Черчение_методичка

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

основного формату та його кратності відповідно до таблиці 2.2. Наприклад, формат 297× 841 позначається А4× 4.

Таблиця 2.2 – Розміри додаткових форматів

При виборі формату аркушу необхідно враховувати ступінь зручності роботи з креслеником. Так, наприклад, для робочих креслеників суднобудівної верфі недоцільно застосовувати формат аркушу, що перевищує додатковий формат А2× 4, розміри якого складають 594× 1682. Використання більшого формату можливо за згодою підприємства-будівельника судна чи у випадку, коли одне зображення не розміщається на аркуші формату А2× 4.

Якщо кресленик виконується на двох чи більше аркушах, то звичайно вибирають аркуші однакового формату. Кресленики конструкцій, витягнутих в одному напрямку, виконуються на подовжених форматах з урахуванням записаного вище обмеження.

При виконанні креслеників довгу сторону формату рекомендується розташовувати по горизонталі. Це не стосується креслеників предметів, у яких висота значно перевищує ширину.

При оформленні кресленика на аркуші виконується внутрішня рамка суцільною товстою основною лінією на відстані 5 мм від верхньої, нижньої та правої сторін зовнішньої рамки (границь формату). З лівої сторони залишають поле шириною 20 мм, яке служить для підшивки та брошурування креслеників при їх збереженні в архівах (рисунок 2.1). У правому нижньому куті аркушу розміщується основний напис. Внутрішня рамка з основним написом на аркушах усіх форматів, за винятком А4, може компонуватися як горизонтально, так і вертикально. Формат А4 можна використовувати тільки вертикально. Основний напис розміщується від лівої до правої ліній рамки.

11

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Для зручності збереження креслеників, виконаних на форматах більших А4, їх складають до формату А4. Принципи складання креслеників установлює ГОСТ 2.501–88. За цим стандартом аркуші креслеників усіх форматів складаються спочатку вздовж ліній, перпендикулярних до основного напису (поздовжніх), а потім – уздовж ліній, паралельних (поперечних) основному напису. Після складання аркуші креслеників повинні мати основний напис на лицьовій стороні складеного аркуша. Кресленики складаються в послідовності, зазначеній у таблиці 2.3 цифрами на лініях згинів.

Рисунок 2.1

12

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Таблиця 2.3 – Складання креслеників

A1 (594×841)

А2 (420×594)

13

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Продовж. табл. 2.3

2.2 Масштаби

Масштаб зображення – це відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворення, до їх номінальних значень.

Масштаби зображень та їх позначення на креслениках усіх галузей промисловості визначає ГОСТ 2.302–68. Згідно з цим стандартом під масштабом розуміють відношення лінійного розміру відрізка на кресленні до відповідного лінійного натурального розміру того ж відрізка. У цьому стандарті введено наступні поняття:

масштаб натуральної величини – масштаб із відношенням 1:1;

масштаб збільшення – масштаб із відношенням більшим ніж

1:1 (2:1 і т. д.);

масштаб зменшення – масштаб із відношенням меншим ніж

1:1 (1:2 і т. д.).

Масштаби зображень на креслениках повинні вибиратися з наступного ряду, поданого в таблиці 2.4.

14

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Таблиця 2.4 – Масштаби зображень

Масштаб, зазначений у відповідній графі основного напису кресленика, повинен позначатися за типом 1:1; 1:2; 2:1 і т. д. Якщо на кресленику якесь зображення виконано в масштабі, який не відповідає зазначеному в основному написі, то над цим зображенням пишуть його умовне позначення, а поруч у дужках вказують масштаб, наприклад: А (2:1); Б–Б (1:5).

Примітка – Позначення зображення та масштаб його виконання не підкреслюються.

На кресленику завжди проставляють тільки дійсні розміри, незважаючи на те, в якому масштабі виконано зображення (рису-

нок 2.2).

Рисунок 2.2

15

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

2.3 Лінії

Основними елементами кресленика є лінії, які виконуються за суворо встановленими правилами. Ці правила визначає ГОСТ 2.303–68, який, крім накреслення ліній, встановлює основні їх призначення для всіх галузей промисловості та будівництва. Спеціальні призначення ліній (зображення різьб, шліців, границь зон з різною шорсткістю тощо) визначені у відповідних стандартах СКД.

Згідно з ГОСТ 2.303–68 на кресленику застосовують лінії трьох типів: суцільні, штрихові та штрихпунктирні. Всього цим стан-

дартом визначено дев'ять типів ліній залежно від їх товщини та графічного виконання.

Товщина суцільної основної лінії s має знаходитися у межах від 0,5 до 1,4 мм в залежності від величини та складності зображення, а також від формату креслення.

У таблиці 2.5 наведено типи ліній, їх найменування, товщини, визначені відносно товщини суцільної товстої лінії, прийнятої на кресленику, зображення та розміри конструктивних елементів ліній, і їх основне призначення. Товщина ліній одного й того ж типу повинна бути однаковою для всіх зображень, які виконуються в однаковому масштабі.

Наведемо визначення деяких ліній, поданих у таблиці 2.5 і встановлених ДСТУ 3321:2003.

Лінія контуру – лінія обрису предмета, його поверхонь, розтину чи перерізу, зображена на кресленику.

Лінія переходу – лінія перетину поверхонь предмета.

Лінія обриву – лінія, що обмежує частину зображення предмета на кресленику, яку використовують переважно, щоб спростити зображення предметів незмінної форми перерізу і великої довжини.

Осьова лінія – лінія, яка слугує віссю симетрії предмета чи його поверхні, зображених на кресленику.

Центрова лінія – лінія, яка проходить через центр поверхні обертання предмета, зображеного на кресленику.

Лінія перерізу – лінія, що визначає положення розтинальної площини, яка умовно розтинає предмет, зображений на кресленику.

Розмірна лінія – лінія, призначена показувати розмір зображеного на кресленику предмета чи його частин.

16

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Таблиця 2.5 – Типи ліній, їх товщини та призначення

17

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

Продовж. табл. 2.5

Приклади застосування на кресленику ліній, позначених у таблиці 2.5 подвійною індексацією, наведені на рисунках 2.4 і 2.5.

А–А

Рисунок 2.4

18

ОФОРМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТЕКСТОВОЇ ТА ГРАФІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

Довжину штрихів у штрихових і штрихпунктирних лініях слід вибирати в залежності від величини зображення. Штрихи в лінії мають бути приблизно однакової довжини. Ця умова повинна виконуватися і стосовно проміжків між штрихами.

Рисунок 2.5

Штрихпунктирні лінії, що застосовуються як центрові, слід заміняти суцільними тонкими лініями, якщо діаметр кола чи розміри інших геометричних фігур у зображенні менше 12 мм (рисунок 2.6).

Основним лініям (лініям видимого контуру) при їх обведенні слід надавати товщину 0,8...1,0 мм, лініям штриховим (лініям невидимо-

го контуру) – 0,4...0,5 мм, іншим – 0,25...0,30 мм.

Відстань між лініями при їх виконанні олівцем на форматах аркушів від А4 до А2 має бути не менше 0,8 мм.

При виконанні штрихових і штрихпунктирних ліній слід також дотримуватися таких правил:

–лінії починаються і закінчуються штрихами

(рисунок 2.7,а);

–лінії перетинаються штрихами (рису-

нок 2.7,б);

–лінії стикаються штрихами (рисунок 2.7,в);

–злами і вигини утворюються штрихами

(рисунок 2.7,г);

–у паралельних штрихових і штрихпунктирних ліній, розташованих поруч, штрихи та

19

Борисенко В.Д., Кукліна О.Ю, Шулежко С.В.

У тих випадках, коли в зображенні збігаються кілька ліній різного типу, необхідно дотримуватися наступного порядку переваги:

–лінії видимих контурів;

–лінії невидимих контурів;

–лінії уявних площин розрізів, лінії осьові та центрові;

–лінії виносні.

в

Рисунок 2.7

У суднобудуванні у зв'язку із застосуванням на креслениках дрібних масштабів при виборі товщини ліній обведення зображень слід керуватися даними, наведеними в таблиці 2.6 (товщини ліній вказані в мм). Лінії обводяться, як правило, твердими олівцями. При цьому, чим менший масштаб, тим більша твердість застосованого для обведення олівця.

Таблиця 2.6 – Рекомендовані товщини ліній на креслениках суднобудівної верфі

20