміняють словами "Те ж саме", далі – лапками. При переході на новий аркуш специфікації, а також на початку наступного технологічного комплекту замінену лапка-

86

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Рисунок 4.2

87

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

ми інформацію треба наводити повністю. Якщо найменування, що записується в графу 4, не розміщається на одному рядку, то записи, зроблені в один рядок у наступних графах, починають на рівні останнього рядка графи 4. В інших випадках запис починають на рівні першого рядка.

Специфікація складається з розділів, найменування яких вказують у вигляді заголовка та підкреслюють суцільною товстою основною лінією за ГОСТ 2.303–68.

Порядок заповнення граф специфікації наступний:

–у графі 1 вказують номери рядків;

–у графі 2 – порядковий номер окремого елемента специфікованого виробу чи матеріалу;

–у графі 3 – позначення основного конструкторського документа, за яким виконується складова частина виробу чи конструкції;

–у графі 4 – найменування складової частини виробу чи матеріалу. При записі найменування виробу допускається застосовувати загальноприйняті чи довільні скорочення слів за умови, що зміст найменування буде зрозумілим.

Для деталей, на які кресленики не випускаються, крім найменування деталей вказують розміри та позначення матеріалу, яке містить його назву, марку, якщо вона встановлена відповідним стандартом (технічними умовами), якісні характеристики, а також позначення стандарту (технічних умов).

Якщо деталь повинна бути виготовлена з сортового матеріалу визначеного профілю та розміру, то цей матеріал записують

успецифікацію відповідно до привласненого йому в стандарті на сортамент позначенням (див. п. 2.9).

Для креслеників, виконаних на двох і більше аркушах, у графі 4

допускається вказувати положення складової частини на кресленику, наприклад: "Книця 5× 200× 200 А–А аркуш 2";

–у графі 5 вказують код виробу, а для деталей, на які не випущені кресленики, та для матеріалів – код матеріалу;

–графу 6 заповнюють відповідно до нормативно-технічних документів;

–графи 7–9 заповнюються відповідно до їх найменувань. Графу 8 заповнюють у тому випадку, коли кількість складових

частин більше одиниці.

Складові частини корпусних конструкцій групують по технологічних комплектах.

88

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

5 ОФОРМЛЕННЯ ГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

5.1 Кресленик загального виду

Кресленик загального виду належить до проектної конструкторської документації та розробляється на стадіях технічної пропозиції, ескізного й технічного проектів. Він є основою для розробки складального кресленика, специфікації та робочих креслень деталей. Цей кресленик є документом, який визначає конструкцію виробу, взаємодію його складових частин і пояснює принцип роботи виробу.

На кресленику загального виду мають бути:

–зображені види, розрізи, перерізи, нанесені надписи та текстова частина, які необхідні для розуміння конструкції виробу, взаємодії його складових частин і принципу роботи виробу;

–вказані найменування (якщо можливо, позначення) складових частин виробу, для яких пояснюється принцип роботи;

–наведені необхідні розміри, а за необхідністю, схема (наприклад, кінематична) виробу, технічна характеристика та технічні вимоги.

Кресленик виконується з максимальними спрощеннями, передбаченими ГОСТ 2.119–73 та іншими стандартами на оформлення креслеників. Складові частини виробу рекомендується зображати спрощено (окремі з них лише у контурному вигляді), якщо при цьому будуть зрозумілими конструкція, взаємодії складових частин і принцип роботи виробу. Приклад оформлення кресленика загального виду наведено на рисунку 5.1.

Найменування та позначення складових частин виробу вказуються одним із наступних способів:

–на полках ліній-виносок;

–у таблиці, яка розміщена на кресленику загального виду;

–у таблиці, що виконується на окремих аркушах формату А4, які є наступними аркушами кресленика загального виду.

Таблиця (рисунок 5.2) складається з таких граф: "Поз.", "Позначення", "Найменування", "Кіл.", "Дод. вказівки"(додаткові). За наявності таблиці номери позицій складових частин виробу вказують на полках ліній-виносок.

Елементи кресленика загального виду (номери позицій, текст технічних вимог, надписи тощо) виконуються за правилами, які встановлені стандартами ЄСКД для робочих креслеників.

90