Черчение_методичка

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Приклади застосування ліній на креслениках суднобудівної верфі показані на рисунках 2.8 і 2.9, де зображені план палуби та бортова секція, відповідно. На плані палуби літерами ÄÏ позначено положення діаметральної площини – вертикальної поздовжньої площини, що ділить судно в поздовжньому напрямку на дві умовно симетричні частини. Цифри, що йдуть вздовж сліду ÄÏ позначають номери практичних шпангоутів (зазначимо, що ніс судна розташований справа, корма – зліва).

Рисунок 2.8

На рисунку 2.9, де показано кресленик бортової секції, скорочення ÎË відповідає основній лінії, під якою розуміється лінія, що проходить в діаметральній площині через точку перетину кільової лінії з площиною мідель-шпангоута.

Слід відзначити, що на креслениках суднобудівної верфі додатково до типів і товщин ліній, зазначених у таблиці 2.5, застосовуються:

–штрихові лінії товщини s для позначення з невидимої сторони міцних і легких перегородок, палуб, платформ, настилу та набору другого дна й зовнішньої обшивки з боку конструкції;

–штрихпунктирні лінії з двома точками товщини s для позначення з видимої сторони рамного набору (карлінгсів, бімсів, шпангоутів, стійок, шельфів, бортових стрингерів, днищевого набору) за відсутності другого дна з боку конструкції;

21

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

– штрихпунктирна лінія товщини s для позначення з невидимої сторони рамного набору, переліченого в попередньому пункті.

Рисунок 2.9

На креслениках суднобудівних конструкцій, які виконуються у дрібних масштабах, товщину листа обшивки або суднового набору дозволяється виконувати не у масштабі.

2.4 Шрифти

Кресленики, крім зображень предмета, містять текстову частину, де наводять найменування виробу та його розміри, значення граничних відхилень, матеріал, технічні вимоги й умови, основні характеристики та інші відомості, передбачені відповідними стандартами.

22

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Написи на креслениках виконуються креслярським шрифтом відповідно до ГОСТ 2.304–81, де наведено основні відомості щодо конструкції букв і цифр, визначено їх висоту, ширину, товщину обвідки, відстань між буквами, рядками та інші елементи. Стандартом передбачено правила написання літер українського, російського, латинського та грецького алфавітів, арабських і римських цифр, знаків (розділових, математичних та ін.), дробів, показників степеня, індексів, граничних відхилень, діакритичних знаків. Креслярський шрифт суттєво відрізняється від типографського як за формою, так і за методами написання.

Розмір шрифту h – це величина, яка визначена висотою великих букв у міліметрах.

Висота великих букв h вимірюється перпендикулярно до основи рядка. Визначено такий ряд розмірів шрифту: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Це означає, що літери та цифри на кресленику повинні мати висоту, обумовлену цим рядом.

Примітка – Застосування шрифту розміром 1,8 не рекомендується і дозволяється тільки для типу Б.

Висота малих букв с визначається з відношення їх висоти (без відростків k) до розміру шрифту h, наприклад, с = 7/10h, що приблизно відповідає попередньому, меншому, розміру шрифту. Винятком є висота малих букв á, â, ä, ð, ó, ô, яка дорівнює висоті h великих букв, тобто розміру шрифту, застосовуваного для написів.

На рисунках 2.10 і 2.11 показано умовні позначення, які відповідають розмірам літер і визначають відстані між словами та рядками. Шрифт може бути прямим або з кутом нахилу близько 75°.

23

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Ширина букви g – найбільша ширина літери, що вимірюється відповідно до рисунків 2.10 і 2.11. Вона визначається відносно розміру шрифту h, наприклад, g =6/10h або відносно товщини шрифту d, наприклад, g = 6d.

Товщина лінії шрифту d – це товщина, що визначається залежно від типу та висоти шрифту.

Допоміжна сітка – це сітка, утворена допоміжними лініями, в чарунки якої вписуються необхідні літери. Крок допоміжних ліній сітки визначається в залежності від товщини ліній шрифту d, що застосовується (рисунок 2.12).

Рисунок 2.12

Стандарт установлює такі типи шрифту:

–шрифт типу А без нахилу d = 1/14h з параметрами, наведеними в таблиці 2.7;

–шрифт типу А з кутом нахилу приблизно 75° d = 1/14h з параметрами, наведеними в таблиці 2.7;

–шрифт типу Б без нахилу d =1/10h з параметрами, наведеними в таблиці 2.8;

–шрифт типу Б з кутом нахилу приблизно 75° d = 1/10h з параметрами, наведеними в таблиці 2.8.

Відмінність шрифтів типу А і типу Б полягає не у висоті й не

вконструкції літер, а лише в їх ширині.

Ширину літер і цифр для шрифту типів А і Б наведено в таблиці 2.9 і 2.10 відповідно.

24

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Таблиця 2.7 – Параметри шрифту типу А

Таблиця 2.8 – Параметри шрифту типу Б

25

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Таблиця 2.9 – Ширина літер і цифр типу А

Примітки 1 Відстань а між літерами, сусідні лінії яких не рівнобіжні між

собою (наприклад, ÃÀ, ÀÒ), може бути зменшена на половину, тобто на товщину d лінії.

2 Мінімальною відстанню між словами е, розділеними розділовим знаком, є відстань між розділовим знаком і наступним за ними словом.

26

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Побудову шрифту типу Б кирилиці на допоміжній сітці показано на рисунку 2.13. На цьому рисунку наведено великі та малі літери. Граничні відхилення розмірів літер і цифр ±0,5 мм.

Рисунок 2.13

Конструкцію великих і малих літер українського алфавіту шрифту типу Б з кутом нахилу приблизно 75° показано на рисунку 2.14.

Рисунок 2.14

27

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Конструкцію арабських і римських цифр (без нахилу і з нахилом) показано на рисунку 2.15. Арабська цифра 3 має подвійне написання.

Рисунок 2.15

2.5 Основний напис

Згідно з ДСТУ 3321:2003 основний напис – це сукупність установлених характеристик виробу і виконаного на нього конструкторського документа, які зазначають разом з установленими підписами та відомостями про зміну документа в спеціальному штампі, розташованому в правому куті над нижньою лінією рамки поля документа.

Кожний кресленик чи інший конструкторський документ повинен мати основний напис, який містить: найменування, позначення кресленика, назву організації, що випустила кресленик, та інші основні відомості про кресленик і підписи відповідальних осіб. У практиці навчальних закладів під відповідальними особами розуміються студент, який виконав кресленик, і викладач, який його прийняв, або керівник проекту чи курсової роботи.

Форми, розміри та порядок заповнення основного напису і додаткових граф до них на конструкторських документах визначені ГОСТ 2.104–68. Основні написи, додаткові графи до них і рамки

28

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

виконують суцільними основними і суцільними тонкими лініями за ГОСТ 2.303–68. Основний напис розміщують у правому нижньому куті формату кресленика, впритул до внутрішньої рамки, а на форматі А4 – уздовж короткої сторони аркуша.

Зміст, розташування та розміри граф основних написів, а також розміри рамок на креслениках і схемах повинні відповідати формі 1 (рисунок 2.16), а в текстових документах – формам 2 (заголовна сторінка) і 2а, (наступні аркуші) (рисунки 2.17 і 2.18 відповідно).

Форму 2а – допускається застосовувати також для наступних аркушів креслеників і схем.

В графах основного напису (нумерація граф виконана в такому

жпорядку, як у стандарті) на навчальних документах указують: 1 – найменування виробу відповідно до вимог ГОСТ 2.109–73

(при виконанні ескізів і робочих креслеників деталей, складальних креслеників) або назву навчального завдання (наприклад, геометричне креслення, проекційне креслення, аксонометричні проекції тощо). Особливості заповнення цієї графи в текстових і графічних документах наведені у наступному підрозділі;

2 – умовне позначення документа (див. 2.6);

3 – позначення матеріалу, з якого виготовлена деталь (заповнюється тільки на ескізах і робочих креслениках деталей); 4 – літеру, що присвоєна документу за ГОСТ 2.103–68 (навчальним документам літера не присвоюється, тому графу 4

на них не заповнюють); 5 – масу виробу за ГОСТ 2.109–73 (на навчальних креслениках

масу виробу дозволяється не проставляти); 6 – масштаб кресленика. Масштаб указується відповідно до

ГОСТ 2.303–68 за типом 1:1; 2:1; 1:2; 1:5 і т. д. На ескізах деталей та при виконанні аксонометричних проекцій цю графу не заповнюють; 7 – порядковий номер аркуша (на документах, що складаються

з одного аркуша, графу не заповнюють); 8 – загальну кількість аркушів (графу заповнюють тільки на

першому аркуші); 9 – найменування підприємства (на навчальних документах

вказують назву навчального закладу); 10 – характер роботи, що виконує особа, яка підписує

документ. На креслениках дипломного проекту в цій графі заповнюють такі рядки: студент, консультант, керівник,

завідувач кафедри; на креслениках курсового проекту: студент, керівник (решту граф залишають вільними);

29

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Рисунок 2.16

30