2. Мета і завдання дисципліни

Метою вивчення дисципліни є надання майбутнім фахівцям цілісної системи світоглядних і методологічних знань, що забезпечить поєднання професійної і фундаментальної підготовки з сучасним незаідеологізованим світоглядом, глибоким науковим мисленням та високою методологічною культурою, і буде сприяти розкриттю творчого потенціалу і успішній практичній діяльності за фахом.

Завдання дисципліни: опанувати основний зміст філософії, її головні проблеми і функції, оволодіти загальною історією філософської думки, розвитком цієї науки в зарубіжних країнах, а також вітчизняною філософією, засвоїти закони розвитку і функціонування природничих і соціальних систем, уміти користуватися філософськими категоріями, методами і формами наукового пізнання.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати: 1) історичні типи філософії, основні парадигми філософствування; 2) основні галузі філософського знання; 3) основні форми буття і сутність діалектики; 4) походження свідомості, форми і структури свідомості; 5) шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки і техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами; 6) форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок; 7) умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

Студент повинен вміти: 1) обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію; 2) застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин; 3) науково аналізувати соціальні проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя; 4) розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури і цивілізації; 5) володіти методологією і методами пізнання та творчої діяльності; 6) вести діалог як засіб вирішення соціальних і етичних проблем шляхом досягнення консенсусу.

Студент повинен мати уявлення: 1) про основні напрями, концепції і школи у світовій філософії від джерел до наших днів; 2) про взаємовідношення філософської, наукової та релігійної картин світобудови; 3) про філософські концепції формування істини, відношення істини й омани, істини і віри; 4) про місце і специфіку гуманітарного знання в системі наукового знання.

3. Форми проведення занять

Формами проведення занять є лекції, семінари, самостійна робота.

У лекціях передбачено: 1) висвітлити основні теоретичні питання курсу; 2) включити студентів у коло проблем, які вивчає філософія; 3) показати можливості використання філософських знань для осмислення і розуміння найбільш актуальних проблем сьогодення.

Семінарські заняття проводяться з метою: 1) закріпити та поглибити знання студентів, отримані під час лекцій; 2) навчити студентів вести дискусію з питань світоглядного характеру; 3) добиватися ціннісного осягнення теоретичного матеріалу, що сприяє трансформації філософських знань у переконання.

Самостійна робота під керівництвом викладача має: 1) активізувати творчу роботу студентів, спрямовану на самостійність міркувань та формування власної думки щодо світоглядних проблем, вироблення активної життєвої позиції; 2) організувати індивідуальну роботу студентів з науково-методичною літературою та першоджерелами; 3) продемонструвати отримані навички, довести здатність студентів використовувати отримані знання у повсякденному житті та у професійній діяльності; 4) навчити студентів вести дискусію з питань самостійно вивченої теми.