3. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх у віці від 14 до 18 років

Обсяг дієздатності неповнолітніх у віці від 14 до 18 років досить широкий. Вони можуть набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки або самостійно (у вказаних законом випадках), або за згодою батьків (усиновлювачів, піклувальника).

За згодою батьків (усиновлювачів, піклувальника) неповнолітній у віці від 14 до 18 років може здійснювати різноманітні операції (продати або купити майно, прийняти або зробити подарунок, укласти договір позики і т.п.) та вчиняти інші юридичні дії, зокрема займатися підприємницькою діяльністю (п.1 ст.27 ЦК). Волю в такого роду угодах і інших діях висловлює сам неповнолітній. Згода батьків, усиновителів або піклувальника, як передбачено п.1 ст.26 ЦК, має бути виражене у письмовій формі. Недотримання цієї вимоги є підставою для визнання угоди, укладеної неповнолітнім, недійсною (ст.175 ЦК). Однак допускається наступне письмове схвалення угоди зазначеними вище особами (батьками, усиновителями, піклувальником).

Встановлюючи, що неповнолітні можуть вчиняти правочини за згодою батьків, закон не має на увазі неодмінну згоду обох батьків: достатньо згоди одного з них, оскільки російське сімейне законодавство виходить з принципу повної рівності прав батьків по відношенню до дітей. Те ж треба сказати про усиновлювачів: потрібна згода не обох усиновителів (якщо їх двоє), а одного з них.

Неповнолітній у віці від 14 до 18 років вправі самостійно, тобто незалежно від згоди батьків (усиновителів, опікуна), розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Зазначене право - найбільш суттєве з вхідних в обсяг часткової дієздатності осіб у віці від 14 до 18 років. Оскільки неповнолітні згідно з трудовим законодавством має право вступати за певних умов у трудові правовідносини, вони повинні мати можливість розпоряджатися винагородою, отриманими за працю. Те ж стосується стипендії та інших доходів (наприклад, доходів від підприємницької діяльності, гонорарів за використання творів і т.п.). За змістом закону неповнолітній має право розпорядитися і накопиченим їм заробітком (незалежно від суми), а також речами, придбаними на заробіток. Шляхом тлумачення закону (пп.1 п.2 ст.26 ЦК) можна зробити висновок, що неповнолітній у віці від 14 до 18 років може розпоряджатися не тільки отриманими заробітком, стипендією або іншими доходами, але і тими, на одержання яких він має право , тобто здійснювати угоди в кредит.

3. Часткова дієздатність неповнолітніх у віці від 6 до 14 років (малолітніх)

В даний час згідно ст.28 ЦК за неповнолітніх, які не досягли 14 років (малолітніх), угоди, за передбаченими законом винятками, можуть здійснювати від їх імені тільки їх батьки, усиновителі або опікуни. У разі заподіяння шкоди малолітнім за цю шкоду відповідають його батьки (усиновителі) або опікуни, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини. Шкода, заподіяна малолітнім, що потребують опіки і що мають відповідний виховному, лікувальному чи іншому аналогічному закладі, зобов'язана відшкодувати цю установу, якщо не доведе, що шкода виникла не з його вини. У випадках, передбачених законом, завдану малолітньою шкоду зобов'язані відшкодувати навчальні заклади, виховні, лікувальні або інші установи, під наглядом яких перебував малолітній (ст.1073 ЦК). Таким чином, і за діючим законом малолітні не визнаються деліктоздатної. Що стосується здатності здійснювати угоди, то вона визнається за ними лише в прямо передбачених, виняткових випадках.

Дієздатність дітей у віці від 6 до 14 років виражається, по-перше, в тому, що вони мають право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Ці угоди повинні відповідати віку дитини (купівля незначних сум або передачу предметів, що мають невелику цінність. Природно, що вчинення зазначених дрібних побутових угод можливо, якщо дитина здатний сам висловити своє бажання.

По-друге, діти у віці від 6 до 14 років вправі самостійно здійснювати операції, спрямовані на безоплатне отримання вигоди, які не потребують нотаріального посвідчення або державної реєстрації (пп.2 п.2 ст.28 ЦК). У даному випадку маються на увазі в першу чергу угоди дарування, відповідно до яких малолітній отримує якусь цінність (річ, гроші) в дар, тобто отримує "безоплатну вигоду". У законі прямо не вказується на граничну цінність подарунка, переданого малолітній, але за змістом закону вона не повинна перевищувати розумну вартість з урахуванням віку обдаровуваного. Представляється, що в інших випадках дарування може бути скоєно за згодою батьків, усиновителів, опікуна малолітнього.