5. Теплообмін випромінюванням
Лабораторна робота № 5 Визначення інтегрального ступеня чорноти твердого тіла калориметричним методом
Мета роботи: вивчення основних закономірностей теорії променистого теплообміну, ознайомлення з методикою дослідження інтегрального ступеня чорноти твердого тіла.
42
Короткі відомості з теорії
Тепловим називають електромагнітнеьвипромінк>вання, яке визначається температурою тіла. При температурах 273...4000 К теплове випромінювання займає інтервал довжин хвиль приблизно 0,7.. .1000 мкм, тобто включає в себе червону ділянку видимого спектра та інфрачервоне випромінювання аж до міліметрових хвиль. Видимий спектр (0,4... .. .0,8 мкм) є тепловим випромінюванням поверхні Сонця, температура якої 6000 К.
Більшість твердих та рідких тіл випромінюють енергію всіх довжин хвиль в інтервалі від 0 до оо, тобто мають суцільний (неперервний) спектр випромінювання. До твердих тіл, спектр випромінювання яких суцільний, належать непровідники і напівпровідники електрики, метали з окисленою шорсткою поверхнею. Метали з полірованою поверхнею, багатоатомні гази і пари (С02, Н20 та ін.) характеризуються селективним (переривистим) спектром випромінювання. Одноатомні та двохатомні гази прозорі для інфрачервоного випромінювання. Тверді тіла випромінюють і поглинають енергію тонким поверхневим шаром. Випромінювання та поглинання газів має об'ємний характер. Інтенсивність випромінювання залежить від природи тіла, його температури, довжини хвилі, стану поверхні, а для газів - ще від товщини шару і тиску.
Залежність інтенсивності випромінювання від температури значно більша, ніж у процесах теплопровідності й конвекції. Тому при високих температурах основним видом перенесення є теплове випромінювання.
ірір^
■Ній
п
Рис.
5.1.
Визначення поняття густини потоку
(а) та
інтенсивності
(б)
випромінювання